Крім того, культурні установи були розміщені досить нерівномірно.

Війна окупація нанесли польській культурі величезних збитків. Загинуло понад 6 тис. творчих людей та представників інтелігенції. Знищена більша частина культурних установ: усі радіостанції та кіностудії, половина театрів та кінотеатрів, 75% бібліотек.

За роки народної влади вдалося не тільки відновити нанесені збитки, а і добитися величезних успіхів в культурному будівництві.

Широкий розвиток отримали такі засоби масового поширення культури, як кіно, радіо, телебачення, театр, музей, бібліотека, література.

Польська література має давні і глибокі традиції. Імена видатних польських письменників епохи Відродження Миколи Рея та Яна Кохановського, класиків польської літератури Адама Міцкевича, Юліуса Словацького, Елізи Ожешко, Владислава Реймонта міцно увійшли в історію світової літератури. Їх багата творча спадщина а також кращі твори світової класики в народній Польщі були доступні громадськості.

Великий внесок у післявоєнний розвиток літератури зробили такі видатні письменники, як Ярослав Івашкевич, Юліан Тувім, Леон Кручковський, Владислав Броневський, Марія Домбровський, Тадеуш Бреза, Ян Тарандовський, Богдан Чешко, Станіслав Лем, Єжи Брошкевич, Тадеуш Голуй, Юліан Ковалець, Станіслав Гроховяк, Леон Ваптула, Єжи Вав жак, Богдан Дроздовський та багато інших.

Перший постійний національний театр був відкритий у Варшаві у 1765 р. Він поклав початок польському професійному театру, засновником якого вважається Войцех Богуславський. У 1936 р. в Польщі діяли 103 театри і музичні заклади. За роки війни і гітлерівської окупації більшість театральних будівель було зруйновано, загинуло понад 300 акторів. Однак вже у 1945 р. у всіх великих містах країни були відкриті театри.

Найбільші театральні центри країни – Варшава, Краків, Познань, Лодзь, Вроцлав, Гданськ.

На сценах театрів ставляться драматичні твори польських класиків та п’єси драматургів народної Польщі.

За роки народної влади у Польщі виросла ціла плеяда талановитих режисерів – Єжи Красовський, Адам Ханушкевич, Юзеф Шайна, Ізабелла Цивінська, Конрад Свинарський – та акторів – Густав Голоубек, Олександра Шльонська, Тадеуш Ламницький, Ірена Квятковська, Зофія Куцувна та інші.

Кадри для театру готують вищі театральні школи у Варшаві, Кракові та Лодзі.

Щорічно в Польщі проводиться цілий ряд театральних фестивалів: Варшавські театральні зустрічі, фестиваль сучасних п’єс у Вроцлаві, фестивалі в Торуні та інші.

Перші польські кінострічки з’явилися у 1908 р. Після війни польська кінематографія завойовує широку міжнародну популярність. Якщо за усі міжвоєнні роки за кордоном демонструвалося лише 60 польських фільмів, то за останні 50 р. близько 100 художніх та понад 200 короткометражних фільмів отримали різноманітні премії на міжнародних фестивалях.

Імена таких режисерів, як Анджей Вайда, Єжи Кавалерович, Анджей Мук, Ян Рибковський, Єжи Гофман, Януш Моргенштерн та інших відомі далеко за кордонами країни.

Широку популярність завоювали актори польського кіно Єва Книжевська, Станіслав Мікульський, Барбара Брильська, Майя Комаровська, Паля Ракса та багато інших.

Кіновиробництво в ПНР мало розвинуту матеріально-технічну базу: кіностудії художніх фільмів у Лодзі, Вроцлаві та Варшаві, документальних – у Варшаві, науково-популярних – у Лодзі, мультиплікаційних – Бельсько-Бялій, Лодзі та Варшаві.

Кожний рік у Гданську проходить фестиваль польських художніх фільмів, у Кракові – короткометражних.

Кадри кінопрацівників готуються у Вищих державних школах кіно, телебачення та театру у Лодзі.

На початку польської музичної культури стоять такі видатні композитори, як Фрідерік Шопен, засновник національної опери Станіслав Монюшко, Генріх Венявський, Кароль Шимановський, Мечислав Карлович.

Широко відома не тільки в країні, а і за кордоном творчість таких польських композиторів, як Тадеуш Берд, Кшиштоф Пендерецький, Казимеж Сікорський, Болеслав Шабельський, Кшиштоф Меєр.

Щорічно в Польщі проводиться ряд музичних фестивалів: фестиваль Шопена в Душниках, фестиваль музики Монюшко в Кудові, фестивалі сучасної музики в Познані та Вроцлаві, фестиваль хорової пісні у Мендзиздроях.

Сучасний польський живопис відрізняється великою різноманітністю художніх напрямків, як традиційних, так і нових течій у світовому мистецтві.

За роки народної влади великих успіхів добилися польські скульптори (Густав Земла, Альфонс Карни, Тадеуш Кулисевич, Ян Миодоженець, Юзеф Мрощак та інші).

Майбутні польські художники та скульптори готуються у державних вищих школах у Варшаві, Кракові, Гданську, Вроцлаві, Лодзі.

Під час війни було повністю зруйновано понад 300 тис. будинків в містах і 400 тис. в селах. Перетворилися в руїни центральні райони Гданська, Вроцлава, Любліна, Познані та інших великих міст.

В перші післявоєнні роки основним завданням архітекторів було відновлення історичних та архітектурних пам’ятників. В 50-ті рр. в зв’язку з широким будівництвом в Польщі промислових підприємств виникає необхідність у нових житлових районах.

В цей період були побудовані нові міста Нова Гута і Тихи.

Польські архітектори беруть участь в найбільших міжнародних конкурсах по забудові житлових районів та будівництву промислових об’єктів.

Зовнішньоекономічні зв’язки

За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі у короткий час дістати статус асоційованого члену Євросоюзу. Також вона є членом ООН та Юнеско.

Польща експортує: морські судна, гірничо-шахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, кокс, вугілля, мідь, срібло. Імпортує: паливо, метал, хімічну продукцію, нафту, газ, алюміній, марганець, хром, нікель, рідкісні метали, вовну, каучук, пиломатеріали.

Металургія Польщі споживає щорічно 17 млн. т імпортної залізної руди, 1,5 млн. т імпортного чавуну.