Для промисловості характерним є зосередження базових галузей сировинної орієнтації та машинобудування у великих містах. Підприємства харчової деревообробної, будівельних матеріалів розміщуються у невеликих містах та селах.

Промисловість Польщі представлена точним і загальним машинобудуванням. Розвинена хімічна промисловість, паливно-енергетичний комплекс. Нафтопереробка розвивається на сировині з Близького Сходу. Металообробні галузі орієнтовані на сировину (мідь). Підприємства чорної металургії розміщуються в Кракові, Домброві-Гурніга.

Підприємства транспортного машинобудування знаходяться у Варшаві, Страховіце, Люблині, Тихі, Бельсько-Бяла, Ниса; виробництво суден – Гданськ, Гдиня, Щецин, залізничних вагонів – Вроцлав, Познань, Зелена Гура; електротехнічне та радіотехнічне – Варшава, Вроцлав, Лодзь, Гданськ.

В Польщі добре розвинута фармацевтична промисловість та парфюмерно-косметична. Найстаріша галузь промисловості текстильна (бавовняна, лляна, шерстяна – Лодзь, Бельсько-Бяла, Ченстокова, Бєлосток).

Розвинута харчова (м’ясна, молочна, рибна, цукрова), швейна, шкіряна, взуттєва, меблева, цементна, виробництво скла, фарфору, пиломатеріалів.

Сільське господарство Польщі відрізняється виробництвом картоплі, льону, ягід, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків.

Провідне місце у сільському господарстві належить рослинництву.

Під зерновими культурами зайнято 56%, кормовими – 18%, картоплею – 16%, технічними – 5%, овочевими – 5%. Найважливіші сільськогосподарські культури: жито, картопля, цукрові буряки. Вирощується багато овочів, фруктів, ягід.

Частка тваринництва у сільськогосподарському виробництві досягає 45%. Недостатня кормова база у тваринництві. Спеціалізується тваринництво на розведенні великої рогатої худоби, свиней, у гірських районах півдня – овець.

Народна освіта

До війни неграмотність була соціальним лихом Польщі: понад 5,5 млн. людей у віці 10 років не уміли ні писати, ні читати. В системі початкової освіти не вистачало 45 тис. навчальних приміщень, 26,5 тис. викладачів, в той час як 16 тис. вчителів були безробітними. В 1937 р. тільки 16,5% дітей віком 13 – 14 р. закінчили семирічну школу. З них в 1937 – 38 навчальному році в перший клас гімназії було записано близько 79 тис. учнів, тобто 10% дітей у віці 13 років, в перший клас загальноосвітнього ліцею – 18,5 тис. і професіонального ліцею – 4,8 тис. У всіх цих середніх школах навчалося 3% молоді у віці 16 – 18 років.

У 1937 р. середню школу закінчило лише 14 тис. учнів. Навчання в середніх школах було платним, що обмежувало доступ у них дітей робітників і селян.

Війна і гітлерівська окупація заподіяли системі польської освіти величезний збиток. Загинуло близько 30% вчителів, було зруйновано 60% шкільних будівель і знищено їх обладнання. Уся система початкової, середньої і вищої школи потребувала корінної перебудови.

У 1946 – 47 навчальному році не вистачало приблизно 13 тис. вчителів; з 66,6 тис. викладачів 18% не мали потрібної кваліфікації. Чисельність неграмотних складала близько 3 млн. людей.

За роки народної влади в системі освіти ПНР відбулися корінні зміни. До кінця 1951 р. неграмотність як масове явище була ліквідована. В компанії по ліквідації неграмотності брали участь 70 тис. вчителів, було видано 1270 тис. підручників для дорослих.

В польській Народній Республіці створені всі умови для освіти.

Зараз майже 50% поляків мають вищу освіту.

Охорона здоров’я

Важливе досягнення соціальної політики народної Польщі – широкий розвиток системи охорони здоров’я. Право на охорону здоров’я гарантовано статтею 60 конституції ПНР. Послугами державної служби охорони здоров’я можуть користуватися всі громадяни.

Загальну і безкоштовну медичну допомогу доповнюють пільги при оплаті ліків. Пенсіонери та інваліди повністю звільнені від оплати.

В 1972 – 1973 рр. була проведена реформа медичної служби, в основу якої було покладено об’єднання трьох самостійних установ: лікарні, районні поліклініки та станції швидкої допомоги. В результаті по всій країні були створені центри медичного обслуговування. Нова організаційна система створила сприятливі умови для проведення відповідної політики працевлаштування і підвищення рівня медичного обслуговування населення. В країні здійснюється весь комплекс періодичних профілактичних обстежень, огляди стану здоров’я у різних вікових групах.

З року в рік зростає кількість медичних кадрів. Це зумовлено розвитком медичної освіти в Польщі.

В останні роки швидкими темпами розвиваються санаторно-курортне лікування. Найбільш відомі курорти Польщі – Закопане, Криниця.

Стан здоров’я людей постійно покращується головним чином внаслідок динамічного розвитку системи охорони здоров’я. Середня тривалість життя збільшилася в порівнянні з довоєнним періодом для чоловіків на 19 років, для жінок – на 23 роки і складає відповідно 67 і 74 роки.

Наука

Польська наука зробила гідний внесок в розвиток світової цивілізації. Імена таких видатних польських вчених, як Микола Копернік, Марія Складовська-Кюрі, Гуго Колонтай, Станіслав Сташиц, Іоакім Мелевель, відомі всьому людству.

Найвища наукова інстанція в країні – Польська академія наук (ПАН). Вона складається з семи відділів: громадських наук, біологічних, фізико-математичних і хімічних наук, технічних наук, сільськогосподарських наук, медичних, наук про землю, а також має п’ять філіалів: у Кракові, Вроцлаві, Познані, Катовицях, Лодзі та два закордонних представництва – у Римі та у Парижі.

Наукова діяльність зосереджена на трьох основних групах наукових установ:

- вищих учбових закладах;

- наукових установах Польської академії наук;

- науково-дослідних установах системи народного господарства.

Про масштаби науково-дослідних робіт в Польській Народній Республіці свідчать наступні цифри: щорічно в Польщі видається близько 4 тис. наукових робіт, виходить близько 600 наукових журналів.

Польща підтримує тісні наукові зв’язки з капіталістичними державами – Францією, Великобританією, США, Італією, Німеччиною та Швецією. Польські вчені активно беруть участь в роботі близько 140 міжнародних наукових організацій.

1973 рік був проголошений роком польської науки.

Культура і мистецтво

Соціально-економічна структура буржуазної Польщі гальмувала розвиток країни. Культурний рівень основних суспільних класів підвищувався дуже повільно. Тому в культурі довоєнної Польщі спостерігалось багато контрастів: порівняно велика для того часу кількість вузів та високий процент неграмотних, різноманітність