Реферат

Об’єднані арабські емірати

Зміст

1.Географічне положення.

2.Населення і релігія ОАЕ.

3.Державний устрій ОАЕ.

4.Клімат Арабських Еміратів (ОАЕ). Природні ресурси ОАЕ.

5.Економіка і промисловість.

6.Цікаві місця ОАЕ.

7.Емірати

1.Географічне положення ОАЕ

ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ (Dawlat Al-Imarat al-'Arabiyah al-Muttahidah) (ОАЕ) - держава на північному сході Аравійського півострова. Межує з Оманом, Саудівською Аравією і Катаром.

Сухопутні кордони проходять по пустелях і чітко не визначені.

Площа 83,6 тис км2.

Чисельність населення понад 2,48 млн. чоловік (2003).

Столиця Абу-дабі.

Найбільш крупні міста: Дубай, Абу-дабі, Шарджа, Аль-айн, Рас-ель-хайма.

Грошова одиниця - дірхам.

2.Населення і релігія ОАЕ.

Офіційні відомості про національний склад ОАЕ не публікуються. Згідно оцінкам, араби - корінні жителі Еміратів - складають не більше 25% населення (12% за іншими відомостями). Араби з інших країн - 25%, європейці і американці - 5%, інші - вихідці з Бангладеш, Індії, Пакистану і Шрі-ланки, Ірану і інших країн Азії і Африки. Офіційна мова - арабський. У містах широко поширений англійський. Державна релігія іслам (суннізм), ок. 20% населення - шиїти.

Найкрупніший емірат - Абу-дабі - займає 85% території, тут проживає третина населення ОАЕ.

Міське населення складає 84%.

Щільність населення 30,0 чіл./км2.

Етнічні групи. Близько 80% населення є вихідцями з інших країн. У 2000 етнічні араби складали 48,1% всього населення (з них араби ОАЕ - 12,2%, бедуїни - 9,4%, єгипетські араби - 6,2%, оманськіє араби - 4,1%, саудівські араби - 4%), вихідці з Південної Азії - 35,7%, іранці - 5%, філіппінці - 3,4%, європейці - 2,4%, інші - 5,4%. Число громадян ОАЕ, за різними оцінками, в останні десятиліття не перевищує 25% населення. В той же час найбільш численні етнічні групи представляють (на 2003) вихідці з Індії (близько 30%, або 1,2 млн.) і Пакистану (близько 20%).

Робоча сила. Чисельність економічно активного населення складає 1,6 млн. чіл. (2000), з них 73,9% іноземна робоча сила (2002). Близько 78% зайнято у сфері послуг, 15% - в промисловості, 7% - в сільському господарстві (2000). В цілому, з кінця 1990-х наголошується тенденція скорочення числа зайнятих в промисловості і сільському господарстві. Найбільш істотну роль в місцевій економіці грають іноземні робочі з Індії і Пакистану. З 2002 уряд вживає заходам по «еміратізациі кадрів» (слід зазначити, що в індустріальному секторі працює дуже невелике число місцевих жителів).

В рамках кадрових реформ передбачається вкомплектовування підданими ОАЕ до 90% урядових установ, 80% - економічних і фінансових організацій, 60% - органів правосуддя. Одночасно посилюється боротьба за обмеження притоки іноземної робочої сили. У 1996 в рамках амністії, оголошеної нелегальним іммігрантам і іноземним громадянам з простроченими візами і документами, країну покинуло 150 тис. чіл., за час проведення амністії в 2003 нею скористалися ще ок. 80 тис. чіл. Безробіття в 1996 досягало 2,6%.

Урбанізація. Велика частина населення зосереджена на побережжі і в оазисах. Городяни складають 84% населення країни (1996). У внутрішніх пустинних районах є дуже рідкісне кочове, напівкочове і осіле корінне арабське населення (еміратськіє араби, бедуїни), зберігаюче родоплеменноє ділення. Найбільш крупні племена серед кочівників і напівкочівників - бені-китаб, серед осілого населення - авамір, бені хаджір, бені мура, беніяз, давасир, кавасим, менасир, наїм, нами, шаміс. Найбільші міста: Дубай (710 тис. ), Абу-дабі (928 тис. ), Шарджа (325 тис. ), Аль-айн (240 тис. ), Аджман (120 тис. ), Рас-ель-хайма (80 тис. ). Середня щільність - 38 чол. /кв. (2003); середня щільність по еміратах складає: до Абу-дабі - 12,7 чол. /кв. км., Умм-ель-кайвайне - 45,1 чол. /кв. км., Ель-фуджейре - 58,7 чол. /кв. км., Рас-ель-хайме - 84,9 чол. /кв. км., Шарджі - 154 чол. /кв. км., Дубає - 172,8 чол. / кв. км., Аджмане - 456,9 чол. / кв. км. (на 1996).

3.Державний устрій ОАЕ.

Федерація у складі еміратів: Абу-дабі, Дубай, Шарджа, Аджман, Рас-ель-хайма, Умм-ель-кайвайн і Ель-фуджайра. Найбільші емірати Абу-дабі, Дубай, Шарджа і Рас-ель-хайма. Кожен емірат є абсолютною монархією і багато в чому зберігає самостійність. За конституцією 1971 верховний орган влади - Вища рада емірів, що вибирає президента ОАЕ строком на 5 років з свого складу. Термін перебування президента у влади не обмежений. Є дорадчий орган парламентського типу - Федеральна національна рада. Він складається з представників впливових племен, ділових кіл, місцевої інтелігенції. Члени ФНС призначаються емірами.

На чолі виконавчої влади коштує прем'єр-міністр, традиційно теж емір. Заборонена діяльність яких-небудь політичних партій і організацій.

4.Клімат Арабських Еміратів (ОАЕ). Природні ресурси ОАЕ.

Країна розташована в східній частині Аравійського півострова. Це серповидна смуга пустель з оазисами, що розкинулися переважно уздовж побережжя мілководої Перської затоки, а також глибокої Оманського затоки Індійського океану.

Переважають низовинні рівнини, на сході - відроги гір Хаджар (1127 м), на заході - кам'янисті пустелі. Столиці еміратів розташовані на побережжі.

Клімат арідний субтропічний. На сході, в Ель-фуджайре, декілька менш печеня і вологіше літо завдяки близькості океану і гір. Опадів випадає близько 100 мм в рік, в горах - 300-400 мм в рік.

Постійних річок немає; тимчасові потоки течуть по долинах, велику частину року вони є сухі русла (ваді). Значні площі займають солончаки і піщані пустелі, рослинність тут переважно мізерна, з сухих трав і чагарників. У оазисах виростають акація, тамаріськ, культивуються фінікові і кокосові пальми, виноград, лимонне дерево, до і ін. ОАЕ - місце зимівлі перелітних птахів з Сибіру і Центральної Азії.

5.Економіка і промисловість ОАЕ.

Основа економіки ОАЕ - здобич нафти і газу. ВНП на