ФРАНЦІЯ

План

1. Загальні відомості про країну

2. Населення

3. Природні умови та ресури

4. Характеристика господарства і зовнішньоекономічна діяльність

5. Соціальна сфера.

1.Загальні відомості про країну

Франція розташована на заході Європи. Крім континентальної частини, до її складу також входить о. Корсика. Країна має вигідне географічне положення: омивається водами Атлантичного океану на заході, протокою Ла-Манш на північному заході та Середземноморським морем на півдні; на кордонах знаходяться гірські системи Альп та Піренеїв; на півночі та сході вона межує з найрозвинутішими країнами Європи. Площа Франції становить 551,5 тис. кмІ, з яких на суходіл припадає 545,6 тис. кмІ.

Офіційна назва країни – Французька Республіка. Столиця – Париж.

Франція – президентсько-парламентська республіка. Згідно з Конституцією П’ятої республіки (1958), розробленою під керівництвом генерала Шарля де Голля, президент є центральною політичною фігурою, керує державою і урядом та обирається на 7 років. Парламент має дві палати – Національні збори (577 депутатів) і Сенат (321 сенатор). Депутати Національних зборів обираються на прямих загальних виборах на 5 років, сенатори – колегією виборців на 9 років. Кожні три роки оновлюється ? складу Сенату.

Країну поділено на 22 провінції (регіони) та 96 департаментів, які, у свою чергу, поділяються на 327 округів, 3828 кантонів та 36551 комун. Франції, крім о. Корсика у Середземному морі, належить також чотири заморські департаменти – Мартініка, Гваделупа, о. Реюньйон, Французька Гвіана, і заморські території – Французька Полінезія, Нова Каледонія, Сен-П’єр та Міккелон та численні архіпелаги у Тихому океані.

Кордони. Франція на півдні межує з Іспанією ( довжина кордону 623 км) та Андоррою (60 км), на південному сході – з Монако (4,4 км), на північному сході – з Бельгією (620 км) та Люксембургом (70 км), на сході – із Швейцарією (573 км), Італією (488 км) та Німеччиною (451 км). Загальна довжина кордону становить 2892,4 км, берегової смуги – 3427 км.

Участь у міжнародних організаціях. Франція – країна-засновниця ООН, учасниця понад 50 міжнародних блоків і союзів, зокрема НАТО ( з 1949 р.), ЄС ( з 1957 р.), МАГАТЕ, ВООЗ та ін. Шенгенську візу в країні введено з 26 березня 1995 року.

Національне свято - 14 липня - День взяття Бастилії (1789 р.).

Гімн Франції - "Марсельєза", яка була написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липня проголошена національним гімном.

Девізом країни є три всім відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство".

Прапор Франції - синьо-біло-червоний. Білий колір символізує королівську владу, а синій і червоний - кольори кокарди національної гвардії Парижа.

Герб. Єдиного і визнаного всіма герба зараз у Франції немає. З римських часів існує обов'язкова частина офіційного герба - лікторський пучок, який після паризької комуни був оточений лавровим вінком, орденом почесного легіону, гілками оливи і дуба. У двадцяті роки XX ст. герб був дещо змінений, і є одним із символів Франції. Французи ж вважають національним символом Маріану - символічний жіночий образ, який уособлює Францію. Крім того, існує Великий герб Франції, в якому об'єднані успадковані з далекого середньовіччя герби 56 французьких історичних провінцій і територій.

2. Населення

Станом на 2009 рік загальна чисельність населення країни становить 63,5 млн. осіб. Густина населення - 102 людини на 1 км2.

Національний склад

Національний склад Франції порівняно однорідний, понад 90% жителів - французи. До національних меншин, які населяють деякі околичні області, належать: на Сході - ельзасці і лотарингці (близько 1,4 млн. осіб), на Півночі - бретонці (1,25 млн.), на Сході - фламандці (300 тис.), на Півдні - каталонці (250 тис.) і баски (140 тис.), на острові Корсика - корсиканці (280 тис. осіб); у великих містах живуть євреї (близько 500 тис. осіб).

Близько 4 млн. іноземців - італійці, португальці, іспанці, поляки, алжирці, марокканці та інші.

Приріст населення

Природний приріст населення становить 12 осіб на 1000 жителів. Франція - високоурбанізована країна: частка міського населення - близько 80 відсотків.

У 30-х рр. ХХ ст. спостерігався природний спад населення. Після Другої світової війни 1939-45 рр. приріст населення дещо збільшився. Починаючи з 50-х рр. спостерігалося зниження природного приросту населення (незважаючи на активне заохочення народжуваності державою), коефіцієнт приросту в 1961 - 65 рр. в середньому за рік становив 6,8 на 1 тис. жителів, у 1973 році - 5,7, в 1974 - 4,8, в 1976 - 3,1. Низький природний приріст призвів до "старіння нації": у 1974р. осіб у віці більше 60 років налічувалося 18,2%.

За 1946 - 74 рр. населення Франції збільшилося на 12 млн. (з них 70% за рахунок природного приросту; 20% - імміграції; 10% - репатріації французів з колишніх колоній).

Тривалість життя і вікова структура

Середня тривалість життя (на 2009 рік) становить 78 рік у чоловіків і 84 роки у жінок. Рівень народжуваності (на 1000 людей) - 13. Рівень смертності (на 1000) - 7. 26,4% населення перебуває у віковому інтервалі 0-19 років, 58,9% - від 20 до 64 років, у продуктивному віці - понад 50% французів, а безробітних - 12%.

Релігія

Пануюча релігія у Франції - християнство (католики - 45 млн. осіб (8 з 10).

Друга за кількістю послідовників релігія - іслам (4 млн. осіб).

Протестантів - 800 тис., іудеїв - 650 тис. осіб.

Мова

Офіційною мовою є французька, однак на околицях країни розмовляють баскською (Піренеї), каталонською (Руссільон), німецькою