Будь-яке природне паливо має у своєму складі домішки сірки, які з’єднуючись із парами води в атмосфері мають домішки сірки. При його спалюванні на ТЕС у повітря надходять оксиди сірки, які з’єднуючись із парами в атмосфері, утворюють сірчану кислоту. Тому райони скупчення ТЕС мають великий ризик «кислотних дощів».

ГЕС змінюють режим річок, на яких збудовані. На рівнинних річках для створення перепаду висот потрібна загата, вище від якої утворюється водосховище, води.

АЕС небезпечні. Про це свідчить аварія на Чорнобильській АЕС. Але при нормальному режимі роботи це досить чистий вид енергії. Проте існує проблема захоронення радіоактивних відходів після використання ядерного палива.

Основною перевагою України як транзитера електричної енергії є її вигідне географічне положення. На заході наша держава примикає до регіону країн Східної Європи, який на сьогодні та в перспективі є ринком збуту електричної енергії, виробленої в Україні, а на сході - до такого потужного потенційного експортера електричної енергії до країн Європи, як Росія, що не має спільного кордону зі східноєвропейськими країнами і нині не експортує електричну енергію до цього регіону, хоча декларує стратегічні наміри розвивати експорт електроенергії до європейських країн. Україна має всі необхідні умови для набуття статусу транзитної держави на ринку електричної енергії.

Структурна перебудова господарства, економне використання усіх видів палива й енергії, впровадження економічних стимулів сприятимуть зменшенню енергомісткості національного продукту.

Електроенергетика — інфраструктурна галузь, і від того, як вона функціонуватиме, залежать не лише економічні показники, від цього залежить життя і здоров’я населення країни, можливості суспільства нормально жити та працювати. Останнім часом зроблено досить багато для реформування галузі електроенергетики. Деякі заходи вже дали свої результати, а деякі – ще ні. Тому перед державою стоїть ще ціла низка проблем, які вона має вирішувати як самостійно, так і з залученням неурядових організацій.

Використана література:

Гілецький Й.Р. Географія України. Львів: ВНТЛ, 2001р.

Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В.. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996р.

Розміщення продуктивних сил України: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни / за ред.. Дорогунцова С.І.. – К.: КНЕУ, 200р.

Заставний Ф,Д,. Географія України. – Львів.: Світ, 1994р.

Іщук С.І.. Розміщення продуктивний сил і територіальна організація виробництва. – К.: «Юридична книга», 2002р.

Розміщення продуктивний сил: Навч. посібник / за ред. Качана Є.П., К.: «Юридична книга», 2002р.

Розміщення продуктивний сил: Навч. Посібник / за ред. Ковалевського В.В., К.: «Знання», 1998р.

Соціально-економічна географія зарубіжних країн / за ред.. Кузика , К.: «Знання», 2003р.

Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В.. Географія, К.: «Знання», 1998р.

Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії., К.: «Вища школа», 1996р.

Стеченко Д.М. Розміщення продуктивний сил і регіоналістика – К. «Вікар», 2002р.

Шишеренко П.Г., Масляк П.О. Географія (для вступників). К.: «Знання», 2002р.