Геологічна будова і корисні копалини

На півночі Нідерландів переважають сучасні і плейстоценові піщано-глинисті морські і річкові відкладення. На сході є льодовикові і флювіогляційні відкладення. Дельти річок складені алювіальними відкладеннями, а землі південної провінції Лімбург складаються в основному з вапняків, мергелів і крейди пізнього мезозою, палеогену і неогену. Від Рейнських Сланцевих гір через територію колишньої затоки Зейдерзе в північно-західному напрямку йде Центральнонідерландський вал осадових порід, в інших місцях товщі залягають спокійно.

Є великі запаси природного газу і нафти, родовища яких розміщені в областях відносних западин на захід і схід від Ейсселмера (Слохтерен), а також на шельфі Північного моря. Також є запаси кам'яного і бурого вугілля (на півдні провінції Лімбург), торфу, кухонної солі і каоліну.

Річки і канали

На території Нідерландів розташовані гирла великих європейських річок: Рейну, Мааса і Шельди, які утворюють велику дельту. Річки повноводні цілий рік, їх русла випрямлені і сполучені каналами, а стік зрегульований. Наноси приводить до того, що русла річок повільно піднімаються над низинами, які оточують їх, через що багато річок обнесені захисними валами.

Затоки і озера

Між Західно-Фризькими островами і континентальною частиною Нідерландів розташована південна частина затоки Ваддензе. На півночі країни розташована бухта Долларт.

У 1282 році катастрофічна повінь утворила затоку Зейдерзе, яка після спорудження греблі Афслейтдейк перетворилася на прісноводне озеро Ейсселмер. Величезні площі звільняються від надлишку ґрунтових і поверхневих вод за допомогою численних каналів і відкачування води насосами (раніше для цього використовувалися вітряні млини). Таким чином у ході проекту «Зейдерзе» південно-східну частину Ейсселмера було осушено і перетворено на польдери, на яких було утворено провінцію Флеволанд. З східного і південного боку польдерів залишили протоку, що являє собою ряд озер, які сполучені між собою.

Між 1963 і 1975 роками була побудована гребля Хаутрібдейк, що відділила від Ейсселмера озеро Маркермер.

У південно-західній частині країни розташовується озеро Гревелінген. У провінції Фрісландія знаходиться група озер, які лежать нижче за рівень моря. У неї входять озера Флюссен, Слотер-Мер, Тьйоке-Мер, Снекер-Мер і ряд інших. На півночі країни розташоване озеро Лауверсзе, яке також раніше було морською затокою.

Клімат

Клімат у Нідерландах морський, помірно теплий. Середня температура у січні становить +1-3 °C, у липні –+16-17 °C. Сонячних днів мало, погода швидко міняється, часто виникають сильні тумани, які іноді впливають на роботу транспорту. При вторгненні холодного повітря із сходу, низов'я Рейна і Ейселмер замерзають.

Опадів випадає 650–750 мм на рік, в основному у вигляді дощу. Снігопади рідкі.

Ґрунти, рослинність і тваринний світ

На території Нідерландів переважають підзолисті ґрунти, у прибережних районах розвинені родючі ілисті ґрунти маршів, а по долинах рік –алювіально-лугові. Дерново-підзолисті ґрунти і торфові болота поширені на півночі і сході країни, а у районі південного Лімбурга зберігся ліс еолового походження.

Високий ступінь освоєння і заселення території привів до скорочення лісів (ліси і чагарники, переважно посадки сосни і тополі на дюнах, займають 7-8 % площі) і явного переважання культурного ландшафту: понад 40 % території займають пасовища, 35 % – рілля, теплиці і сади, понад 10 % –споруди і дороги. Ліси представлені у вигляді окремих гаїв і парків, також багато декоративної зелені. Основні породи дерева – дуб, бук, граб, ясен і тис, по берегах великих рік зростають верболози. На дюнах виростають сосни і обліпиха, піщані райони займають вересові пустки з чагарниками.

Через велику густину населення тваринний світ країни сильно збіднений. Серед ссавців збереглися олені, борсуки і лисиці, на дюнах водяться дикі кролики. Нідерланди лежать на шляху щорічної міграції численних птахів (гуси, чайки і кулики, всього 180 видів), в дельті Рейна, Мааса і Шельди організовані місця їх зимівлі, що охороняються. Північне море багате на промислові види риб: оселедець, тріска, макрель.

Державний устрій

Нідерланди – конституційна спадкоємна монархія. Діє конституція від 17 лютого 1983 року з останніми змінами від 2002 року.

Глава держави – король( з 1980 р. –королева). Право на престол передається по спадковості і належить законним спадкоємцям короля Вільгельма I, принца Оранського – Нассау. При королеві є дорадчий орган – Державна рада, члени якої призначаються королевою. Королева Нідерландів - БЕАТРІКС(Беатрікс Вільгельміна Армгард). Династія Оранських –Нассау – правляча династія з 1814 р. Вступила на престол 30 квітня 1980 року.

Королева Нідерландів – Беатрікс

Законодавча влада здійснюється спільно королевою і Генеральними штатами (парламент). Парламент складається з двох палат: першої (75 місць) і другої (150 місць). Перша палата обирається провінційними штатами на основі пропорційного представництва строком на 4 роки. Друга палата, що володіє основною владою, обирається прямим голосуванням на основі пропорційного представництва строком на 4 роки(останні вибори відбулися 29 травня 2007 року). Голова першої палати –Рене ван дер ЛІНДОН, обраний 6 жовтня 2009 р. Голова другої палати –Герді ВЕРБЕТ ,обрана 6 грудня 2006 р.

Виконавча влада здійснюється спільно королевою і урядом. Королева призначає прем'єр-міністра і міністрів, які створюють Раду міністрів. Державні секретарі призначаються і звільняються з посади королевою. Держсекретар може виконувати повноваження міністра у відсутність міністра або коли міністр вважає це необхідним. Міністри, а не королева несуть відповідальність за діяльність уряду. Жодна партія в недавній історії Нідерландів не мала більшості в парламенті, тому уряди завжди носили коаліційний характер. Прем'єр-міністром є лідер Християнсько-демократичного заклику Ян-Петер БАЛКЕНЕНДЕ. 22 лютого 2007 року він сформував свій четвертий кабінет міністрів: коаліцію Християнсько-демократичного заклику(ХДЗ), Партія