- технологічна, яка полягає у виготовленні напівфабрикатів. Наприклад, є країни, які спеціалізуються на збиранні готової продукції з деталей , виготовлених у інших країнах. Таїланд, Індонезія спеціалізується на складанні радіоелектроніки з деталей, виготовлених у Японії.

Другою формою виявлення міжнародного поділу праці є кооперування.

Кооперування – це співробітництво спеціалізованих підприємств щодо випуску готової продукції. Це обмін готовою продукцією, її складовими, сировиною між країнами.

І ще одною формою міжнародного поділу праці, як зазначалося є комбінування – поєднання на одній території підприємств різних галузей, які використовують продукцію і відходи один одного. При цьому різні підприємства можуть розміщуватися в різних країнах.

Глобалізація ринкової економіки. Розвиток світового господарства в кінці ХХ ст. породив явище глобалізації. Глобалізація – процес формування інтегрованої та взаємозалежної світової економіки, поширення певних економічних явищ у господарствах усіх країн.

У світовій економіці відбуваються значні зміни. Людство поступово відходить від моделі світу, де національні економіки країн розвивалися ізольовано через бар’єри для міжнародної торгівлі та зовнішніх інвестицій, а також відстань, часові пояси, мовні перешкоди, особливості національного законодавства тощо. На сьогоднішньому етапі країни рухаються до такої моделі, де економіки окремих країн функціонують у межах єдиної, взаємозалежної економічної системи.

Причини виникнення глобалізації:

- діяльність урядів країн світу, що спрямована на лібералізацію торгівлі, ринків капіталів тощо;

- розвиток інформаційних та комунікаційних технологій, їх використання.

Глобалізація має дві основні складові:

- глобалізація ринків – процес об’єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків у один великий ринковий простір. Смаки та уподобання споживачів різних націй змінюються у напрямі певної загальновизнаної норми і так сприяють утворенню глобального ринку. Наприклад, всесвітнє визнання таких товарів, як напої „Кока-Кола”, джинси „Левіс”, гамбургери „МакДональдс” і т.д.;

- глобалізація виробництва – розміщення виробництва товарів або надання послуг у будь-якій точці планети, де існують сприятливі умови для ефективнішого використання економічних ресурсів.

Таким чином компанії намагаються скоротити витрати , покращити якість продукції. Так, наприклад, для американського боїнга 777 потрібно 132500 основних вузлів та деталей, що виробляються на 545 фірмах-постачальниках в усьому світі. Вісім японських фірм виготовляють деталі фюзеляжу, в Сінгапурі – люки для носової ноги шассі, три італійських фірми – щитки та закрилки і т.д.

Глобалізація є суперечливим явищем, що має позитивні і негативні наслідки. До позитивних наслідків можна віднести:

- досягнення вищих і більш стабільніших темпів економічного зростання;

- підвищення середнього рівня життя, урізноманітнення споживчого вибору;

- мобілізацію значних обсягів фінансових ресурсів, що недоступні окремим країнам;

- можливість використання сучасних технологій.

Негативні наслідки глобалізації пов’язані з тим, що економіки країн починають втрачати свої національні риси, посилюється залежність їх розвитку від міжнародного економічного порядку

Суть і значення міжнародної торгівлі. Існування міжнародної торгівлі є настільки звичайним явищем, що мало хто замислюється над питанням: чому виник і розвивається міжнародний ринок? Навіть найбільші імперії не могли забезпечити себе абсолютно всіма товарами та послугами. Тому виникала потреба завозити з інших країн продукцію, яка не вироблялася на місцях, або вироблялася не в достатніх кількостях. Водночас утворювався надлишок власних товарів, попит на які всередині країни задовольнявся повністю. Тому виникала проблема їх реалізації. Ці чинники і стали причиною появи міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, які виникають при обміні товарами та послугами між продавцями і покупцями різних країн.

Аналізуючи причини виникнення міжнародної торгівлі, основоположник класичної політичної економії, Адам Сміт застосував поняття витрат виробництва різних товарів. Якщо порівняти для прикладу витрати на виробництво вівса і виноградного вина в Шотландії і Португалії, то цілком очевидно, що через відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати у Шотландії, а виноград в Португалії. Якщо ці країни будуть спеціалізуватися на виробництві цих культур і обмінюватися результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них. ця теорія отримала назву абсолютних переваг.

В свою чергу, Давід Рікардо обґрунтовував причину вигідності зовнішньої торгівлі на основі принципу порівняльних переваг. Його суть полягає у тому, що в рамках міжнародного поділу праці та міжнародної торгівлі кожній країні вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища.

Наприклад, Японія має велику кількість кваліфікованих працівників, тому тут вигідно виробляти товари, що потребують значних затрат кваліфікованої праці. На сьогоднішній день ця країна є найбільшим виробником відеомагнітофонів, фотокамер , радіоприймачів тощо. Німеччина спеціалізується на виробництві автомобілів, обладнання тощо. Бразилія, Мексика є найбільшими експортерами кави на світовому ринку, оскільки розміщенні у тропічному кліматичному поясі і мають дешеву робочу силу.

Серед речей іноземного виробництва, якими ми користуємося, є ручки, виготовлені в Китаї, олівці з Чехії, сумки з Польщі, взуття з Італії тощо. Купуючи потрібні нам товари серед великого різноманіття на ринку, ми надаємо перевагу тим, які найбільше задовольняють нас якістю та ціною. У такий спосіб торговельні механізми спонукають людей і країни виробляти те, що у них виходить найкраще, а також споживати величезну кількість товарів і послуг, вироблених в усьому світі.

Для сучасної світової торгівлі характерні такі риси: у структурі товарообігу збільшується частка обробленої продукції і значно скорочується питома вага сировинних товарів; зростає роль наукоємних виробів (комп’ютерна техніка та інше електронне обладнання); у світовому господарстві створено не тільки ринок товарів у вигляді продукту, а