|
Німеччина | 73,6 | 26,4 |
США | 56,8 | 43,2 |
Виплавка сталі 80 у розвинутих та країнах з перехідною економікою, 20 у країнах, що розвиваються. Це зумовлено спеціалізацією країн – розвинуті країни спеціалізуються на виробництві готового прокату, а країни, що розвиваються на добуванні та постачанні сировини. Загальна кількість виплавки сталі становить 800 млн т на рік, зростоє дуже повільно, що зумовлено зменшенням металоємності продукції, заміною чорних металів конструкційними матеріалами (пласмаса), конкуренція кольорової металургії, насичення ринка кольоровими металами.
Найбільша кількість виплавки сталі в країнах:
1.
Японія та Китай разом – 105 – 107 млн.т
2.
США – 97 млн т
3.
Росія – 58 млн т
4.
Північна Корея 58 млн т
Швидко розвивається металургійний комплекс в Бразилії, Індії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі.
Тенденції розвитку чорної металургії:
1.
Зростає частка виплавки в країнах, що розвиваються (початок 90-х - 15%, кінець 90-х - 20%)
2.
З’являються нові способи виплавки (порошкова металургія)
3.
Найбільші експортери продукції є найбільшими імпортерами (Японія, Німеччина, країни Бенілюксу, Франція, Італія, Великобританія, Південна Корея).
4.
На асортимент продукції впливає специфіка господарства країни (США виробляє більше тонколистового прокату, що пов’язано з розвитком машинобудування, Японія – середньолистового та товстолистового, що пов’язано з суднобудуванням).
5.
Галузь розміщується не ізольованими центрами, а великими районами (Клівленд – Детроїд – Чикаго, Рейнсько – Вестфальський, Придніпровський).
3. Кольорова металургія. У добу НТР кольорові метали посідають особливе місце. Нові й новітні галузі промисловості – передусім машинобудування – неможливо уявити без кольорових металів. Це, в першу чергу, радіотехнічна, електротехнічна, авіаційна промисловість, електроніка. Кольорові метали поширені і в старих галузях машинобудування, і в побуті; мають вони й стратегічне значення. Отже, кольорові метали надзвичайно потрібні для високорозвинутого народного господарства.
Однак руд кольорових металів на планеті мало й поділені вони за територією дуже нерівномірно. Лише США та Росія задовольнябть свої потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ, а решта країн тією чи іншою мірою залежить від імортної мінеральної сировини.
Руди кольорових металів мають низку особливостей. З одного боку, вони відрізняються надзвичайно різноманітним комплексним складом: часто-густо з руд кольорових металів можна одержати кілька супутних корисних компонентів (золото, срібло, кобальт, вольфрам, арсен, сірку тощо). Другою особливістю є порівняно низький відсоток корисної речовини в руді, що рідко перевищує 5 – 10%. Рудам кольорових металів властива складна форма залягання.
Руди кольорових металів здебільшого розташовані в країнах, що розвиваються, а для виробництва треба чимало енергії, що продукується у промислово розвинутих країнах. Це порушує рівновагу в розвитку кольорової металургії у світі.
Типи розміщення підприємств по виплавці кольорової металургії:
1.
Сировинний (глиноземні заводи, центри первинної виплавки міді, свинцево-цинкові виробництва).
2.
Енергетичний (виплавка металу).
3.
Споживацький.
Це пояснюється технологічними особливостями виробництва кольорових металів. Для одержання 1 т чорнової міді треба 100 т руди, 800 кВт/год електроенергії, 2 т палива, 500 м куб води.
Поєднання родовищ мінеральної сировини та енергії особливо сприятливе для підприємств кольорової металургії, але таке трапляється вкрай рідко. Низький вміст корисної речовини у рудах кольорових металів призводять до того, що на порожню породу при перевезеннях припадає 80-90%. Отже, переробляти руди кольорових металів на великій відстані від їхніх родовищ нерентабельно. Тому руди збагачуються на місті видобутку, а чорновий метал виплавляється або там же, або у районах, порівняно близьких до родовищ.
Кольорові метали поділяють на важкі та легкі:
Важкі з густотою більше 8 тис кг на м куб.: плюмбум, мідь, купрум, цинк, нікель, ртуть.
Легкі з густотою менше 8 тис кг на м куб.: натрій, барій, алюміній, титан, літій, цезій.
Об’єм виробництва кольрового металу 40 млн т на рік, тобто в 20 разів менше за чорну. Виробляє більш, ніж 70 металів і сплавів, з них 96% - це 4 сплави: алюміній, цинк, мідь, свинець. Серед інших поширеними є олово, нікель, вольфрам, молібдень, магній та титан.
Стадії виробництва кольорових металів:
1.
Збагачення руди (вилучення з породи).
2.
Виплавка чорнового металу.
3.
Очистка від шкідливих домішків (рафінування).
4.
Виробництво кострукційних матеріалів.
4. Алюмінієва промисловість. Фізико-хімічні властивості алюмінію широко використовується у промисловості. У світовому виробництві відомо понад 500 тис. виробів з алюмінію та його сплавів. Алюміній займає помітне місце в електротехніці, чорній металургії, авіабудівництві, електропромисловості, електроніці, харчовій, військовій та багатьох інших галузях промисловості.
У земній корі алюмінію майже у 4 рази більше, ніж заліза, у 55 разів більше, ніж свинцю, у 100 разів більше, ніж золота. У природі алюміній – найпоширеніший метал, проте промислова концентрація глинозему зустрічається рідко.
Родовища боксититів є приблизно у 40 країнах світу. Проте вони дуже нерівномірно поділені по території планети. Найпотужніші ресурси бокситів мають Папуа-Нова Гвінея, Австралія, Бразилія, Венесуела, Камерун, Ямайка, Індія, Росія, Казахстан, Гайана, Сурінам, Китай, США, на які припадає 9/10 світової сировини.
Об’єм виплавки за останні 100 років зріс в 10000 разів і становить 20 млн т на рік:
1.
Європа 6,6 млн т на рік
2.
Північна Америка 6,4 млн т на рік
3.
Латинська Америка 2,1 млн т на рік
4.
Азія 1,7 млн т на рік
5.
Австралія 1,7 млн т на рік
6.
Африка 0,9 млн т на рік
Найбільші експортери: Росія, Канада, Австралія, Норвегія.
Найбільші імпортери: Японія, США, Німеччина (25% - алюмінію виплавляється з вторинної сировини).
Основні перевезення алюмінію:
США
1. Росія 2. Бразилія Західна Європа
Німеччина
США Венесуела
3. Японія 4.
Канада Аргентина Японія
Бразилія
5. Венесуела
Нова Зеландія Японія
Індонезія
5. Міделиварна промисловість. Міді у природі порівняно багато. Понад 240 мінералів містять мідь, проте не всі вони мають промислове значення. Власне, мідь у руді рідко перевищує 1-2% і тому ці руди потребують збагачення. Понад 50 держав має мідну