космічних знімків, то необхідно указати використовувану камеру. Для цього позначте потрібну камеру, а потім виконаєте команду "Camera|Set as current". Ім'я поточної камери буде зображуватися жирним шрифтом. Дані поточної камери будуть використані в процесі орієнтування.
Каталог опису камер формується у файлі MODELS.INI. При відкритті каталогу з іншим ім'ям, опису камер з цього каталогу копіюються у файл MODELS.INI.
5.3. Список опорних точок
Цей розділ призначений для створення і керування списком опорних точок. Можна створити список опорних точок відразу для цілого блоку образів. Потім варто вибрати ті точки, що будуть використані для орієнтування конкретного чи знімка стереопари.
Щоб ввійти в розділ опорних точок, клацніть мишею на кнопці Ground на головній панелі інструментів програми. З'явиться вікно Ground control points, що містить кілька груп елементів керування, описаних нижче.
У правій частині вікна розташовані дві таблиці з ідентифікаторами і координатами опорних точок, між якими розташовані кілька кнопок для керування таблицями. Ці кнопки дозволяють додавати крапки в таблиці, видаляти, модифікувати їхній і т.п. У верхній таблиці відображаються опорні точки для поточної моделі. Вони завантажуються з файлу поточної моделі Models.ini і завжди зберігаються в цьому файлі при виході з програми формування опорних точок.
У нижню таблицю можна завантажити опорні точки з текстового файлу, вибравши відповідний файлу формат даних у списку форматів.
У лівій частині вікна розташована графічна схема розташування опорних точок. Ви можете виконувати деякі операції, як наприклад, позначка точок, безпосередньо на схемі. У графічній схемі відображаються точки активної таблиці.
У верхній частині вікна розташоване основне меню, що містить команди роботи з окремими точками і з файлами опорних точок. Деякі з цих команд дублюються командами контекстного меню. Деякі команди мають також відповідні їм кнопки на панелі інструментів, що розташована під основним меню.
5.4. Орієнтування растрових образів
Внутрішнє орієнтування. Розділ внутрішнього орієнтування растрового образа/образів призначений для визначення параметрів перетворення реальної системи координат растрового образа в еталонну систему координат знімка. Для визначення цих параметрів використовуються координати міток з опису фотокамери і координати цих же міток виміряні на образі.
Щоб ввійти в розділ внутрішнього орієнтування потрібно натиснути на кнопку Model на основній панелі інструментів програми, а потім вибрати в меню пункт Inner orientation. Після цього на екрані з'явиться вікно початкових установок, у якому можна вказати, які образи і як потрібно орієнтувати.
Потім з'являється вікно Inner orientation window, де і виробляється власне процес орієнтування з реєстрацією координатних міток.
Результати внутрішнього орієнтування записуються у файл цифрової моделі.
Реалізовано автоматичне внутрішнє орієнтування знімків, якщо сформований файл растрових образів міток. Цей файл формується в процесі "ручного" орієнтування знімка і записується в директорію, де знаходиться програма внутрішнього орієнтування. Усі наступні орієнтування знімків програма намагається виконати автоматично. Якщо спроба успішна, програма відображає результати орієнтування, у протилежному випадку включається режим активного керування й орієнтування можна виконати в "ручному режимі".
Взаємне орієнтування. Розділ взаємного орієнтування стереопари знімків призначений для обчислення елементів взаємного орієнтування знімків. Програма використовує виміряні по растрових образах координати характерних точок лівого і правого знімків. Програма дозволяє використовувати різні схеми вимірів координат точок: стандартну схему з 6-ти точок, розширену схему з 12-ти точок і довільну схему, складену користувачем.
Щоб ввійти в розділ взаємного орієнтування потрібно натиснути на кнопку Model на основній панелі інструментів програми, а потім вибрати в меню пункт Relative orientation. Після цього на екрані з'явиться вікно початкових установок, у якому можна вказати, які образи і як потрібно орієнтувати.
Потім з'являється вікно Relative orientation window, де і виконується власне процес орієнтування з реєстрацією точок.
Результати взаємного орієнтування записуються у файл цифрової моделі.
Зовнішнє орієнтування. Розділ зовнішнього орієнтування цифрової моделі призначений для обчислення елементів зовнішнього орієнтування цифрової моделі. Для розрахунків програма використовує координати опорних точок занесені у файл цифрової моделі й виміряні на растровому образі координати цих точок. При обробці аеро чи космічних фотознімків використовуються також дані опису камери.
Щоб ввійти в розділ абсолютного орієнтування потрібно натиснути на кнопку Model на основній панелі інструментів програми, а потім вибрати в меню пункт Absolute orientation. Після цього на екрані з'явиться вікно початкових установок, у якому можна вказати, які образи і як потрібно орієнтувати.
Потім з'являється вікно Absolute orientation window, де і виконується власне процес орієнтування з реєстрацією точок.
Результати зовнішнього орієнтування записуються у файл цифрової моделі.
5.5. Збір даних
Програма дозволяє робити збір векторної інформації з растрових зображень (ручну векторизацію). Можливий збір з відсканованих карт/планів, аерознімків або космічних знімків центральної і панорамної проекцій. Збір по знімках можливий як у стереорежимі, так і в моно (з використанням одного знімка). В останньому випадку потрібно наявність цифрової моделі рельєфу у виді пікетів, чи горизонталей контурів.
ВИСНОВОК
Основне завдання курсової роботи заключається в створенні топографічного плану в масштабі 1:5000 на заданому викладачем об’єкті за матеріалами аерофотознімання.
У першому розділі я розкрив фізико-географічну характеристику міста Донецьк, та Донецької області. Визначив Найбільшу, найменшу висоти, і висоту аеродрому. Висвітлив географію району, клімат, грунтово-рослинний покрив, розвиток промисловості, родовища корисних копалин, транспорт щоб мати інформацію про свій об’єкт і відповідно спрогнозувати роботу на даному об’єкті.
У другому розділі „Розрахунок параметрів планового аерофотознімання”. В якому описав технічні вимоги щодо аерофототопографічне знімання для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 яке виконують стереотопографічним або комбінованим методом. Вибір і обґрунтування основних параметрів, розрахунок параметрів аерофотознімання. За обчисленими параметрами аерофотознімання склав схему аерофотознімання.
У третьому розділі „Проектування