центр і кілька ресторанів.
.
Однак сьогодні світові круїзні компанії не розглядають Чорне море як окремий самостійний регіон, а лише в поєднанні із Середземним, як продовження середземноморських круїзів. І причин тут кілька. Туристи поки що не виявляють підвищеного інтересу до Чорноморського регіону. А їхній вибір — це головний критерій, зазначали доповідачі. «Ми возимо туристів туди, куди вони хочуть, — казав віце-президент компанії Princess Cruises Брюс Крамрайн. — Ми запитуємо кожного, наскільки сподобалися порти, екскурсії, сервіс, і просимо оцінити інфраструктуру та послуги». Круїзні порти світу, за висловом пана Крамрайна, створюють власний образ-міф. До створення такого образу мусять прагнути й порти Чорного моря. Кожен із них має стати досконалим у всіх сенсах. Природно, йдеться не лише про портову інфраструктуру, а й про місто загалом. Брати участь у створенні іміджу повинні державна і муніципальна влада, туристичні компанії та інші організації, що надають послуги пасажирам круїзних теплоходів. «Гарних місць багато, — зазначає віце-президент з питань комерції компанії Royal Caribbean International Джон Ф.Терчек. — Але для туризму вони недостатньо розвинені. Приміром, Ялта — на диво гарне місто, але для великих суден вона замала». На жаль, інфраструктура чорноморських портів не пристосована до того, аби приймати великі судна. А за ними майбутнє. Ними вигідніше оперувати. Їм не страшний шторм. І це — розкішні лайнери з індивідуальним дизайном, багатим набором послуг та розваг і з шикарним сервісом. Вони вміщують понад 3 тис. чоловік. Плани щодо будівництва нових суден — а саме вони стимулюють попит на морські подорожі — свідчать, що років через шість на круїзному ринку переважатимуть судна завдовжки більш як 300 метрів. Уся круїзна індустрія готується до цього. І чорноморські порти не мають залишатися осторонь. Сьогодні ж вони здатні приймати невеличкі судна. Найбільший теплохід, який будь-коли заходив у басейн Чорного моря, — це Queen Victoria завдовжки 294 метри. Захід такого круїзного лайнера в Одеський порт було названо знаковою подією для всього Чорноморського регіону. Він збігся із проведенням конференції, і її учасники могли відвідати цей розкішний океанський лайнер. Помилува-тися ж відходом красеня-теплохода зібралася величезна кількість одеситів. Ностальгія за морем Колись, за радянських часів, численний пасажирський флот ЧМП базувався в Одесі. І всі охочі могли купити тур і вільно вирушити в круїз Чорним морем у будь-яку пору року. Морські подорожі набули величезної популярності. Нині за ними залишилася одна ностальгія. І це — гарний стимул до їх відродження. Представники чорноморських портів вважають, що найпривабливішим сьогодні може бути кільцевий маршрут по Чорному морю з відвідуванням портів України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Для реалізації таких проектів, пов’язаних із розвитком круїзів і пасажирських перевезень, у рамках асоціації BASPA уже створено робочу групу. Однак тут є свої складнощі. Приміром, проект круїзів по Чорному морю, розроблений портом Сочі, не підтримали туристичні фірми. Вони не взяли на себе ризики, пов’язані з реалізацією турів. Продавати ж круїзи за втратними цінами невигідно — завелика вартість палива. Спроби українських компаній реанімувати любиму всіма Кримсько-Кавказьку лінію зрештою теж не мали успіху. Останній досвід української судноплавної компанії «Укрферрі» з організації такого круїзу виявився не зовсім вдалим. З ентузіазмом і певною часткою ностальгії компанія взялася за відродження чорноморських круїзів улітку минулого року. Було розроблено новий маршрут у вигляді кругового круїзу навколо Чорного моря: Одеса—Ял-та—Сочі—Стамбул—Одеса на пасажирському поромі «Южная Пальмира» місткістю 452 особи. Проте було виконано всього три рейси. Проблема виникла, без перебільшення, дуже принизлива. В Ялті, в останньому українському порту заходу, закривався державний кордон, і всі пасажири, щоб слідувати далі по маршруту, мусили залишити борт судна з речами