Якщо права вимірювальна марка по осі не проходить через центр касети, її зміщують на центр правої касети
гвинтом . Отриманий при цьому відлік за гвинтом буде МО .

Для визначення МО гвинта наводять ліву вимірну марку на центр лівої касети і беруть відлік ; по шкалі . Потім наводять, праву вимірну марку на центр правої касети і беруть відлік по тій самій шкалі. Різниця цих відліків буде дорівнювати дійсному значенню базису проектування . Місце нуля гвинта знаходять як . МО можна знайти, якщо стереоскопічно навести вимірювальну марку на центр лівої касети. Притримуючи ніжний штурвал, перевести марку на центр, правої касети. При неспівпаданні з моделлю сумістити марку з сітковою моделлю гвинтом . Отриманий при цьому відлік і буде МО .

Висоту проеціювання і фокусну віддаль для кожної камери приладу визначають проеціюванням двох точок і контрольної сітки на двох висотах проеціювання і .

На лічильнику висот встановлюють шестерні з однаковою кількістю зубців і шкалу 1, при цьому висоту проеціювання вимірюють в міліметрах. При висоті проеціювання вимірюють спроеційований відрізок контрольної сітки , розташованої в касеті приладу.

Відрізок направлений вздовж осі . За шкалою знаходять значення відрізка .

Змінюють висоту проектування за лічильником висот
на величину . При іншій висоті проеціювання знаходять значення відрізка . Фокусну відстань можна знайти за формолою:

,

де - відстань між точками і на контрольній сітці.

Отримані значення фокусної відстані для лівої і правої камер приладу і не повинні відрізнятись більше, ніж на 0,05 мм.

Після виконання робочих повірок роблять дослідження приладу за допомогою контрольних сіток або знімків-макетів. Вимірюють на приладі сіткову модель при двох-трьох положеннях базисної будови. В результаті обробки отриманих даних знаходять значення інструментальної, точності приладу.

Розрахунок установчих даних для обробки стереопари на СД

Складання оригіналу топографічної карти на стереографі складається з таких основних процесів:

підготовчі роботи і розрахунок основних установок для приладу;

взаємне орієнтування аерознімків;

зовнішнє орієнтування моделі;

рисування рельєфу і ситуації (складання оригіналу карти).

Підготовчі роботи складаються з виконання робочих повірок приладу систематизації і вивчення матеріалів аерофотовйомки, польової геодезичної прив'язки і дешифрування.

Для виконання лабораторної роботи. необхідно мати наступні матеріали аерофотозйомки і польової геодезичної прив'язки:

негативи або позитиви;

контактні відбитки з планово-висотними опознаками;

каталог координат і висот опознак;

матеріали дешифрування;

формуляр трапеції.

В ближчу до спостерігача касету приладу встановлюють лівий знімок стереопари, а в дальшу Їправий.

Діапозитиви, закладають емульсійною стороною до скла касети, тобто в сторону оптичної системи. Негативи необхідно встановлювати так, щоб емульсійна сторона була повернута вниз.

Негативи (діапозитиви) центрують в касетах приладу за допомогою лупи з трьохкратним збільшенням. Добиваються точного суміщення координатних міток аерознімків з індексами, вигравіруваними на склі касети. Стереопара негативів (рис. 4.4. а), яка підлягає обробці, зображена встановленою в камеру пристрою на (рис. 4.4.б).

Рис. 4.4 – а) стереопара негативів яка підлягає обробці,

б) зображення встановлене в камеру пристрою

Після встановлення знімків детально фокусують систему спостереження. Обертаючи окулярні кільця з накаткою, отримуюють різке зображення марки. Гвинтами, які розташованні нижче окулярів, добиваються різкого зображення знімків і відсутності очного паралаксу (при невеликому переміщенні ока голови марки спостерігача не повинна сходити з точки знімка).

Потім необхідно встановити оптичний клин і окулярний базис приладу у відповідності з очним базисом. Для встановлення оптичних клинів на касети камер кладуть по чистому листку паперу і спостерігають в оптичну систему вимірювальні марки. Зовнішніми кільцями окулярів добиваються, щоб ліва і права марки сприймались як одна точка.

Базис встановлюють спеціальною кремальєрою, яка розташована збоку окулярної головки. Він повинен бути рівним очному базису спостерігача.

Особливості обробки знімків на стереопроекторі СПР-3

Якщо коефіцієнт збільшення від масштаба знімків до масштабу карти, яка створюється, не перевищує 2, тоді до стереопроектора, як правило, координатографа не підключають або ставлять на ньому шестерні з відношенням . В цьому випадку горизонтальний масштаб моделі буде рівний масштабу карти, тобто, і вихідне значення базису проектування розраховують за формулою:

,

де - базис фотографування в масштабі знімка, виміряний міліметровою лінійкою на контактному сліді одного, із знімків, які складають стереопару. Вимірюють відрізок від головної точки цього знімка до проекції головної танки іншого знімка, яку знаходять за навколишнім контуром. Величину можна виміряти з точністю 1-2 мм.

Наближене значення фокусної відстані приладу знаходять за формулою:

Потім розраховують наближене значення вертикального масштабу моделі:

,

за яким в спеціальних таблицях, які додаються до приладу, знаходять найближче за величиною кінцеве значення вертикального масштабу моделі , а також відповідну йому пару шестерень і номер шкали для лічильника висот.

Далі розраховують встановлююче значення фокусної відстані приладу (до сотих долей міліметра).

де - коефіцієнт перетворення зв'язок.

4.1.2. Рисовка рельєфу і контурів

Рисовку рельєфу починають з проведення ліній водорозділів (рік, струмків, водоймів) і нанесення "скелете" рельєфу (хребтів, ярів). На лічильнику висот встановлюють відмітку горизонталі. Штурвалами , стереоскопічно суміщають вимірювальну марку з моделлю. Опускають олівець креслярського приладу на планшет. Рухами штурвалів і ведуть вимірювальну марку так, щоб вона весь час дотикалась моделі. При цьому олівець креслярського приладу креслить на планшеті горизонталі. Потім ніжним штурвалом на лічильнику висот встановлюють відмітки наступних горизонталей і проводять їх так, як першу. Якщо поверхня місцевості вкрита рослинністю (лісом, кущами, високою травою і т. д.), тоді відлік на лічильнику висот збільшують на висоту рослинності і марку проводять по поверхні рослинності.

При викреслюванні контурів штурвалами зміщують вимірну марку з точкою обвідного контуру, опускають олівець креслярського приладу на планшет і переміщують, марку по контуру, який намальований. Для більш точного нанесення контурів