Географічне положення та основні відомості про країну
Індія
Географічне положення та основні відомості про країну.
Індія знаходиться в Південній Азії у басейні Індійського океану. Зі сходу омивається водами Бенгальської затоки, з заходу – Аравійського моря. До складу Індії входять Лаккадівські та Аміндівськи острови в Аравійському морі, Андаманські та Нікобарські острови, що відділяють Бенгальську затоку від Андаманського моря. Найбільша протяжність країні з півночі на південь – 3200 км, а з заходу на схід – 2700 км. На заході й північному заході Індія межує з Пакістаном, на півночі – з Афганістаном, на північному сході – з Китаєм і Непалом, на сході – з М’янмою (Бірмою), Бангладеш, а також із Бутаном і Сіккімом. Протяжність суходольних кордонів – 15 тис. км. Індія має сприятливе географічне положення завдяки важливим морським і повітряним шляхам, що зв’язують країни Південно-Східної та Південної Азії з Європою та Африкою.
Територія – 3,28 млн кмІ. Столиця – Делі (8,4 млн жителів, 1995р.). Адміністративно-терітореальний поділ: 25 штатів і 7 союзних територій. Офіційні мови – гінді та англійська. Релігія: 83% населення сповідують індуїзм, 11% - іслам, є сикхи, християни, джайни, буддисти, парси та ін. Грошова одиниця – індійська рупія (1 рупія = 100 пайсам).
Індія – федеративна республіка. Глава – президент. Виконавча влада практично зосереджина в руках прем’єр-міністра, який очолює Раду міністрів. Законодавча влада належить двопалатному парламентові, що складається з Народної палати і Ради штатів.
Плітичні партії: Індійський національний конгрес, Бхаратія джанта парті та ін. Основні профспілкові об’єднання: Індійський національний конгрес профспілок, Всеіндійський конгрес профспілок, Союз індійських робітників, Центр індійських профспілок, Конгрес об’єднаних профспілок. Громадські організації: Національна організація індійських жінок, Всеіндійська демократична федерація жінок, Конгресистський жіночій комітет, Індійський молодіжний конгрес, Всеіндійська федерація молоді та ін.
Природні умови та ресурси. Більша частина Індії (3/4) – рівнини і плоскогір’я. На півострові Індостан знаходиться плато Декан. На північному заході, півночі й північному сході лежить Індо-Ганзька рівнина. На крайній півночі й північному сході здіймаються найвищі в світі гірські системи Каракорум і Гімалаї.
Клімат Індії на більшій частині її тереторії субекваторіальний, мусонний. Лише на півночі і північному заході панує тропічний клімат. У вологий період випадає до 80% всіх опадів. На навітряних схилах Гімаліїв випадає 5000-6000 мм опідів на рік, а північному заході – меньш як 100 мм. У центрі півострова Індостан щорічно випадає 300-500 мм опадів. У січні середні температури коливаються від +15 на півночі до +27 на півдні. У липні температура по всій країні близько +30 градусів за Цельсієм.
Найбільші річки Індії – Ганг, Інд та Брахмапутра беруть початок у високих горах і мають змішане – снігово-льодовикове й дощове живлення. Річки плато Декан живляться за рахунок дощів. Великих озер у країні немає.
Грунти Індії доволі різноманітні. На півночі країни переважають коричнево-червоні й червоно-бурі грунти саван, у центральній частині – чорні й сірі тропічні та червоні латеритні високотравних саван. На півдні домінують червоно-жовті латеритні, в долинах найбільших річок – алювіальні грунти.
Природна рослинність Індії дуже сильно змінена людиною. Мусонні ліси збереглися лише на 10-15% колишньої їхньої території. На Індо-Ганзькій рівнині, що надзвичайно густо заселена, природна рослинність майже зовсім зникла. У савані ростуть акації, пальми, баньяни. У лісах – сандал, тик бамбук тощо. У горах чітко виявляється висотна поясність.
Досить багатий тваринний світ. Серед ссавців вирізняються мавпи (макаки, гібони), олені, антилопи, бики, індійські слони, тигри, гімалайські ведмеді, пантери, носороги. Майже повністю винищені леви, леопарди, кашмірські олені. Багато змій, серед яких вирізняється знаменита королівська кобра, птахів і риб.
В Індії близько півсотні заповідників і національних парків.
Країна має багаті природні ресурси, зокрема для розвитку гідроенергетики. Світове значення мають рекреаційні ресурси. Для цілорічного відпочинку придатне майже все узбережжя Індії та її островів. Надзвичайно багата країна на пам’ятки історії та архітектури, що притягають щороку мільйони туристів. Деякі мінерально-сировинні ресурси мають світове значення – поклади бокситів, хромової та марганйевої руд, слюди. Є запаси вугілля, в тому числі коксивного. На шельфі видобувають нафту.
Населення. За чисельністю населення Індія – друга країна світу після Китаю. ЇЇ населення складає 936,54 млн осіб. Воно щорічно зростає на 17-18 млн. Швидкий ріст населення створює додаткові труднощі для економіки. Тому уряд Індії здійснює великомаштабну програму щодо скорочення народжуваноті.
Індія – найбагатонаціональніша країна в світію. У ній понад 500 народностей і племен, що розмовляють більш як 100 мовами. Десятками мільйонів осіб представлені гіндустанці, бенгальці, біхарці, пенджабці та ін. На жаль, таке розмаїття етнічного й релігійного складу часто є підгрунтям для сеператизму й екстремізму, що призводить до кривавих сутичок і терористичних актів.
У розміщенні населення спостерігаються великі контрасти. Якщо в передгір’ях Гімалаїв його густота – лише 2-4 особи на 1 кмІ, то на Індо-Ганзький рівнині вона наближається до 500 осіб на 1 кмІ. Індія – слабоурбанізована країна (в містах живе меньше 30% населення). Окрім столиці Делі, найбільші міста розміщені на марському узбережжі – Калькутта (11 млн жителів), Бомбей (12,6 млн), Мадрас (5,4 млн), Бангалор (4,1 млн), Гайдабард (4,3 млн), Ахмадабад (2,7 млн).
Господарство. Індія – один з лідерів країн, що ровиваються. З одного боку, це промислово розвинена держава, яка в основному забезпечує свої потреби у тракторах і автомобілях, радіоприймачах і телевізорах, обладнанні для електро станцій, металургійних, цементних,цукрових заводах, гірничошахтному устаткуванні