Залізничні перевезення

Залізничний транспорт займає провідну позицію в транспортній системі України

Найважливішими залізничними магістралями являються:

Київ-Фастів-Козятин-Здолбунів-Львів;

Козятин-Жмеринка-Одеса;

Київ-Конотоп-Шостка;

Київ-Полтава-Харьків-Дебальцеве;

Фастів-Сміла-Дніпропетровськ;

Кривий Ріг-Дніпропетровськ-Донецьк;

Харьків-Дніпропетровськ-Запоріжжя-Сімферопіль-Севастополь;

Львів-Мукачево-Чоп.

22 листопаду 1992г. був підписаний Указ Президента України "Про Міністерство транспорту України", згідно якому воно створювалося для становлення і розвитку національної транспортної системи і удосконалення процесів державного регулювання як транспортним комплексом в цілому, так і окремими видами транспорту.

До основних завдань знов створеного Міністерства були віднесені:

- державна політика в сфері транспорту;

- створення національної транспортної системи;

- забезпечення безпеки руху, взаємодія всіх видів транспорту і координація їх діяльності;

- підготовка нормативних актів і цільових державних програм з питань транспорту;

- формування основних напрямів економічної, науково-технічної, соціальної, зовнішньоекономічної, інвестиційно-інноваційної політики, сертифікація і тарифна політика.

На 1 січня 1993р. залізничний транспорт України складали:

6 залізниць;

27 відділень;

близько 1600 тисяч залізничних станцій;

75 локомотивних і 83 вагонних депо;

три метрополітени;

більше 300 дистанцій шляхів, енергозабезпечення, автоматики, телемеханіки і зв'язку, навантажувально-розвантажувальних робіт, цивільних споруд і інші підприємства.

Загальна експлуатаційна довжина шляхів сполучення за станом на 01.01.1993 складала:

22,8,тисячі км., з яких 8,4 тисячі км. електрифіковані, що складало 37% загальної довжини.

Частка двоколійних і багатопутніх ділянок складала 33% експлуатаційної довжини.

Загальна розгорнена довжина залізниць України разом з довжиною залізних шляхів інших підприємств і організацій складала майже 51 тисячу км., а це 15% довжини всіх залізних шляхів сполучення колишнього СРСР.

Основними вантажонапруженими напрямами залізничних перевезень є:

Дебальцеве-Валуйки;

Дебальцеве-Синельниково- Дніпропетровськ-Кривий Ріг;

Илловайськ-Волноваха-Запоріжжя-Кривий Ріг;

Кривий Ріг-Фастів-Київ-Львів;

Харків-Запоріжжя-Симферопіль;

а також залізничні напрями до морських портів:

Харків-Кременчуг-Одеса;

Харків-Дніпропетровськ-Херсон;

Київ-Одеса, Харків-Донецьк-Маріуполь;

і до західних меж Київ-Львів-Чоп.

Працівники та інфраструктура

На початок січня 1993 в галузі працювало630 тисяч чоловік:

з них на перевезеннях - 365 тисяч;

медичних працівників - 50 тисяч;

36 тисяч - в торгівлі і робочому постачанні,

21 тисяча - в учбових і дошкільних дитячих установах.

Галузева система медичного забезпечення мала в своєму складі:

104 лікарні, 273 поліклініки, 130 аптек, 720 фельдшерсько-акушерських пунктів,

3 - санаторія-профілакторія.

В 454 дошкільних дитячих установах виховувалося 56 тисяч дітей.

В системі залізничного транспорту велася підготовка фахівців в двох інститутах і двох філіалах інститутів, 14 технікумах, 13 училищах.

Залізнична мережа України включає:

22301,9 км шляхів,

1531 залізнична станція,

135 локомотивних і вагонних депо,

110 дистанцій шляху,

69 дистанцій сигналізації і зв'язку,

43 ділянки енергопостачання.

. Відправка пасажирів (млн. чол.).
Джерело - Міністерство транспорту України

Невідкладним є оновлення рухомого складу залізниць.

До теперішнього часу відпрацювали нормативний термін і підлягають виключенню з інвентарного парку 52,8% пасажирських електровозів,

49,9% вантажних електровозів, 15% пасажирських вагонів.

Особливо у важкому стані знаходиться забезпечення тягою ділянок, електрифікованих на постійному струмі (у тому числі Мостийська - Львів, Львів - Чоп, які входять до складу К-3 і К-5).

Середній знос електровозів постійного струму досяг 70 - 80%,

дві третини повністю відпрацювали свій ресурс.

Всі електровози цього типу підлягають заміні вже через 3-4 роки.

Залізничний транспорт по суті не має сучасних пасажирських вагонів міжнародного повідомлення, які відповідали б європейським екологічним і санітарним стандартам, необхідному рівню комфорту.

Для вирішення цих задач прийнятий ряд урядових програм, ухвал Кабінету Міністрів України, проте дотепер, окрім випуску дослідних зразків нового рухомого складу, практичної реалізації вони не одержали.