Японії виявили США [4]. Перший американський корабель безуспішно намагався зайти у японський порт Вакаяма у 1791 році. У 1797 році судно "Еліза" під голландським прапором намагалося підійти до берегів Японії. До 1849 року американці направляли до Японії сім експедицій, але всі вони залишилися безрезультатними.
Ніякого успіху також не принесли експедиції, що направлялися до Японії Англією і Францією. Після підписання Китаєм в 1842 році низки нерівноправних договорів з Англією, японський уряд віддав наказ укріпити прибережні пости, а судам морської охорони проявляти особливу пильність.
Японія була вимушена відійти від політики ізоляціонізму 31 березня 1854 року, коли в Канагаві (Йокогама) був підписаний перший в історії Японії договір про "мир і дружбу" з іноземною державою (США). Укладання договору виявилося можливим через відкриту військову загрозу з боку США.
7 липня 1853 року до бухти Урага, що розташована біля входу в Токійську затоку, підійшла американська ескадра під командуванням комодора Метью Перрі. Ескадра Перрі налічувала чотири озброєні кораблі з екіпажем чисельністю 650 чоловік. Японському сьогуну був переданий лист від президента США Філмора, в якому Японії пропонували відмовитися від політики ізоляціонізму і встановити дипломатичні відносини з США. За відповіддю комодор Перрі обіцяв прибути навесні наступного року після плавання до Китаю [6].
13 лютого 1854 року ескадра Перрі знову підійшла до берегів Японії у складі дев'яти кораблів, що мали на борту 250 гармат і 1600 чоловік.
У 1854 року для американських судів були відкриті порти Сімода -півострів Ідзу і Хакодате - острів Хоккайдо.
У 1854 році Японія також уклала політичний договір з Великобританією. У 1858 році ці країни прийняли торгову угоду.
Прибуття ескадри Перрі стало відправним пунктом не тільки для розвитку культурних, політичних і торгових зв'язків, але також "початком важливого періоду мовних контактів Японії із Заходом" [11, 26].
Інтерес до вивчення англійської мови з'являється в Японії ще в часи політики ізоляціонізму. У 1814 році був випущений маленький англо-японський словник. Двадцять років після того була видана японською мовою перша англійська граматика [7]. Вивчення англійської мови в Японії почалося в 1860 році. У Едо відкривається школа перекладачів Йогакудзьо. У 1862 році був опублікований перший великий англо-японський словник [11].
У 1872 році в Токіо було створене Азіатське товариство з відділеннями в Англії і різних країнах Азії. Воно видавало журнал "Нотатки", в якому публікувалися статті різноманітного характеру та англійські переклади японських і китайських книг.
У 1880-1890-х роках японці запрошують англійських учених і викладачів, зокрема відомого геофізика Дж. Мілна, хіміків В. Аткінсона и Д. Діверса, філологів і літературознавців Б. Чемберлена та В. Астона.
З 1870 року японці запрошують також й американських фахівців, серед яких були багато лікарів, зокрема Д. Хепберн. Він перший розробив англійську транскрипцію японських слів й склав перший японо-англійський словник.
У цей період збільшується кількість місіонерів, які, в основному були не проповідниками релігії, а працювали викладачами в японських школах. У 1863 році американський місіонер Г. Вербек відкрив в Нагасакі школу іноземних мов. Поступово такі школи відкривалися в багатьох містах Японії.
Багато японських студентів приїзджали до Америки для здобування освіти. Проте положення японських студентів в США було гіршим, ніж у Європі, оскільки деякі учбові заклади не приймали японців взагалі (в основному військові інститути), а старанність студентів викликала насмішки з боку американців [6].
У цей період запозичується велика кількість слів з різних сфер діяльності, однак англо-японські мовні контакти, що розпочалися після відкриття Японії, мали частіше односторонній характер, пов'язаний з впливом англійської мови на японську. Більшість японізмів в англійській мові до того часу були лише екзотизмами [1].
У другій половині XIX століття спостерігається значна міграція японців в США і Канаду, в основному, це були сільськогосподарські робітники. До 1900 року їхня кількість в США перевищувала 25 тисяч чоловік. На момент заборони японської іміграції у 1925 році, в США проживало вже 145 тисяч японців [6]. На даний момент в США проживає приблизно 1005 тисяч японців [7]. Проте, вони практично не привнесли нових запозичень в англійську мову [9].
Вплив Англії на Японію слабшає вже на початку 30-х років XX століття. Повний розрив у відносинах з США відбувається 7 грудня 1941 року, день початку війни між двома державами після раптового нападу військово-морських сил Японії на Перл-Харбор, військово-морську базу США на Гавайських островах в Тихому океані.
У 1945 році до Японії були введені американські війська, частина з яких була виведена з території держави тільки у 1958 році. 15 січня 1960 року у Вашингтоні між Японією і США був підписаний договір про взаємну співпрацю і гарантію безпеки.
Протягом останніх 50 років найбільше значення для японської мови мають контакти з американським варіантом англійської мови. В даний час у зв'язку з активною пропагандою японської культури в англійську мову, в основному, в її американський варіант проникає велика кількість японських запозичень та калькувань. Наприклад, brown belt - коричневий пояс, що вказує на певний ступінь майстерності, досягнутої в дзюдо.
Таким чином, японські запозичення приходили в англійську мову як опосередкованим, так і прямим шляхами: через контакти між японцями, англійцями й американцями. Слід також відзначити, що японські запозичення, в основному, проникали в англійську мову через культурні і