У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


000 дол. на рік, які розраховують на 200-350 дол. на добу. Це найбільший сегмент рийку, який обслуговують кораблі місткістю до 1000 пасажирів.
Елітарний ринок - люди з доходом більше 60 000 дол. на рік, які можуть собі дозволити витратити більше 350 дол. на добу. Цей сегмент обслуговують судна місткістю до 700 пасажирів з підвищеним рівнем комфорту і високоякісним обслуговуванням.
Річкові подорожі завдяки наявності берегового обзору більш інформативні, до того ж є можливість значної кількості стоянок.
Річкові подорожі включають:
¦ перевезення регулярними рейсами;
¦ перевезення чартерними рейсами;
¦ перевезення швидкісними та експресними лініями;
¦ поромні переправи;
¦ прогулянкові та екскурсійні рейси;
¦ перевезення самодіяльних туристів;
¦ короткострокові (1-3 дні) та тривалі (25-30 днів) круїзи;
¦ спеціальні круїзи (конгрес, бізнес, учбові та ін.);
¦ використання плаваючих засобів у формі «плавучих готелів» та ін.
Річкові круїзи найбільш популярні в країнах, які мають потужні річкові та озерні системи, а також системи каналів (США, Канада - Великі озера (загальна протяжність траси по річках, озерах і каналах понад 40 тис. км). У Фінляндії для круїзів використовується маломірний флот, частина суден якого реконструйована в стилі ретро (колісні і парові судна), навігація відкрита 250 днів на рік. Популярні також круїзи по Дунаю (через 7 країн) і по Рейну та його притоках.
Вартість круїзів визначається:
величиною фрахту; рівнем комфортабельності судна; зборами за прохід каналів; експлуатаційними витратами; вартістю берегових послуг; податками та ін.
Особливої уваги під час подорожей по воді вимагає планування і організація програми відпочинку на зупинках, розваг та заходів, які дозволяють подолати відчуття ізольованості під час вимушеного тривалого просторового обмеження на плавальному засобі.
Міжнародні подорожі водними шляхами здійснюються к рамках міждержавних угод, Лфіпської «Конвенції про перевезення морем пасажирів і багажу», а також Міжнародної «Конвенції про охорону людського життя на морі» (1974 p., Лондон) і Міжнародної «Конвенції про уніфікацію деяких правил при перевезенні морем пасажирів та їх багажу» (Брюссель, 1967 p.). Подорожі внутрішніми водними артеріями регламентуються Водним кодексом України і Статутом внутрішнього водного транспорту.

2.Розвиток круїзного туризму в Чорному морi.
Колись білосніжні круїзні лайнери ходили Чорним морем точно за розкладом. Однак регулярні Кримсько-Кавказькі лінії померли разом із Чорноморським морським пароплавством. Ще якийсь час вітчизняних туристів радували середземноморські круїзи. Та й вони невдовзі канули в Лету — разом із відходом останнього пасажирського теплохода «Одеса», згодом порізаного на брухт біля берегів Індії.
Відтоді залишилися ностальгія і спроби відродити круїзне судноплавство. Наразі вони не були успішними. Однак Чорне море не залишилося без білих теплоходів. Стрімке зростання круїзного туризму у світі і благодатний вітер подорожей став дедалі частіше приганяти до чорноморських берегів іноземні лайнери. Круїзних суден у чорноморських портах із кожним роком стає більше, але порівняно із Середземномор’ям, не кажучи вже про Карибський басейн, — це мізерно мало.
Тим часом потенціал Чорноморського регіону величезний. У зв’язку з можливим проведенням в Одесі 2012 року матчів Чемпіонату Європи з футболу й у Сочі 2014-го — Олімпійських ігор він отримав новий поштовх для розвитку. Та чи стане Чорне море самостійним напрямком для регулярних круїзних ліній — запитання.
Розвитку круїзного туризму в басейні Чорного моря було присвячено першу міжнародну конференцію Black Sea Cruise 2008, що проходила в Одесі наприкінці вересня. Вона була організована Одеським морським торговим портом, міжнародною Асоціацією портів Чорного й Азовського морів (BASPA), видавництвом «Порты Украины» і зібрала солідних гостей. Серед учасників — представники найбільших круїзних компаній світу, портів Чорного моря і туроператорів.
Є два напрямки в розвитку круїзного туризму в басейні Чорного моря. Перший — це відродження круїзного судноплавства, орієнтованого на внутрішній національний ринок причорноморських країн або ринок пострадянського простору, тобто російськомовних туристів. Другий — залучення в причорноморські порти іноземних туристів і подальше просування чорноморського бренда на світовий круїзний ринок.
Судячи з виступів учасників конференції, хоч би який з цих напрямів вибрати, висновок один: у Чорноморського регіону є круїзне майбутнє. Але залежить воно від того, як регіон зможе сам представити себе на туристичній карті світу. І тут Чорне море необхідно розглядати не як окремі порти, а як регіон у цілому. Інакше кажучи, успіх можливий, якщо всі причорноморські порти об’єднають свої зусилля. У тому числі для спільної презентації чорноморського круїзного напряму на міжнародних форумах, конференціях, виставках і ярмарках.

«Ви маєте виробити більш позитивний імідж і привабливість Чорного моря як круїзного басейну, де туристи могли б отримати максимум вражень і добре провести час», — зазначали представники світового круїзного бізнесу..
Світовий попит на круїзи залишається високим. За прогнозами іноземних компаній, у 2017 році у світі налічуватиметься 24 млн. круїзних туристів. Нині щороку подорожують морем близько 15 млн. осіб. Більшість з них припадає на Північну Америку. Але вперше за останні роки набирає сили круїзний туризм у Європі. Середземне море стає дедалі привабливішим для північноамериканських туристів. І тут Чорноморський регіон, якому є що запропонувати, не повинен залишатися на узбіччі. Адже морські подорожі — це нові незвідані країни і нові враження. Отже, що більше портів, то краще.
Ну, про те, що інтерес до Чорноморського регіону є, свідчить зростаюча із кожним роком кількість суднозаходів. Лідирує тут Одеса, якщо не брати до уваги Стам-бул. 2001 року до


Сторінки: 1 2 3 4 5 6