Деяке уявлення про це може дати оцінка виносу їх з суші, згідно з котрою (по Глазову, 1979) щорічно приноситься 800 тис. т хімікатів і 190 млн. т хімічних добрив. Якщо виходити з того, що вони застосовуються останні два-три десятка років, то наведені цифри, вочевидь, слід значно збільшити; при цьому немає даних про їх вилучення з води біосфери. Багато речовин заховуються в донних осадах, тоді як, наприклад, стронцій-90 завжди залишається в воді. Забруднення Світового океану викликається також втратами судів, що перевозять хімічні добрива. В 70-х роках загальний обсяг транспортування таких судів досяг 40 млн. т. До їх числа належать нафталін, тетраетилсвинець, крезол, нафтенові кислоти, сірка, каустична сода, метиловий спирт та ін.
Не можна не зупинитися на забруднені Світового океану сміттям; воно досягло досить значних масштабів. Сміття заважає риболовству і судноплавству, позначається на умовах існування донних організмів, засмічує узбережжя. Загальна маса твердих відходів визначається сотнями мільйонів тон. Подалі від берегів основним їх постачальником, природно, є судна.
Поліетилен практично не піддається руйнуванню, і тому накопичення його загрожує різними наслідками, котрі повною мірою важко передбачити. Кількість пластмасових відходів в Світовому океані оцінюється приблизно в 5 млрд. т на рік.
3. Великі міста і їх вплив на клімат
Велике сучасне місто сильно впливає на клімат. Воно створює свій місцевий клімат, а на окремих його вулицях і площах створюються своєрідні мікрокліматичні умови, які визначаються міською забудовою, покриттям вулиць, розподілом зелених насаджень і ін.
Велике місто, особливо з сильно розвиненою промисловістю, забруднює атмосферу над собою, збільшує її мутність і тим зменшує приток сонячної радіації. За рахунок збільшення мутності може втрачатися до 20% сонячної радіації. Це зниження ще посилюється високою забудовою у вузьких вулицях. Внаслідок тієї ж пелени диму і пилу на території міста знижено ефективне випромінювання, а отже, і нічне вихолажування. З іншого боку, в місті до розсіяної радіації приєднується радіація, відображена стінами і мостовими.
Дахи і стіни домів, мостові та ін., поглинаючи радіацію, нагріваються на протязі дня сильніше, ніж ґрунт і трава, і віддають тепло повітрю, особливо ввечері. Тому температури повітря в містах вище, ніж в сільській місцевості; у великих містах середньорічні температури вище на 1° і більше. В Лондоні середня річна температура в центрі міста +12,0°, в пригороді +10,5°. В близьких сільських місцевостях +9,5°. Особливо підвищує місто мінімальні температури; різниця мінімальних температур на міській і загородній станціях може досягати декілька градусів. Зі зростанням міста, тобто зі збільшенням його забудови, температура в місті збільшується.
Випаровування, а отже, і вологість в місті зменшені внаслідок покриття вулиць і стоку води в каналізацію.
Так як територія міста прогрівається більше, ніж оточуюча місцевість, і має більшу шорсткість, над містом збільшується конвекція, і більше розвиваються хмари, що також зменшує кількість годин сонячного сяяння і кількість ясних днів. Спостерігається збільшення опадів над містом.
Система міських вулиць і площ призводить до змін напрямку вітру в місті. Вітер переважно спрямований вздовж вулиць. В цілому, швидкість вітру в місті знижується, але у вузьких вулицях збільшується; на вулицях і перехрестях легко виникають пилові вихри і поземки.
В тиху антициклонічну погоду на прогрітій території міста спостерігається явище так званого міського бризу. Слабкі вітри спрямовані вдень від оточуючої місцевості до центру міста, при посиленні сходження повітря над містом. Якщо загальний перенос повітря достатньо сильний, це явище непомітне.
При стійкій стратифікації атмосфери, в особливості при інверсіях температури, дим може накопичуватися в приземному шарі атмосфери в такій кількості, що призводить до шкідливого фізіологічного впливу. Відоме задимлене повітря великих портових і промислових міст. Отруйні дими і гази, що є відходами виробництва, можуть накопичуватися в нижніх шарах, особливо якщо цьому сприяє рельєф місцевості, і призводити до масових отруєнь, як це ставалося, наприклад, в містах Рурської області.
Автомобільний транспорт також вносить свій вклад в забруднення повітря міст.
Вміст ядер конденсації в міському повітрі різко збільшений внаслідок цих забруднень. Тому тумани в містах виникають частіше і бувають інтенсивніше, ніж в приміських місцевостях. Це потрібно враховувати при побудові аеродромів. Дим, змішаний з туманом, збільшує щільність туману і надає йому брудного кольору; поєднання диму і туману може створювати особливо шкідливі для організму умови.
4. Зміна підстильної поверхні і її вплив на клімат
Важливим фактором формування клімату є підстильна поверхня. Фактори підстильної поверхні впливають на тепловий і радіаційний баланс, на загальну циркуляцію атмосфери та на формування й трансформацію повітряних мас. Серед факторів підстильної поверхні важливе значення має розподіл води і суходолу та океанічних течій. Під впливом води й суходолу формується морський і континентальний клімат. Контрасти температури між океанічною та суходільною поверхнями сприяють розвиткові мусонної та бризової циркуляцій. Над океанами більша вологість повітря, менші амплітуди коливання температури, запізнюються добові та річні максимуми й мінімуми. У зв’язку з цим весна над океаном холодніша, осінь тепліша в порівнянні з суходолом.
Морські течії відіграють важливу роль у міжширотному перенесенні тепла. Майже половина афективного тепла переноситься з низьких широт у високі теплими течіями. У зворотному напрямку відбувається не менш потужна адвекція холоду, що приноситься холодними течіями. Теплі течії формують теплі і вологі клімати прибережних частин суходолу, впливають на розподіл тепла і опадів над материками. Холодні течії обумовлюють бездощові періоди через відсутність конвекції і сприяють формуванню прибережних пустель таких як Атаками, Наміб та інші. Над холодними течіями часто виникають