У релігійній, політичній, ідеологічній та економічній сферах діяльності – майже у всьому виявилася повна несумісність аборигенів і європейців. Культура аборигенів не була орієнтована на матеріальний добробут, вони концентрували свою увагу на відношення між людьми та людини з навколишнім середовищем. Вторгнення європейців призвело до того, що одних аборигенів загнали до резервацій, інші корінним чином змінили культурний зміст свого життя. Однак традиційне життя остаточно не згасло, хоча аборигени й наслідують європейський спосіб життя.

Австралійський Союз розташований на материку Австралія, що лежить між Тихим та Індійським океанами, острові Тасманія та ряді мілких прибережних островів. В адміністративному відношенні Австралійський Союз (загальна площа материкової території 7 682 300 кв. км.) поділяється на шість штатів (Новий Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Південна Австралія, Західна Австралія і Тасманія) і дві території (Північна територія та Територія Федеральної столиці).

Першими європейцями, які відкрили і частково досліджували Австралію, були голландські мореплавці В.Янц (1605р.) та А.Тасман (1642р.). Англійським володіння Австралія стала внаслідок її “другого” відкриття Дж. Куком у 1770р. Спочатку Австралія була місцем заслання з Великобританії злочинців та людей, небажаних для керівництва держави – чартистів, безземельних селянта таїландських революціонерів. Відкриття в Австралії золота сприяло бурхливому притоку поселенців у 50-х роках 19ст.

Етнічна різноманітність населення Австралії пояснюється перш за все економічними причинами. Більше 16 млн. мешканців (майже 75% населення) – англо-кельти, нащадки переселенців з Британських островів; 20% - походять з інших європейських країн (Італії, Німеччини, Нідерландів та ін.); і нарешті, 5% складають корінні мешканці країни – австралійські аборигенів (біля 1%) та емігранти з Азії (в першу чергу Китаю та Індії ). За останнє десятиріччя під впливом економічних факторів різко виріс приплив емігрантів з держав Східної Європи.

На відміну від Європи та Північної Америки в Австралії недостатньо земель, придатних до заняття сільським господарством. Населення розподілено по материку вкрай нерівномірно і майже все зосереджено в східній та південно-східній частинах країни, переважно у великих містах.

Ще два сторіччя тому, до приходу європейців, культура Австралії була культурою її корінних мешканців. З появою англійських колоністів (1788 рік) почалось повільне проникнення європейської цивілізації на материк. Переломними в культурному житті Австралії стали 30-ті роки XX сторіччя, коли в країну на постійне місце проживання переїхала велика кількість емігрантів з Центральної Європи. Після закінчення Другої світової війни еміграція набула масового характеру, що сприяло проникненню на п’ятий континент європейських культурних традицій і надало нового імпульсу культурному розвитку. І, нарешті, прогрес в засобах сполучення і зв’язку завершив епоху ізоляції Австралії від усього іншого світу.

Основні напрямки розвитку культури, дозвілля та добробуту населення визначаються у відповідності до широко розповсюджених ідей “постіндустріального суспільства”.

В Австралії ні на федеральному рівні (уряд Австралійського Союзу), ні на рівні штатів немає чітко сформульованого та зафіксованого документально плану культурної політики, хоча в офіційних програмах основних політичних партій відображені практично усі проблеми, що відносяться до цієї сфери. Перевага тут надається справам, а не директивам. Культурні заклади та фонди формулюють свої пропозиції по питанням розвитку культури та її фінансування, складають програми втілення тих чи інших проектів та вказують на пріоритетні напрямки, а структури уряду приймають відповідні рішення.

Населення країни – багатонаціональне, причому за останні роки неухильно зростає численність австралійців, що народилися за межами Австралійського Союзу, а також іммігрантів – підданих інших держав. Тому першим завданням культурної політики федерального уряду є забезпечення права етнічних меншин на самостійний культурний розвиток. Найбільша увага приділяється заохоченню національних талантів (виявлення найбільш обдарованих людей та виявлення їм всебічної підтримки; стимулювання кожного індивіда до вдосконалення у тій чи іншій галузі), просвітницькій роботі серед різних груп населення щодо великого значення кожного культурного спадку. Важливо, що в суспільстві зростає свідомість тісного взаємозв’язку між збереженням національної самобутності та загальним рівнем розвитку культури в країні.

В Австралії створена велика кількість культурних організацій та закладів, що відповідають найрізноманітнішим смакам та інтересам.

Серед найбільш крупних культурних закладів та організацій Австралійського Союзу, чия діяльність підтримується урядом, можна виділити:

“Артбанк” ( art bank ), Сідней, Новий Південний Уельс. Заснований у 1980 році. Головні завдання: залучення широкої уваги спільноти до сучасного австралійського мистецтва, фінансова допомога в організації виставок, заохочення найбільш талановитих авторів шляхом закупки їх робіт.

Національний інститут Драматичного мистецтва ( National Institute of Dramatic Art – NIDA ), Мельбурн. Заснований у 1958 році під патронажем Університету Нового Південного Уельсу, “Австралійського Єлизаветинського театрального фонду та Австралійської Радіомовленнєвої Корпорації (Ей-Бі-Сі). В його завдання входить – вдосконалення професійної майстерності та знань у всіх галузях театрального мистецтва (драматичного, оперного, музичного та ін.) шляхом організації спеціальних освітніх курсів для акторів діючих театрів, працівників кіно, радіо і телебачення.

Австралійська рада у справах мистецтв ( Australian Council), Сідней, Новий Південний Уельс. Був заснований спеціальним урядовим актом у 1975 році. Є консультативним органом з питань державної політики у галузі мистецтва. До компетенції Ради входить виявлення фінансової допомоги творчим організаціям та учбовим закладам, розробка загальнонаціональних програм підтримки австралійського мистецтва. Рада відповідає за розвиток сучасного мистецтва та збереження унікального культурного спадку країни, залучення якомога більшої кількості австралійців до культурного життя