Реферат

Вірменія

План

1.Географічні відомості

2.Населення

3.Природні умови і ресурси.

4. Державні органи влади

5. Промисловість і сільське господарство

6. Транспорт

7.Зовнішня торгівля

8.Освіта, культура мистецтво

9.Визначні місця

1.Географічні відомості

Офіційна назва - Республіка Вірменія (Айастані Анрапетутюн).

Державний устрій - республіка. Глава держави - президент, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - Верховна Рада.

Географічне розташування - країна розташована на півдні Закавказзя, на стиці з Передньою Азією, і охоплює північно-східну частину Вірменського нагір'я. На півночі і сході вона межує з Грузією (довжина кордону 164 км) та Азербайджаном (777 км), на півдні та заході - з Іраном (35 км) та Туреччиною (268 км). Загальна довжина кордонів - 1254 км.

Площа території - 29,8 тис. кв. км. (139 місце у світі).

Адміністративний поділ - унітарна республіка.

Чисельність населення - 3,46 млн. осіб (за станом на липень 2001 р.)

Столиця - місто Єреван (1,258 млн. осіб (2002 р.)).

Інші великі міста: Ванадзор (з 1935 по 1992 Кіровакан) - 147,5 тис. осіб, Гюмрі (з 1924 по 1992 Ленінакан) - 125 тис. осіб, Вагаршапат (одне з най древніших міст Вірменії) - 66 тис., Роздан - 63,8 тис.

Державна мова - вірменська.

Релігія - християнство (григоріанство). Вірмени були звернені у християнство завдяки діяльності Григорія I Просвітника (вірм. Григір Лусаворіч, згодом був прирахований до лику святих) у 301 р., Вірменія стала першою країною у світі, що прийняла християнство як державну релігію.

Державне свято - 21 вересня - День незалежності (1991 р.).

Державний прапор - прямокутний триколор з горизонтальними рівномірними смугами червоного, синього і оранжевого кольорів (зверху - вниз).

Державний герб - був прийнятий 23 серпня 1990 року Верховною Вірменською Радою. У основу був встановлений герб першої Республіки Вірменії (1918-1920), який був розроблений архітектором Олександром Таманьяном і художником Хагопом Коджояном.

Герб складають наступні елементи. Щит, у центрі якого гора Арарат, яка є символом вірменської нації, на її вершині Ноєв ковчег, оскільки згідно з біблійною легендою ковчег після потопу зупинився саме на цій горі. Щит розділений на 4 секції, які символізують чотири незалежних вірменські королівства в історії Вірменії. Це Аршакоуніати, Арташезіанти, Багратоуніанти і Рубініанти. Лев і Орел, які стоять за щитом, є королями тваринного і пташиного світу і символізують собою мудрість, гордість, терпіння і благородство. Протягом багатьох сторіч вони були символами королівських сімей. Внизу щита знаходяться ще п'ять важливих елементів. Розірваний ланцюг означає свободу і незалежність, меч - влада і сила нації, пшеничне колосся - працелюбну натуру вірмен, пір'яна ручка - інтелектуальна і культурна спадщина вірменського народу. Трикольорова стрічка означає прапор Республіки Вірменії.

Державний гімн - пісня "Наша Родина".

Грошова одиниця - драм.

Членство у міжнародних організаціях - МБРР, МВФ, МФЧХ, ОБСЄ, ООН, РЄ, СНД.

Країна займає невелику північно-східну частину Вірменського нагір'я. Вірменія - типова високогірна країна. Близько 90% території лежить вище 1000 м над рівнем моря, середня висота 1800 м. Найвища точка - г. Арагац - 4090 м, найнижчі - в ущелинах річок Дебед (на північному сході республіки) й Араку (на південному сході) - 350 - 400 м. На південному заході знаходиться міжгірська Араратська долина.

2.Населення

Чисельність населення. За даними перепису населення 2001 року, у Вірменії з офіційно зареєстрованого 3,46 млн. чоловік фактично проживали 3,00 млн. чоловік (у 1989 році чисельність населення становила 3,3 млн. чоловік, у 1979 році - 3,7 млн. чоловік).

Густота населення становить 111,9 чоловік на кв. км.

Етнічний склад

У 1989 році на частку етнічних вірмен припадало 93,3%. Найбільшими національними меншинами були азербайджанці - 2,6%, курди - 1,7%, росіяни - 1,6%. Крім того, у Вірменії проживали українці - 0,3%, ассирійці - 0,2%, греки - 0,1%, а також євреї, грузини, білоруси, поляки, німці, литовці (0,2%).

Унаслідок етнічних конфліктів 1989-1993 років майже всі азербайджанці залишили країну, а 200 тис. вірмен з території Азербайджану переселилися у Вірменію. За останні 10 років країну покинули приблизно 955 тис. чоловік, переважно вірмени, а також азербайджанці, курди-мусульмани, греки, росіяни, українці, євреї, ассирійці. Частка національних меншин скоротилася до 3%. Серед них домінують езіди і курди.

Міське та сільське населення.

Міське населення складає 69% усього населення країни, сільське - 31%.

Столицю Вірменії, місто Єреван, засновано у VIII столітті до нашої ери. У ньому проживають 1,26 млн. чоловік (2002 рік). Друге місце за чисельністю населення займає місто Ванадзор (з 1935 по 1992 роки - Кировакан) із населенням 147,5 тис. чоловік. У місті Гюмрі (з 1924 по 1992 роки - Ленінакан) проживають 125 тис. чоловік. До грудня 1988 року це було другим за величиною містом Вірменської РСР, але сильно постраждало під час Спітакського землетрусу. Одне з найдревніших міст Вірменії Вагаршапат нараховує 66 тис. жителів, районний центр Розданій - 63,8 тис.

Структура населення за віком і статтю

Вікова група до 14 років становить 23,23% населення, від 15 до 65 років - 67,04%, 65 років і більше - 9,73%. На 100 жінок припадає 95 чоловіків (у віці до 15 років: на 100 жінок - 103 чоловіка, від 15 до 64 років: на 100 жінок - 96 чоловіків, 65 років і більше: на 100 жінок - 72 чоловіка).

Демографічні показники

Станом на 2001 р. коефіцієнт народжуваності становив 11,47 новонароджених на 1000 осіб, коефіцієнт смертності - 9,74 померлих на 1000 чоловік. Високим є коефіцієнт дитячої смертності - 41,27 на 1000 новонароджених. У 2001