Після закінчення проекту „Дельта” у 1986 році відкритими на півдні країни лишилися лише два морські рукави Нуеве Ватервег та Вестерсхелде, які надають доступ до портів Роттердам у Нідерландах та Антверпен у Бельгії. Утворені в результаті реалізації проекту „Дельта” внутрішні моря мають велике значення для рекреації та відпочинку.

Боротьба Нідерландів з водою не завершилась навіть після успішного виконання проекту „Дельта”. Сильні повені 1993 і 1995 років, глобальне потепління клімату, зростання рівню світового океану змусили уряд Нідерландів шукати нові шляхи боротьби із стихією. У 1997 році рукав Нуеве Ватервег, який у перетині має 360-метрів, також був захищений від морської стихії двома гігантськими засувами, які можуть опускатися у разі непогоди. У майбутньому планується створити національну систему ефективного управління водою, яка з одного боку, збереже територію від засух, а з іншого – захистить від повеней.

Оскільки мистецтво осушення земель в сучасному світі набуло найбільшого розвитку саме у Нідерландах, на світовому ринку зведення гідротехнічних споруд домінують голландські компанії. Такі компанії, як Boskalis, HAM і Ballast Nedam мають більше замовлень з-за кордону, аніж від власної країни.

Сфера торгівлі у Нідерландах

Протягом віків Нідерланди були торговою нацією. Населення країни має звичку до подорожей, вивчення іноземних мов, ведення торгових переговорів. Завдяки своєму географічному розташуванню у гирлі річок Рейн, Маас та Схелде на шляху з промислово розвинених країн Європи до Північного моря Нідерланди мають великі переваги щодо розвитку міжнародної торгівлі. Маючи економіки відкритого типу, Нідерланди виключно чутливі до міжнародного та транснаціонального розвитку, особливо у останні роки, позначені глобальним економічним спадом.

Більш, ніж половина ВНП у Голландії надходить від міжнародної торгівлі. Більше половини голландського імпорту і експорту – це продукти харчування, хімічної промисловості і машинобудування, серед якого домінують комп’ютери і комплектуючі. Велика частка голландського імпорту, включаючи комп’ютери, призначена для інших країн. З невеликими змінами або і взагалі без будь-яких змін вони реекспортуються до інших країн. Нідерланди також визнані у світі як загальноєвропейський центр оптової торгівлі.

Позиції Нідерландів, як основного європейського торгового посередника, суттєво покращилися, коли у 2004 році до ЄС приєдналося десять нових країн. Торгівля Нідерландів з новими членами ЄС наростає швидкими темпами.

Значна кількість голландських компаній є міжнародними і трансконтинентальними. Три найбільші торгові компанії – Ahold, SHV Holdings and Hagemeyer широко відомі у всьому світі. Лідер голландського ринку телекоммунікацій компанія KPN Nederland також працює з багатьма іноземними компаніями. На закордонні ринки орієнтовані також і виробники Нідерландів. Часто вони об‘єднують свої зусилля з іноземними партнерами, створюючи в інших країнах спільні підприємства.

Водночас із зміцненням сфери торгівлі, транспорту і телекомунікацій у Нідерландах зростають банківська сфера, сфера страхових і фінансових послуг. Їх розвиток відбуваєтсья на нових технологічних засадах. Два найбільші комерційні банки країни – ABN Amro і ING працюють на міжнародних ринках, надаючи послуги як голландським, так і іноземним компаніям, урядовим структурам різних держав. Прискореними темпами у Нідерландах відбувається розвиток сфери фінансових послуг.

Для збереження економічних позицій країни на міжнародній арені і забезпечення подальшого розвитку останнім часом уряд країни запровадив ряд ініціатив. Зокрема, у січні 2004 року була започаткована державна програма координації досліджень. Її мета полягає у тому, щоб на основі обміну досвідом у міжнародному масштабі і на основі впровадження інновацій голландські компанії змогли краще пристосуватися до умов сучасної конкуренції на світових ринках.

Будівництво у Нідерландах

Нідерланди є однією з найбільш заселених країн світу – на площі у 41.528 квадратних кілометрів проживає 16 мільйонів населення. Оскільки будівництво досить обмежене, Нідерланди мають проводити помірковану політику планування території.

Розробкою і впровадженням політики у галузі будівництва у Нідерландах займається Міністерство територіального планування і охорони навколишнього середовища. В основі цієї політики лежить пошук згоди між різними групами населення у питаннях використання тієї чи іншої території. Велику роль у галузі будівництва у Нідерландах також відіграє законодавство.

Вплив держави на житлове будівництво у Нідерландах був незначний, аж поки у 1901 році не був прийнятий перший Житловий Закон. Протягом ХХ століття цей закон зазнав суттєвих змін. Після Другої Світової Війни житлове будівництво в Нідерландах виявилося замороженим. Тоді держава взяла на себе зобов’язання щодо фінансової участі у будівництві житла і будівництво почало розвиватися прискореними темпами. Сучасні орієнтири для розвитку будівництва у Нідерландах закріплені у Законі про Планування Місцевості від 1965 року з поправками від 1986 року.

У відповідності до закону планування місцевості відбувається на трьох рівнях – держави, провінції і муніципалітету. Кожен з цих рівнів є незалежним і має свої повноваження. Зокрема, муніципалітети відповідальні за створення місцевих планів, провінції відповідають за регіональні плани, а роль держави полягає у визначенні загальної політики щодо планування місцевості.

Основним типом житлової забудівлі у Нідерландах є так звані „будинки в ряд”, де 2-3-поверховий будинок для однієї сім’ї має садок з парадної та тильної сторони. У 50-60-х роках ХХ