Північно-західніше до долини Бистриці Надвірнянської роз-міщені великі масиви Скалки Нижні і Скалки Верхні, а також масив з конусоподібною вершиною Поленський (1693 м), схили яких покриті переважно великобриловими розсипами.

На південному сході, до долини річки Прут, продовженням хреб-та Довбушанки є хребет Синяка (1665,2 м) – Хом'яка (1542 м), які розділені ущелиноподібною долиною Зубрівки (один з ви-токів Зелениці) з урвищними берегами. Вздовж гострого скеляс-того гребеня, який з'єднує вершини Синяк і Малий Горган, у ямненських пісковиках утворилося ровоподібне зниження.

Підрайон сильно розчленований притоками Бистриці На-двірнянської, Пруту, Зелениці, Прутця-Яблунецького та ін. Ба-гато потоків селенебезпечні.

Значна частина території Довбушанського підрайону нале-жить до державного заповідника „Горгани" (площа 5 341 га).

2.7. Підрайон Запрутських Горганів займає правобережну частину басейну р.Прут і охоплює морфоструктури, які сфор-мувалися на скибах Орівській, Сколівській, Парашки і Зелем'янки. Скиби Сколівська і Зелем'янки на правобережжі р.Прут занурені і перекриті, відповідно, скибою Парашки й олігоцено-вими відкладами зони Кросно.

Орівська морфоструктура займає більше половини тери-торії Запрутських Горганів. Ширина вздовж долини р.Прут становить близько 12-14 км. У рельєфі простежується декіль-ка хребтів карпатського простягання, приурочених до окре-мих складок (лусок), у будові яких домінує дрібно ритмічний фліш стрийської світи.

У північній частині підрайону є хребет з куполоподібни-ми вершинами Яворова (947 м), Рокита Велика (1110 м) і Рокита Мала (1106 м), у пригребеневих частинах яких чітко виділені вирівняні поверхні. Південніше, на правобережжі Прутця-Чемеговського, простягається хребет з вершинами Маковиця (984,5 м), Чемеговська (1127 м), Штав'єра (1123 м), у будові якого, крім відкладів стрийської світи, беруть участь ямненські пісковики і повний комплекс оценового флішу. Ще одне пасмо, приурочене до Орівської скиби, простежується на лівобережжі Прутця-Чемеговського куполоподібними вер-шинами Хега (1117 м), Шекелювка (1284 м), урочище Під Бердами (1301 м), гребені і північні схили яких укриті ка-м'яними розсипами.

Південна частина підрайону Запрутських Горганів пов'я-зана зі звуженими скибами Сколівською, Парашки і Зелем'янки (скиби Сколівська і Зелем'янки тут занурюються і ви-клинюються). У рельєфі це хребти, пригребеневі частини яких складені ямненськими пісковиками. Хребти мають скелясті гребені, на схилах і гребенях – кам'яні розсипи. До Сколівської скиби приурочений хребет Чорного Погару (1266 м), до скиби Парашки – хребет з вершинами Гребінь (1040 м), Ко-била (1336 м), урочище Польє (1426 м), до скиби Зелем'ян-ки – хребет Ворохтинський з вершинами Ворохтинська (1325 м) і Китилувка (1383 м). Долина Прутця-Чемеговського роз-діляє підрайон Запрутських Горганів на два мікрорайони, в яких добре помітні морфологічні відмінності, пов'язані зі структурно-літологічними особливостями. Вигідне положен-ня Запрутських Горганів (добре освоєна долина річки Прут, Кар-патський національний природний парк) робить його перс-пективним для інтенсивного рекреаційного освоєння [30].