Міжнародні морські перевезення

Загальна характеристика міжнародних морських перевезень

Морський транспорт по праву можна вважати міжнародним видом транспорту, тому що лише у деяких країнах, таких як Росія, США, Китай, Канада, Туреччина, Франція, морський транспорт здійснює внутрішні перевезення.

Цей транспорт перевозить понад 80% зовнішньо-торговельних вантажів. Це найбільш дешевий вид транспорту, бо експлуатація морських шляхів не вимагає більших витрат на утримання мережі, як у інших видах транспорту.

Морський флот зосереджений у десятьох найбільших судновласницьких країнах світу: у США, Великобританії, Японії, Німеччині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвегії. На їхню частку припадає 70% тоннажу світового флоту. До числа великих власників флоту належать також Швеція, Іспанія, Кіпр, Сінгапур, Індія, Данія, Нідерланди, Росія, Україна, Китай, Польща, Румунія, Естонія, Болгарія, Південна Корея та інші.
У світі налічується понад 2000 морських портів різної величини. До найбільших відносяться порти з вантажоборотом понад 10 млн. т. Біля 20 портів мають вантажооборот понад 40 млн. т: Роттердам, Сінгапур, Марсель, Гавр, Антверпен, Гамбург, Генуя, Лондон, Новий Орлеан, Нью-Йорк, Гемптон, Ванкувер, Сан-Себастьян, Кітакюсю, Кавасакі та інші.

Правове регулювання морських перевезень

Основною міжнародною угодою‚ яка визначає взаємини учасників договору морського перевезення і правовой статус коносамента, є Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент від 1924 року (Гаазькі правила). Брюссельським протоколом 1968 року в цю конвенцію були внесені деякі зміни. В даний час у Брюссельській конвеиції беруть участь більше 70 держав. Головну увагу в Гаазьких правилах приділено питанню про відповідальність морського перевізникаи за вантаж.

3 урахуванням критики ряду положень Брюссель-ської конвенції 1924 року з боку вантажовласників різних країн‚ що розвиваються‚ у 1978 році була прийнята Конвен-ція ООН про морське перевезення вантажів, відома як Гамбурзькі правила. Конвенція виливає на практику міжнародних морських перевезень.
Морські перевезення пасажирів і багажу донедавна регламентувалися Міжнародною конвенцією про уніфі-кацію деяких правил‚ що відносяться до перевезення пасажирів морем від 1961 року.
У 1987 році набрала сили нова конвенція про морські перевезення пасажирів, їхнього багажу‚ транспортних засобів і ручної поклажі (Афінська конвенція).

Трампове судноплавство

Трамповими (англ, "tramp" - бодяга) називаються судна, що здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і скеровуються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж.

Трампові судна перевозять в основному масові вантажі: ліс, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти й інші вантажі, перевезені навалом або наливом. Більшість трампових суден універсальні і можуть за необхідності перевозити генеральні вантажі - упаковані й неупаковані вантажі (устаткування, хімікати, апаратуру, металовироби, автомобілі, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку).

Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укладається у вигляді чартеру (charter, charter-party). Сторонами в чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник або його представник) і фрахтівник (перевізник або його представник).
Основні пункти чартерного договору такі:
- час і місце укладення чартеру;
- повне юридичне найменування сторін (преамбула);
- назва й опис судна;
- право заміни спочатку зазначеного терміну;
- рід вантажу;
- місце і умови навантаження і розвантаження;
- порядок оплати фрахту;
- термін подання судна, включаючи канцелінг (cancelling - кінцевий термін подання судна під навантаження);
- інші умови (льодове застереження тощо).

Лінійне судноплавство

Лінійне судноплавство - форма транспортних послуг, що забезпечує регулярні перевезення між установ-леними портами генеральних вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом.

Сполучення регулярними лініями підтримується одним або кількома судноплавними компаніями.

Розрізняють три типи ліній:

односторонні, що обслуговуються одним судновласником;

спільні, які обслуговуються кількома транспортними компаніями на основі угод між ними або міжурядовими угодами;

конференціальні, організовані для перевезення вантажів на океанських напрямках на основі угод конференцій судновласницьких компаній.

До переваг лінійного судноплавства відносять:
- регулярність;
- дотримання термінів розкладу;
- відносно стабільні ціни;
- експлуатація спеціалізованого тоннажу;
- наявність широкої мережі агентів.
Проте це потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі фрахтових ставок при трампових перевезеннях.
Лінійні судна перевозять переважно дрібні партії вантажів від великої кількості відправників великій кількості одержувачів. Тому лінійні компанії приймають вантажі для перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організовують і оплачують навантаження і розвантаження. Вартість цих послуг включається в плату за транспортування.

Контейнерні перевезення

У міжнародній торгівлі останнім часом часто для перевезень вантажів морем використовуються контейнери.

Стандартний контейнер - це металевий ящик (із сталі або алюмінію) з подвійними дверцятами з одного кінця. Більшість контейнерних перевезень здійснюється в контейнерах двох типів.

Двадцатифутовий контейнер місткістю 30 м3. Максимальне завантаження - 18 т. Внутрішні розміри: довжина - 5,89 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,30 м, висота - 2,14 м).

Сорокафутовий контейнер місткістю 60 м3 із максимальним завантаженням на 30 т. Внутрішні розміри: довжина - 12 м, ширина 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,30 м, висота - 2,23 м). Ці розміри можуть злегка варіюватися залежно від виробника.

Надання послуг щодо здійснення контейнерних перевезень вимагає спеціального оснащення і спеціаль-ного устаткування портів підйомними та розвантажуваль-ними установками.
На сьогодні для перевізника контейнерні переве-зення є економічними - вони значно скорочують час навантаження і розвантаження суден. Географія контей-нерних перевезень істотно розширюється.
Для вантажовідправника основна перевага полягає в зменшенні ризику втрат, крадіжки або псування вантажу завдяки безпечнішій системі перевезень.
Товари, що легко складуються, можуть доставля-тися в простій упаковці, що дає змогу зекономити двічі: на нескладній упаковці й транспортних витратах, що залежать від маси