1910 року в місті проживало 14 жителів.

Перша світова і Українська Революція

Під час в межиріччі Серету і Стрипи проходила лінія фронту. року в місто вступила російська армія і стояла тут до липня року, коли його знову відвоювали австро-німецькі війська.

В часи Української революції діяв .

року українці перебрали владу в Галичині і створили . Багато подій тих часів пов'язано з Бучачем.

У грудні року Директорія УНР заарештувала Митрополита Київського, «відомого україножера» (О.Храповицького) та єпископа Житомирського Євлогія і вислала до Бучача. Владик помістили у монастирі отців Василіян, де вони перебували до травня року.

року у монастирі відбулася нарада з участю президента ЗУНР д-ра Євгена Петрушевича, державних секретарів, генералів М.Омеляновича-Павленка і О.Грекова, полковника В.Курмановича та інших старшин УГА. Уряд переглядав «фатальну ситуацію на фронті».

Є. Петрушевич провів реорганізацію Державного Секретаріату. Вирішено скасувати посаду президента і всю військову і цивільну владу передати «уповновласненому» диктаторові. Ним став Є.Петрушевич.

У липні року місто окупували поляки. —

 р. в Бучачі перебувала . Бучацький ревком (голова М.Галон) виконував декрети (Галревкому), що містився в .

Міжвоєнний період

За переписом  р. в місті проживало 7517 осіб, разом із приміськими селами Нагірянкою і Підзамочком — 12 . З них євреї становили 51,3Місто налічувало 2490 будинків.

року засновано бібліотеку товариства «Просвіта», року — повітова учительська бібліотека.

 р. Бучач зайняли радянські війська. За нової влади почала виходити районна газета «За нове життя» (тепер «Нова доба»), на базі майстерні створили ливарно-механічний завод, відкрито зооветеринарний технікум (переведений з Язлівця).

Німецька окупація

року Бучач зайняли німецькі війська. знищили біля 7500 жителів міста і району, переважно євреїв. Молодих людей було примусово вивозили на роботу в Німеччину.

М. та З. Вичерек, І. Синенька — жителі міста Бучача — одні з

Радянський період

Червона Армія вдруге зайняла Бучач року. На верху Федір-гори, біля старого цвинтаря,  р. відкрили меморіал на місці поховання радянських вояків (скульптор Є.Карпов, архітектор О.Зайцев). Неподалік височить символічна могила-курган, насипана року в пам'ять полеглих за волю України воїнів -.

Після війни місто було відбудоване, значно розширило свою територію, житловий, промисловий і культурно-освітній потенціал. року організовано автошколу,  р. — школа механізації сільського господарства (тепер СПТУ № ). У — рр. діяла обласна школа майстрів сільського господарства, в — рр. — школа медичних сестер. У — рр. на західній околиці міста побудовано цукровий завод, а біля нього — селище цукровиків і середню школу. року почалися регулярні рейси автобусів на , і , а також міське сполучення. Відкрито дитячі школи — художню (), музичну () та спортивну ().

На східній околиці міста, біля Трибухівців, зведене навчальне містечко радгосп-технікум. Аграрний коледж, створений на його базі року, — один із найбільших навчальних закладів України цього профілю.

З  р. в місті діє історико-краєзнавчий музей.

Пам'ятки

Докладніше:

Архітектурні пам'ятки Бучача — (кін. 14 ст.), церква в урочищі Монастирок (16 ст.), церква св. Миколая (1610) з дзвіницею (19 ст.), костьол оо. Домініканців (1652), комплекс монас-тиря оо. Василіян з церквою і дзвіни-цею (1753), (1750-51; архітектор Б. Меретин, скульптор Й.-Г. Пінзель), Успенський собор (1761-63), Хресто-воздвиженська (1753-70) і Покровська (1764) церкви.

В останній були різьблені роботи Й.-Г. Пінзеля (нині зберіг. у ТОХМ і ТОКМ), настінний розпис виконав Я. Головацький.

Пам'ятка природи — залишки парку кін. 18 — поч. 19 ст.

Пам'ятки історії та культури:

· меморіал Слави (1954, реставр. 1984; скульп. Є. Карпов, арх. О. Зайцев);

· погруддя Т. Шевченка (1968);

· похо-вання на міському цвинтарі Січових Стрільців і жертв репресій 1940-х (1992);

· символічні могили во-якам УПА та євреям, які загинули під час 2-ї світ. війни (1992);

· два пам'ятники Т. Шевченку (1994, скульп. В. Савчук, арх. М. Бевз; 1995, скульп. В. Римар, арх. Р. Кавецький);

· пам'ятна таблиця громадському діячеві, доктору В. Гамерському та компо-зиторові, педагогу С. Ілевич (2002),

· монумент-фігура Ісуса Христа (2003, скульп. ).

Діють монастир оо. Василіян, церкви Чесного Хреста Господнього та Покрови Пресв. Богородиці (обидві — УГКЦ), св. Миколая і св. Михаїла (обидві — УАПЦ), кос-тьол Успіння Пресв. Богородиці, молитов. буди-нок ЄХБ.

У книгозбірні г-зії зберігалося Бучацьке Євангеліє.

Некрополі

На міському кладовищі розташоване військове кладовище, на якому поховано понад 500 радянських воїнів, які загинули у боях за Бучач. Встановлений пам'ятник — скульптура воїна заввишки 2 м, на прямокутному постаменті, заввишки 2,5 м. По правий і лівий боки — 22 надмогильні плити з прізвищами загиблих.

Соціальна сфера

Функціонують підпрємства харчової промисловості: цукровий, спиртовий, сироробний, хлібний заводи, комбінат хлі-бопродуктів, вироб.-консерв. комбінат.

Діють заводи «Квант», «Астрон», швейна фабрика «Берізка», ливарний кооператив «Іскра».

У Бучачі є: 4 ЗОШ, гімназія, технічний ліцей, ліцей ім. Св. Йосафата, 2 Будинки школяра, СПТУ, , ; лікарня, стоматологічна поліклініка, Будинок культури, кінотеатр, бібліотека, музична та художня школи, 2 ДЮСШ, 2 готелі, 3 парки, музеї — історико-краєзнавчий, громадський музей-меморіал ім. В. Стуса, історії агроколеджу та СПТУ-26.

В місті — один із найбільших в області стадіон, футбольний клуб «Колос» (1969-71 — володар Кубка СРСР).

Персоналії

Тут народилися російський видавець і книгопродавець (—), український громадський і просвітній діяч (—), адвокат та діяч , церковний діяч і богослав отець (—), польський живописець Міхал Віктор Чепіта (—), єврейський письменник, (—), діяч польського і міжнародного робітничого руху, публіцист Остап Длускі (А.Лянгер, —), український письменник, літературний критик і журналіст (—), громадський діяч, ветеринар Євген Барановський (—), діяч -, сотник Ярослав Косарчин (Байрак, Козак; —), математик , громадський діяч, співзасновник Фонду Допомоги Дітям Чорнобиля і Фонду Руху (нар. ).

У гімназії викладали письменники І. Грабович, Ю. Добриловський, В. Масляк, ігумен Бучач. монастиря І. Нерезій, педагог Г. Сінгалевич.

В серпні 1996 місто відвідав український письменник,