частини Донба-су) визначається близькістю її до Промислового Придніпро-в'я, залізних руд Криворізького басейну, Нікопольського марганце-ворудного басейн, розташуванням на перетині важливих транспортних магістралей, на узбережжі Азовського моря. Лежить в межах степової зони зі сприятливими грунтово-кліматичними умова-ми. Все це сприяє розвиткові продуктивних сил, міжнародних економічних зв'язків. Населення і трудові ресурси. В національному складі населення Донецької області понад 50 % українців. Живуть також росіяни, греки, білоруси, євреї, татари та ін. Пересічна густота нас. 203,9 чол. на 1 км2 (1988; 1-е місце в республі-ці). Високий рівень урбанізації; міське населення становить 91 % загальної його кількості. За пи-томою вагою міського населення і чисельністю міського поселень Донецька область посідає 1-е місце в країні і одне з перших в колишніх державах СРСР. Більшість міських поселень утворюють міські агломерації: Донецько-Макіївську (одну з найбільших у республіці і кра-їні), Горлівсько-Єнакіївську, Приторецьку, Торезо-Сніжнянську, Маріупольську, Артемівську, Зх.-Донбаську та ін. Для області характерні маятникові трудові поїздки населення, пе-реважно внутріобласні. Най-більші міста: Донецьк, Маріу-поль, Макіївка, Горлівка, Кра-маторськ, Слов'янськ, Бнакієве, Костянтинівна, Артемівськ, Ди-митров, Дружківка, Красноармійськ, Сніжне, Торез, Хар-цизьк, Шахтарськ, які є в основ-ному багатогалузевими промис-ловими центрами. У нар. г-ві 1986 було зайнято 2,6 млн. чол. Частка трудових ресурсів у пром-сті 42,4 % (більша частина у вуг., маш.-буд. і металургійній), с. г.— , 8,3 %, невиробничій сфері — 24,7 %.
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ ЦО-КОЛЬНИХ ПЛАСТОВО-ДЕНУ-ДАЦІЙНИХ ВИСОЧИН І ПІД-ВИЩЕНИХ РІВНИН — гео-морфологічна область на Пд. Сх. України (Донецька область), у пд.-сх. напря-мі виходить за межі респуб-ліки (Ростові обл. Росія). Складається з двох геоморфо-логічних підобластей: Донець-кої цокольної височини та Бахмут-Торецької пластово-де-нудаційної . рівнини. В межах області переважають абс. вис. 180—250 м, на Головному во-доділі — понад 300 м. Заг. по-хил поверхні — на Пн. Зх. В геоструктурному відношенні область пов'язана з Донецькою складчастою спорудою, Вахмутською западиною і Кальміус-Торецькою западиною. В геол. будові території беруть участь переважно породи склад-частої палеозойської основи (кам'яновугільні, а у запади-нах — також пермські піскови-ки, вапняки, сланці, доломіти, солі), які у западинах перекри-ваються слабодеформованими мезозойськими відкладами (пі-сковиками, вапняками, глина-ми, крейдою, мергелями, піска-ми тощо); з порід кайнозою найпоширеніші піски, глини, леси та лесовидні суглинки. Область є відродженою морфоструктурою 1-го порядку. Сформувалася вона на пізньопалеозойській складчастій ос-нові протягом мезозою—кайно-зою. У рельєфі переважають цо-кольні рівнини на Пд. Сх. і пластово-денудаційні рівнини на Пн. Зх. Ці рівнини є дефор-мованими поверхнями вирівню-вання. Розрізняють пізньомезо-зойську (останці), палеогенову та неогенову поверхні вирів-нювання.
Морфоскульптура рівнин змі-нюється залежно від літологіч ного складу порід, що зазнали денудації, і представлена зо-нальними флювіальними й еоловими та азональними струк-турно-денудаційними, гравіта-ційними і карстовими формами.
2. Розрахунок параметрів планового аерофотознімання
2.1. Технічні вимоги
Аерофототопографічне знімання для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 виконують стереотопографічним або комбінованим методом.
Вибір методу визначається характером ситуації і рельєф території, що підлягає зніманню, масштабом і площею знімання, існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко економічними розрахунками. З врахуванням наведених факторів умов виконання робіт на конкретних об'єктах допускається поєднання стереотопографічного і комбінованого методів.
Аерофототопографічне знімання може виконуватися за однією з таких основних схем:
створюють контурну частину плану і знімають рельєф на універсальних стереофотограмметричних приладах; дешифрування здійснюють за стерео моделлю камеральне способом перенесення елементів польового дешифрування з фотосхем і фотознімків на графічний план (стереотопографічний спосіб; 2-й варіант);
контурну частину плану створюють на основі фотопланів, а рельєф знімають звичайними наземними методами (мензульним, тахеометричним і т. ін.) одночасно з дешифруванням і зніманням контурів та об'єктів, що не відобразились на фотопланах комбінований спосіб; 1-й варіант);
контурну частину плану створюють на універсальних стереофотограмметричних приладах у вигляді графічних планів при камеральному дешифруванні всіх об'єктів, які відобразились на аерофотознімках, а знімання рельєфу виконують наземними методами; при цьому уточнюють дані камерального дешифрування і проводять дознімання відсутніх на графічному плані об'єктів комбінований спосіб; 2-й варіант).
2.2. Вибір і обґрунтування основних параметрів
На об'єктах знімання, що мають окремі ділянки, на яких не можна застосувати стереотопографічний спосіб через суцільну високу трав'янисту і густу чагарникову рослинність або відсутність матеріалів аерознімання, слід поєднувати стереотопографічний метод з наземним.
Стереоскопічне знімання рельєфу при створенні топографічних планів з перерізом рельєфу через 1 м і 0,5 м не застосовують на територіях з суцільною високою рослинністю (ліс, парки, чагарники, зі злаковими і овочевими, культурами).
Фотоплани, як основу топографічного плану, виготовляють на території з рівнинним, горбистим та інколи з гірським рельєфом при будь-якому характері забудови.
На незабудовані території з незначною кількістю контурів утворюють графічні плани стереотопографічним або наземним способами; можна також створювати фотоплани.
Аерофотознімання виконують відповідно до вимог нормативних документів з аерофотознімання, положень даної інструкції та нормативних документів, що стосуються фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.
Масштаби фотографування, типи аерофотоапаратів, особливі вимоги до матеріалів аерофотознімання передбачають у технічному завданні на виконання аерофотознімання.
Вибір масштабу аерофотознімання для виготовлення фотопланів і стерео рисування рельєфу залежить від наявного фотограмметричного і стереофотограмметричного обладнання, характеру забудови, рельєфу місцевості, а також вимог, які висуваються до точності відображення контурів і рельєфу на топографічних планах.
При зніманні забудованих територій, для яких основою топографічного плану буде фотоплан, фотографування місцевості треба виконувати двічі:
аерофотознімання довгофокусними АФА для виготовлення фотопланів;
аерофотознімання нормальними або короткофокусними АФА для рисування рельєфу.
Аерофотознімання рівнинних незабудованих територій та територій з переважно одноповерховою забудовою можна виконувати в одному масштабі короткофокусним АФА для виготовлення.
В завданні на аерофотознімання повинні бути вказані: М - масштаб аерофотознімання;