Багато представників вірменського народу у 19-20 стст. отримували освіту в Росії, особливо після створення у 1815 р. Іоакимом Лазаряном у Москві вірменського училища, перетвореного у 1827 р. у Лазаревський інститут східних мов. З його стін вийшло багато вірменських поетів, письменників, державних діячів, у тому числі граф М.Лорис-Меліков, який виявив себе на театрі воєнних дій на Кавказі (1877-1878 рр.) і як міністр внутрішніх справ Росії (1880-1881 рр.). Знаменитий художник-марініст І.К.Айвазовський отримав освіту у Петербурзькій академії мистецтв.

Система освіти Вірменії була створена за часи радянської влади на зразок російської. З 1998 р. відбувається її реформування відповідно до програми Всесвітнього банку, на реалізацію якої виділено 15 млн. дол. Переглядаються програми шкільного навчання, друкуються сотні нових підручників. У Вірменії функціонують неповні середні школи, повні середні школи, гімназії, ліцеї і вищі учбові заклади (коледжі, університети й інститути), у тому числі 18 державних вузів і 7 коледжів, в яких навчаються 26 тис. студентів, і 40 недержавних вузів з 14 тис. студентів. До 70% учнів середніх спеціальних учбових закладів отримують освіту на комерційній основі. Більшість вузів знаходиться в Єревані. Найбільш престижними є Ереванський державний університет (заснований у 1920 р.), Державний інженерний університет Вірменії, Єреванський державний народногосподарський інститут, Вірменська сільськогосподарська академія, Єреванський державний лінгвістичний інститут ім. В.Я.Брюсова, Єреванський державний медичний університет, Вірменський державний педагогічний університет, Єреванський державний архітектурний університет, Єреванський державний університет архітектури і будівництва, Єреванський державний інститут театрального мистецтва і кінематографії, Єреванська державна художня академія, Єреванська державна консерваторія.

Вищі учбові заклади, у тому числі філіали деяких єреванських університетів та інститутів, функціонують у таких містах, як Гюмрі, Ванадзор, Діліжан, Іджеван, Горіс, Капан, Гавар. У 1991 р. за підтримки Каліфорнійського університету в Єревані було засновано Американський університет Вірменії. У 1999 р. в Єревані був відкритий Російсько-Вірменський (Слов'янський) університет, в якому навчається близько 800 студентів, переважно вірмен (90%).

Провідний науковий центр - Академія наук Вірменії (заснована у 1943 р.) з кількома десятками науково-дослідних інститутів. Світовою популярністю користується Бюраканська астрофізична обсерваторія (заснована у 1946 р.). У 1990 р. на території Вірменії функціонувало більше як 100 науково-дослідних інститутів (включаючи академічні та іншої відомчої приналежності). За період з 1990 р. по 1995 р. число наукових працівників скоротилося майже в 4 рази (з 20 тис. до 5,5 тис.). Нині держава фінансує лише пріоритетні наукові напрямки.

Література і мистецтво

Найбільш ранні літературні пам'ятники вірменською мовою, що дійшли до нас, датовані 5-6 стст. Передусім, це історичні твори Мовсеса Хоренаци (Історія Вірменії), Корюна (Житія Маштоца), а також перекази вірменською мовою богословських книг. У ранньому Середньовіччі (11 ст.) творив Григір Магістр (Пахлавуні), автор трактату Лист, в якому підіймаються філософські, політичні, богословські і наукові питання. Крім того, відомі його переклади вірменською мовою діалогів Платона Тімей і Федон, а також Геометрії Евкліда.

До нас дійшли імена авторів історичних творів - Ованеса (Іоаннеса) Драсханакертци (Історія Вірменії і Хронологія вірменських католикосів, кінець 9 - початок 10 ст.), Товма Арцруні (960-1030 рр.), Стефаноса Орбельяна (13 ст.) та інших. Національний епос Сасунци Давид (Давид Сасунський), в якому відображена боротьба вірменського народу за звільнення, складався протягом 7-10 стст. Зразки найбільш ранньої ліричної, повчальної і філософської вірменської поезії ми знаходимо у творчості Григора Нарекаци (951-1003 рр.), Нерсеса Шноралі (Нерсес IV Благодатний, 1112-1173 рр.), Ованеса Тлкуранци (14-15 стст.), Фріка (13-14 стст.), інших. У 12-13 стст. творили такі вірменські байкарі, як Мхитар Гош і Вартан Айгекци.

Театральне мистецтво Вірменії має дуже древнє коріння. Відомо, що вірменський цар Тігран II Великий (1 ст. до н.е.) побудував у столиці Тігранакерті амфітеатр (збереглася розвалини), де запрошувані ним грецькі артисти ставили грецькі трагедії і комедії. За свідченням Плутарха, вірменський цар Артавазд II складав трагедії, які ставилися в Арташаті - другій столиці Вірменії (1 ст. н.е.). Там показували також Вакханок Евріпіда.

У середньовічній Вірменії розвивалася архітектура, існувала церковна музика. Книги часто ілюструвалися мініатюрами, які мають самостійну художню цінність.

У 19 ст. література і мистецтво Вірменії розвивалися під впливом російської і західноєвропейської культур. До цього часу відносяться історичні оповідання Гевонда Алішана, романи Хачатура Абовяна, Раффі, Мурацана (Григіра Тер-Ованесяна), Олександра Ширванзаде, поеми і вірші Петроса Дуряна, Сіаманто (Атом Ярджанян), Данієла Варужана, Ваана Терьяна, Ованеса Туманяна, драми Габріела Сундукяна, Олександра Ширванзаде, Акопа Пароняна.

Вірменські композитори і фольклористи (Комітас і Григір Суні) збирали народні пісні і використовували їх для концертних виступів. Найбільш відомі такі вірменські композитори, як Тігран Чухаджян (1837-1898 рр., автор перших вірменських опер, оперет, симфонічних і камерних творів), Олександр Спендіаров (Спендіарян, 1871-1928 рр.) та Армен Тігранян (1879-1950 рр.).

У Вірменії творили такі поети, як Ваан Міракян, Аветік Ісаакян, Єгише Чаренц і Наїрі Зарьян. Популярна музика вірменських композиторів Арама Хачатуряна, Мікаеля Тарівердієва й Арно Бабаджаняна. Серед вірменських живописців виділяються Вардгес Суреньянц, Мартірос Сарьян та Акоп Коджоян.

У 1921 р. в Єревані був відкритий Театр ім. Г.Сундукяна - найбільший у Вірменії драматичний театр. На його сцені ставляться твори як західних класиків, так і відомих вірменських драматургів - Сундукяна, Ширванзаде і Пароняна. У 1933 р. був відкритий Єреванський театр опери і балету, на сцені якого виступали прославлені вірменські співаки Павло Лісициан, Зара Долуханова, Гоар Гаспарян.

Музеї та бібліотеки

В Єревані знаходяться Державний історичний музей,