Мінеральні ресурси. Польща має значні сировинні ресурси, що позитивно впливає на її експорт. Країна посідає п’яте місце у світі за запасами (65 млрд. т) кам’яного (Верхньосілезький, Нижньосілезький і Люблінський басейни) та бурого вугілля (14 млрд. т). Наявні також природний газ і нафта (Карпати, Передкарпатський прогин), залізні руди, мідні руди (Нижня Сіле-зія), цинкові та свинцеві руди (Сілезько-Краківський басейн), кам’яна сіль, самородна сірка (Передкарпатський прогин).

Рослинні і тваринні ресурси. Нині в країні лісами вкрито до 27% її території. Переважають хвойні породи, здебільшого сосна, ялина, у горах -ялиця. На заході та півдні країни домінують змішані ліси з буком та дубом.

Лісова фауна представлена вовком, риссю, лисицею, борсуком, у Карпатах водяться ведмідь, з копитних – косу-ля, кабан, олень, зрідка лось.

Рекреаційні ресурси. До них належать сприятливі при-родні умови і визначні об’єкти (мал. 5), зокрема гірські курорти Кар-пат, Високих Татр, Судет, морське узбережжя. З національ-них парків славнозвісним є Біловезька Пуща (58 000 га) зі збереженою флорою диких лісів.

Мал. 5 Варшава. Палацово-парковий ансамбль (1681–1696)

Мал. 5.1 Літній палац, XVIII ст. Варшава

Загальні риси господарства. З 1992 року почалася швидка перебудова НГК, яка передбачала реформування сільського господарства, приватиза-цію великих державних промислових підприємств. Значно розширилась зов-нішньоекономічна діяльність, переорієнтувавшись на Захід, Близький Схід та Скандинавію.

Господарство сучасної Польщі відзначається розвинутою галузевою та тери-торіальною структурою. Це – індустріально-аграрна держава (промисловість дає близько 36% вартості ВВП, 4% - сільське господарство і 60% - сфера по-слуг).

Промисловість. Польська промисловість є диверсифікованою та географічно рівно-мірною.

Паливно-енергетичний комплекс. Вугілля – основне джерело енергії в країні. Видобуток кам’яного вугілля ста-новить 130 млн. т, бурого – 67 млн. т. У 1996 р. унаслідок об’єднання 7 державних нафтопереробних заводів та мережі автозаправних станцій було створено компанію «Нафта польська». Найбільші нафтопереробні заводи функціонують у Плоцьку та Гданську. Майже 85% газу й нафти надходить із Росії.

Основну частину електроенергії виробляють на ТЕС, що працюють на місцевому вугіллі. У 2003 р. загальна потужність електростанцій країни становила 133,8 млрд. кВт•тод. Лише 3% електроенергії, виробляють майже на 100 ГЕС.

Металургія. Чорна металургія використовує власну коксову базу, однак залізну руду імпортують. Великі металургійні комбінати знаходяться в Кракові, Ченстохові, Ще-цині. Щорічне виробництво сталі – 9,9 млн. т. На підприємствах кольорової металургії виробляють мідь (0,38 млн. т), цинк і свинець. Первинний алюміній отримують з імпорт-ної сировини в районі Коніна. У Люблінському басейні одержують супутні метали, зокрема срібло.

Машинобудування. Ця галузь спеціалізується на випуску машин й устаткування для промислового виробництва, бу-дівництва та сільського господарства. В країні виробляють трактори, електровози і тепловози, автомобілі (400 тис. т, зокрема пасажирські – 350 тис). Широкопрофільне судно-будування представлене рудовозами, контейнеровозами, поромами та ін. (спуск на воду – 514 тис. бр.-реєстр. т). По-тужне виробництво електротехнічної продукції: телефонної апаратури, комп’ютерів, побутової техніки, електродвигу-нів тощо. Основні центри машинобудування – Варшава, Вроцлав, Познань, Бельско-Бяла, Лодзь, Краків та ін.

Хімічна промисловість. За виробництвом хімічної про-дукції Польща належить до провідних європейських дер-жав, зокрема за видобуванням природної сірки (до 5 млн. т) та кам’яної солі, випуском продуктів основної хімії, у тому числі фосфатних та азотних добрив, сірчаної кислоти, а та-кож лаків і фарб, низки продуктів побутової хімії й тонкого органічного синтезу (фармацевтичні препарати, парфумер-но-косметичні вироби). У Варшаві розвинута фармацевти-ка, фотохімія, переробка пластмас; у Познані – парфуме-рія; у Лодзі – гумова промисловість та ін.

Лісовий і деревообробний комплекс. Імпортують до ? споживаної в країні целюлози та 1/5 паперу і картону. Що-річне їх виробництво – 1,1 млн. т. Польща експортує пило-матеріали, меблі, деревоволокнисті плити. Основні підпри-ємства галузі розташовані на заході країни.

Легка промисловість. У країні традиційними є швейна (Варшава, Лодзь, Вроцлав), шкіряно-взуттєва (Радом, Люб-лін) промисловість. Текстильна промисловість здавна користується попитом у світі і спеціалізується на виробництві лля-них, шовкових та бавовняних тканин у Лодзинському, Су-детському та Передкарпатському текстильних районах.

Харчова промисловість. Здебільшого поширені м’ясна, молочна, тютюнова промисловість і пивоваріння. Цукрова промисловість виробляє понад 1,5 млн. т цукру. Розвинуті також плодоовочеконсервна, олійна, маргаринова, рибопе-реробна. Експортують у великій кількості вино-горілчані вироби, свіжоморожені ягоди, харчові концентрати.

Сільське господарство. Орні землі Польщі становлять 47% від усієї площі країни (приблизно 18 млн. га), пасови-ща – 13%, ліси – 29%. У 1992 р. було створено агентство сільськогосподарської власності, яке зобов’язувалося роздержавити 1495 сільськогосподарських підприємств та 3,1 млн. га землі. У 2003 р. в приватних господарствах зна-ходилося вже понад 90% сільськогосподарських земель, з них майже 50% належало невеликим сімейним господарс-твам (менше 5 га). Держава надає значну підтримку сіль-ськогосподарському сектору економіки.

Рослинництво. Ця галузь дає понад 1/2 валової сіль-ськогосподарської продукції. Із зернових (21,7 млн. т) пере-важають жито, ячмінь і пшениця, однак велику кількість пшениці Польща імпортує. Картопля займає приблизно 13% оброблювальних земель, цукровий буряк – 3%. На кормові і технічні культури припадає 34% сільськогоспо-дарської продукції. Польща є найбільшим у світі експорте-ром яблучних консервів і посідає одне з провідних місць за виробництвом компотів, свіжоморожених смородини, ка-пусти й моркви. У країні збирають 16% картоплі (30 млн. т) та 5% цукрового буряка від загального збору в Європі.

Тваринництво. У Польщі нараховується понад 8 млн. голів великої рогатої худоби. Свинарство здебільшого збе-регло традиційний м’ясо-сальний напрям, беконна відгодів-ля переважає лише в центрально-західних