Накхонратчасіма, відомий також під назвою Корат – найбільший економічний та адміністративний центр сходу країни, важливий вузол залізничних і автомобільних доріг. Інший торговельний центр, який успішно розвивається на сході – Убонратчатхані.

На півдні Таїланду, недалеко від кордону з Малайзією, виділяється місто Хатьяй. Воно розташоване на залізничній магістралі Бангкок – Сінгапур і слугує перевалочним пунктом для продукції місцевих каучукових плантацій, що експортується до Малайзії.

3.Природні умови і ресурси.

Рельєф місцевості.

За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я, Центральна рівнина, Північно-Східне плато, Південний Схід і півострівний Південний район.

Північне нагір'я складається із субмеридіонально орієнтованих високих гірських хребтів, складених з вапняків. Особливо високі і важкодоступні хребти на північному заході, де знаходиться найвища точка країни, гора Інтханон (2600 м). Хребет Танентаунджі утворює вододіл між басейном р.Чаупхрая (Менам), що утворюється внаслідок злиття чотирьох річок (Пінг, Ванг, Йом і Нан), і басейном р.Салуїн (більша його частина тече територією М'янми). На сході цього району розкинулося величезне нагір'я Фіпаннам із середньою висотою 1100-1200 м. У напрямі на південь гори знижуються і поступаються місцем рівнинам.

Центральна рівнина займає обширну частину країни і простягається з півночі на південь на 400 км, а із заходу на схід на 200 км. Вона складається з алювіальних відкладень річок Чаупхрая, Мекхлонг, Бангпаконг та ін. Родюча дельта р.Чаупхрая є рисовою коморою Таїланду. Ця річка служить важливим водяним шляхом і у вологий сезон судноплавна до міста Накхонсаван. Русло Чаупхраї поглиблене до 8,5 м на ділянці від гирла до Бангкока, де збудовано морський порт, який може приймати великотоннажні судна.

Північно-Східне плато, або плато Корат, має хвилясту поверхню, середня висота якої 185 м, місцями горбисте і оточене низькими горами Донгпхраяфай на заході, Санкампхенг і Дангрек на півдні. Плато тягнеться із заходу на схід на 400 км і дренується річками басейну Мун, правої притоки Меконга; по самому Меконгу проходить кордон Таїланду і Лаосу. У вологий сезон велика кількість земель страждає від затоплення, а у сухий сезон - від нестачі вологи. Умови для розвитку землеробства несприятливі, і цей район вважають найбіднішим у країні. Місцеве населення здавна займається тваринництвом і відхожими промислами (сезонна міграція в межі Центральної рівнини).

Південно-Східний район відділений від іншої частини країни горами Санкампхенг на півночі і р.Бангпаконг на заході. Тут випадає велика кількість опадів, і у минулому були поширені густі вологі тропічні ліси.

Південний район займає перешийок Кра до кордону із Малайзією. Центральний гірський ланцюг (хребет Пхукет), що простягається у меридіанному напрямі, розділяє дві прибережні рівнини: вузьку, переривисту на заході і більш широку на сході. Місцева економіка базується на рибальстві і видобуванні корисних копалин.

Таїланд має у своєму розпорядженні багаті ресурси корисних копалин. Є промислові поклади олова, вольфраму, марганцю, сурми, заліза, цинку, свинцю, бурого вугілля, нафти, горючих сланців, природного газу, коштовного і напівкоштовного каміння, бариту, флюориту, кам'яної солі.

Клімат

Клімат Таїланду тропічний. У Південному і Південно-Східному районах країни у режимі атмосферного зволоження сезонні коливання виявляються мало. На решті території завдяки впливу мусонів чітко виражені сухий і вологий сезони.

Атмосферні опади

Центральна рівнина, Північ і Північний Схід отримують в середньому 1000-1100 мм опадів за рік, з них більш як 90% випадають у вологий сезон, що триває з травня по жовтень. На Півдні і Південному Сході середня річна норма опадів становить 2300-2500 мм, причому їх кількість від місяця до місяця істотно не змінюється.

Сухий сезон особливо відчутний на Північному Сході. На полях висохлий грунт закам'янів і розтріскується. Через пониження рівня підземних вод пересихають ставки, неглибокі озера, болота і канави. Деякі річки сильно міліють і стають непридатними для судноплавства, а іноді залишаються без стоку.

Мусонні дощі починаються у квітні-травні, і на початку червня земля зволожується настільки, що її можна обробляти і засівати. У липні зрошувальні канали наповнюються водою услід за річками, які на Центральній рівнині широко розливаються. В результаті землі у дельті р.Чаупхрая затоплюються майже повністю. Для захисту від водної стихії місцеве населення споруджує будинки на палях. Останніми роками через масштабне зведення лісів посилився несприятливий ефект від сезонних паводків і засух.

Температури

Середні місячні температури повітря коливаються від 24°С у грудні до 30°С у квітні. Лише на крайній півночі країни взимку (листопад - лютий) температура знижується до +16°С.

Грунти

Найбільш родючі алювіальні грунти на заплавинах Центральної рівнини. Щільні глинисті грунти дельти р.Чаупхрая, що мають малу водопроникність, добре утримують вологу на обвалованих рисових полях. За ними за продуктивністю йдують дрібнозернисті супісчані грунти, розвинені у північних долинах, зокрема у районі Чиангмая. На Північному Сході переважають малородючі грунти.

Рослинний і тваринний світ

У минулому велику частину території Таїланду займали ліси, і ще у 1961 році їх частка становила 53% від загальної площі країни, тоді як у наш час вона не перевищує 20%. До 70% деревостою складають листопадні породи. У горах на півночі Таїланду і поблизу кордону із М'янмою переважають вологі мусонні змішані листопадні ліси, у яких ростуть тиковое дерево, ксилія рубанкоподібна, птерокарпус великоплодний та інші породи з твердою деревиною. Ці ліси перемежовуються з чагарниками бамбука. На відкритих схилах у північному Таїланді зустрічаються дубові ліси, на висоті більш як 1000 м над р.м., що змінюється сосновими лісами із сосни Меркуза і Хазі. Вологі