Польша. Загальні відомості

Польська Народна Республіка розташована в Центральній Європі. Територія – 312,7 тис. км2. Загальна протяжність кордонів 3538 км.

Населення країни складає понад 38 млн. чоловік. В містах проживає 60%. Польща є однонаціональною державою (97% населення – поляки). Національні меншинства (українці, білоруси, литовці, німці, євреї) складають лише незначну частину населення.

На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центральнозахідний, Південно-Східний, Південний, Південнозахідний, Північний, Північносхідний та Центральносхідний.

Столиця ПНР – Варшава, розташована на річці Віслі. Заснова в ХІІІ ст., стала столицею на межі ХVI і ХVII ст. Під час Другої світової війни була зруйнована на 85%. Відновлена після війни, Варшава стала одним з найкращих міст світу, найважливішим промисловим, культурним, науковим та адміністративним центром Польщі. Основні галузі: машинобудування, металургія, хімічна, електронна, поліграфічна промисловість.

Великі міста: Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань, Гданськ, Щецин, Катовіця, Зелена Гура, Страковіце.

Державна мова – польська.

Крок у історію

Польща – країна з багатою історією. Польська держава утворилась в Х ст. на слов’янських землях між Одером, Віслою і Бугом. В ХІІ, ХІІІ ст. польська держава пережила період феодальної роздробленості, в кінці ХІV ст. у результаті унії вона об’єдналася з Литовським князівством. В цей період поляки вели героїчну боротьбу з нашестям тевтонських рицарів. З середини ХVII ст. Польща переживає все більш глибокий економічний і політичний кризис. Постійні війни й епідемії спустошували міста. Між тим сусідні з Польщею країни перетворилися в могутні монархічні держави, почали активно втручатися у її внутрішні справи. У результаті трьох поділів Польщі (1779, 1793 та 1795 рр.) між Прусією, Росією та Австрією країна на 120 років втратила свою незалежність.

Польський народ не припиняв активної національно-визвольної боротьби, одним з героїчних епізодів котрої було повстання на чолі з Тадеушом Костюшко у 1794 році.

Відродження національної незалежності Польщі вирішальним чином зв’язано з революційною діяльністю та інтернаціональними зв’язками робочого класу Польщі та Росії. Зразу ж після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції молода Радянська республіка визнала право Польщі на незалежність, що було підтверджено спеціальним декретом Ради Народних Комісарів, підписаний В. І. Леніним.

29 серпня 1918 р., який анулював договори про поділ Польщі.

Однак, захопивши владу в країні буржуазія, нічого не зробила для подолання відсталості країни і укріплення польської національної держави. За темпами свого господарського розвитку Польща знаходилася на одному з останніх місць в Європі. Промислове виробництво за двадцятирічний міжвоєнний період буржуазної республіки (1919 – 1939 рр.) так і не досягло рівня 1913 р. Особливо складне становище було у сільського господарства, на розвитку якого відбивалося аграрне перенаселення. Польща була постачальником дешевої робочої сили, мільйони безробітних виїжджали за кордон в пошуках засобів для існування.

Антинародна політика польського буржуазного уряду привела країну у 1939 р. до вересневої катастрофи, коли Польща стала жертвою гітлерівської Німеччини. Польський народ, покинутий на призволяще буржуазними правителями, опинився перед загрозою фізичного знищення.

В цей період стихійно по всій країні почав зароджуватися всенародний антифашистський рух Опору, ініціаторами якого були польські комуністи. Не дивлячись на те, що Комуністична партія Польщі перед війною була розпущена, комуністи на місцях продовжували активно діяти в масових громадських організаціях.

Влітку 1941 р. польські комуністи створили Ініціативну групу, яка розробила план створення і програмні принципи нової партії. Очолили цю групу видатні діячі польського робітничого руху Новотко та Фіндер.

5 січня 1942 р. у Варшаві відбулися перші збори. На них вирішили об’єднати всі комуністичні групи в нову партію – Польську робітничу партію (ППР), яку очолив Новотко. В травні 1942 р. було створено перше бойове формування ППР, пізніше перетворене у воєнну організацію партії – Гвардію Людову. Вона вела активну боротьбу з німецькими окупантами.

За ініціативою ППР 31 грудня 1943 р. у Варшаві була створена Крайова Рада Народова (КРН) – підпільний тимчасовий парламент польського народу. Окрім ППР в нього ввійшли партія лівих соціалістів, представники демократичної інтелігенції, радикальне крило Селянської партії.

Влітку 1943 р. почали створюватися регулярні частини Війська Польського. 12 жовтня 1943 р. – день бойового хрещення Першої польської дивізії ім. Т. Костюшко.

22 липня 1944 р. в м. Хемлі була проголошена народна влада. Вперше у історії Польщі до правління державою прийшли революційні і демократичні сили на чолі з марксистсько-ленінською партією робітничого класу.

Функції першого народно-демократичного уряду виконував Польський комітет національного визволення (ПКНВ).

26 липня 1944 р. між правлінням СРСР та ПКНВ було підписано договір, за яким Радянська влада визнавала ПКНВ як офіційну владу на всій загальній польській території.

За роки народної влади помітно зріс міжнародний авторитет Польської Народної Республіки, як рівноправного члена братської соціалістичної співдружності. Вона активно бере участь у вирішенні значних міжнародних проблем у Європі та в світовому масштабі.

Державний і громадський устрій

Польська Народна Республіка – соціалістична держава.

Найвищий орган державної влади ПНР – однопалатний Сейм.

Президент обирається строком на 5 років.

Впливовою громадською силою в державі є профсоюзи.

Кількість політичних партій на сьогоднішній день сягає трьох десятків.

Народне господарство

В післявоєнний період база розвитку народного господарства ПНР була дуже слабкою: прямі збитки держави в результаті знищення основних фондів становили 38% довоєнного національного багатства, майже 65% загальної кількості промислових підприємств. Народна Польща мала ліквідувати економічну відсталість.

Завдяки героїчним зусиллям польського народу за 59 років Польща з аграрної країни перетворилась у велику індустріально-аграрну.

На сьогоднішній день господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. Одна із перших розпочала економічні реформи і досягла успіхів у