Після того, замалювавши повністю стереопару, виконують коректуру і зведення горизонталей та контурів суміжних стереопар. Після обробки стереопар викреслюють робочий оригінал карти.

4.1.3. Будова стереокомпаратора

В теперішній час для побудови просторових мереж аналітичним методом використовують прилади звичайної і ідвищеної точності. До приладів звичайної точності відносяться інтерпретоскопи (Цейс, Ієна, ГДР), стереокомпаратори СК18х18 (Цейс, Ієна, ГДР) і подвійний стереоскопічний індефікатор ДСІ. В організаціях ГУГК та ДЗК при аналітичній фототриангуляції застосовуються наступні пристрої: інтепретоскоп, ДСІ, стереокомпаратор СК 18x18, стекометр.

Стереокомпаратор СК 18x18

Стереокомпаратор призначений для стереоскопічного вимірювання прямокутних координат , поздовжніх - і поперечних паралаксів за фотографічними знімкам. Виміряні координати і паралакси використовуються для обчислення просторових геодезичних координат виміряних точок.

Основні технічні характеристики

формат вимірюваних знімків - 18x18 см,

збільшення спостережливої системи Ї ,

діаметр поля зору об’єктива - 16 мм,

діаметр точкової марки - 0, 05 мм,

точність за шкалами і - 0,02 мм за шкалою - 0,005 мм з оцінкою на око до 0,001 мм, за шкалою - 0,01 мм з оцінкою на око до 0,002 мм.

вимірні межі для осі абсцис - до 235 мм, для осі
ординат - до 180 мм, для поздовжніх паралаксів р Ї до
75 мм, для поперечних паралаксів -

Будова приладу

Його основними вузлами і деталями є:1 - станина, 2 –головна каретка, 3 - ліва каретка зі знімкотримачем, 4- права каретка зі знімкотримачем, 5 - штурвал для переміщення кареток вздовж осі , 6 - шкала для зняття відліків переміщення головної каретки, стопірний гвинт—шкали , 8 - затискний гвинт шкали , 9 - встановлюючий гвинт шкали , 10 - штурвал для переміщення системи,що спостерігається, по осі , 11 - шкала для зняття відліків переміщення системи, що спостерігається, 12 - затискний гвинт шкали , ІЗ - встановлюючий гвинт шкали , 14 - штурвал поперечних паралаксів , 15 - шкала для зняття відліків поперечних паралаксів , 16 - штурвал поздовжніх паралаксів , 17 - шкала для зняття відліків поздовжніх "р" паралаксів, 18 - затискний гвинт подовжувача базиса, 19 - встановлюючий гвинт подовжувача базиса, 20 - окуляри, 21 - накатані трубки окулярів, 22 - об'єктиви, 23 - накатані трубки об'єктивів, 24 - загальний вмикач, 25 - мікролатренні гвинти – для повороту зображень в площині знімків, 27- нахилегіі фіксатори для затискання негативів /діапозитивів/, 28 - стопорні гвинти для транспортування стереокомпаратора, 29 – підйомні гвинти для встановлення приладу в горизонтальне положення.

На головній каретці (2) є каретки лівого (3) і правого (4) знімкотримачів, які штурвалом (5) переміщуються одночасно вздовж осі абсцис. Величина переміщення враховується по шкалі . Переміщення спостерігається, вздовж осі штурвалом (10). Величина переміщення враховується по шкалі (11). Крім загального переміщення вздовж осі приладу, ліва і права каретки мають самостійні рухи.

Каретка лівого знімкотримача переміщується вздовж осі за допомогою гвинта „подовжувач базиса” (19). Каретка правого знімкотримача переміщується за допомогою штурвала поздовжніх паралаксів (16).

Величина переміщення враховується по шкалі (17).

Оптична система стереокомпаратора складається з подвійного мікроскопа з збільшенням. Встановлення вимірювальних марок на чіткість зображення проводиться накатиними трубками окулярів (21), а чіткість зображення негатива (діапозитива) – накатаними трубками об’єктивів (23). Встановлення очного базису досягається зміною відстані між окулярами.

Подвійний мікроскоп побудований так, що є можливість при нерухомих окулярах (20) і рухомих об’єктивах (22) розглядати будь-яку частину стерео моделі і при цьому зображення знімків буде завжди чітким.

Оптичну систему приладу слід розглядати як дві гілки – праву і ліву. Кожна з гілок представляє собою два коліматори (рухомий і нерухомий), відфокусованих на нескінченність.

В фокальній площині рухомого коліматора знаходиться знімок, а в фокальній площині нерухомого коліматора знаходиться плоско-паралельна пластина з вимірювальною маркою. промені від знімків і , які проходять нерухомі коліматори, виходять з об’єктивів і паралельним пучком. Об’єктиви і верхніх коліматорів збирають промені і будують зображення в площинах марок . Ці зображення і марки розглядаються спостерігачем через окуляри .

4.2. Взаємне орієнтування

Взаємне орієнтування на УСП можна виконати двома способами: 1) вимірявши на приладі вертикальний паралакс у просторі моделі, за формулами (7.16 (з посібника)) розрахувати значення кутових елементів, установити їх на відповідних шкалах приладу; 2) знищуючи вертикальний паралакс на певних точках стереомоделі, встановити камери УСП в положення, яке вони займали в момент фотографування. Вертикальний паралакс у просторі мо-делі як різниця ординат однойменних точок, що проеціюються з лівого і правого знімків, є критерієм виконання взаємного орієнтування.

Перший спосіб придатніший для автоматизованих УСП, а другий для аналогових приладів, у яких цей процес виконує оператор. Оскільки визначаються п’ять елементів взаємного орієнтування, то досить виміряти вертикальний паралакс у п’яти точках, розміщених у певних місцях стереопари.

Знищення вертикального паралакса можна досягти рухами однієї ка-мери УСП або обох разом. Стандартне розміщення точок – це дві точки поблизу лівого і правого центрів знім-ків, дві точки - в верхніх кутах стереопари і дві - в нижніх. Одна з останніх точок - контрольна. Для взаємного орієнтування вибирають різке визначені контурні зображення, що дає змогу краще відчути наявність вертикального паралакса.

При виконанні взаємного орієнтування на У СП аналоговим способом слід дотримуватися двох принципів:

послідовність знищення вертикальних паралаксів, по можливості, повинна бути такою, щоб наступний рух камери не пошкодив дію попередньо-го руху;

знищення вертикального паралакса в стандартних місцях стереопари повинно виконуватися тим рухом камери, який