Використання IJTP дозволяє не тільки порівнювати і ранжувати міста та регіони, а й оцінювати ефективність заходів сталого розвитку окремо взятого міста (регіону). Щодо розробки самих заходів, то у праці [19] рекомендується застосування методу аналізу "витрати- результат", а у праці [3] еколого-економічна оцінка.

Результати досліджень

1. Теоретичні засади концепції регіональної політики

В дослідженнях, присвячених проблемі сталого розвитку, головна увага приділяється оціночним показникам стану. Щодо конкретних засобів переходу на шлях сталого розвитку регіону рекомендації щидо їхнього теоретичного обґрунтування обмежені. Очевидно, що практичні рішення визначаються конкретними умовами регіону. Але теоретичні засади обґрунтування шляхів переходу, по-перше, повинні ґрунтуватися на єдиному підході і, подруге, враховувати рекомендації стосовно вирішення проблем глобального масштабу.

ООН та інші міжнародні організації вказують на такі головні напрями вдосконалення людського суспільства на шляху сталого розвитку:

відмова від споживацької філософії;

екологізація виробничої діяльності;

зміна мети науково-технічного прогресу (НТП);

соціально справедливий розподіл прибутку;

збереження природних екосистем і біорізноманіття;

заміна екстенсивного (валового) підходу в економіці на критерії „якості життя";

узгодження розмірів антропогенного впливу на природні екологічні системи з їх господарською ємністю.

Деякі з перелічених напрямів вимагають для вирішення зусиль як мінімум у державному масштабі. Але значна частина з них має розглядатися на регіональному і муніципальному рівнях.

Комплексні завдання, в яких переплітаються економічні, соціальні та екологічні інтереси, найбільш повно охоплюються теорією соціоекологічних систем [4].

На рис. 1, а показані три компоненти людського буття - природа, економіка і людина, компроміс між якими характеризує зміст сталого розвитку. Сьогодні проголошено пріоритет складової JI, а насправді панує економіка Е - її інтересам підпорядковане відношення до природи П, і соціальні стосунки формуються на базі економічних категорій.

З рис. 1, б, який є модифікацією рис. 1, а, очевидно, що природне середовище знаходиться під подвійним пресом потреб - безпосередніх людських і опосередкованих через економічну діяльність.

Для деталізації схеми взаємовідносин у "чотирикутнику" сталого розвитку розділимо

На рис. 2 управлінський зв'язок 1 відповідає процесу формування суспільних (соціальних) правил поведінки шляхом дії еліти, яка керується своїми інтересами і свідомістю. Зв'язок 2 відображає вплив суспільства на кожного індивідуума через нормування правил поведінки.

Зв'язок 3 характеризує забруднюючу дію людини на природу від задоволення біологічних та індивідуально-технічних (побутова техніка) потреб людини, а зв'язок 4 відображає споживацькі якості природного середовища для задоволення потреб у їжі, воді, повітрі, відпочинку, естетичних потреб тощо, від яких залежить здоров'я людини.

Зв'язок 5 відображає людський вплив на економіку у вигляді трудової діяльності працюючих виконавців та формування економічної політики з боку еліти. У свою чергу економіка забезпечує працюючих виконавців заробітком, а еліту - прибутком (зв'язок 6).

Через управлінський зв'язок 7 суспільство впливає на природу через проведення природоохоронної політики. Зв'язок 8 відображає задоволення колективних потреб окремих соціумів у природних ресурсах, а зв'язок 9 - забруднення колективним (комунальним) господарством.

Зв'язки 10 та 11 відповідають впливу економіки на природу у вигляді споживання людські потреби на біологічні (природні) і соціальні, в яких виокремимо інтереси трьох принципово різних соціумів - еліти, виконавців і непрацюючих (рис. 2). Такий розподіл суспільства дає змогу під час аналізу зв'язків у схемі сталого розвитку обгрунтувати вибір критерію оптимізації в системі "природа-люди".

природних ресурсів та забруднення природного середовища.

Зв'язок 12 характеризує працевлаштування виконавців, а 13 - управління економікою з боку еліти. Стимулюючі зв'язки між економікою і суспільством відповідають отриманню заробітної плати працюючими (14), одержанню елітою прибутку (15) та податкам до місцевого бюджету, в яких зацікавлене все суспільство (16).

Кожен зв'язок описується комплексом математичних залежностей - екологічних характеристик. Запропонована методика полягає в пошуку оптимального (раціонального) співвідношення дії трьох індексів: соціального, економічного, природного. При формуванні індексів за допомогою коефіцієнта вагомості кожного діючого фактора визначається "корисність" вказаних індексів, а саме:

соціальний індекс - соціальна справедливість (СС);

економічний індекс - економічна доцільність (ЕД);

природний індекс - господарська ємність екосистеми для значних територіальних систем або локальні нормативні обмеження на господарську діяльність (ПЄ).

Оптимізація виконується шляхом визначення функції цілі ФЦ = і (СС, ЕД, ПЄ).

Можливий варіант пошуку ФЦ у вигляді двофакторної залежності ФЦ = Г (СС, ЕД) в зоні

2. План практичних дій

Аналіз наявних регіональних документів щодо сталого розвитку свідчить про формальний підхід при розгляді системи "природа-соціум- економіка". Три взаємопов'язані і взаємовпливові складові сталого розвитку розглядаються автономно, ізольовано одна від одної. При цьому часто економічна складова вважається пріоритетною. В деяких з розглянутих документів передбачається використання показників - індикаторів та комплексів індикаторів, поєднаних в індекси. Однак при цьому не враховані причинно-наслідкові зв'язки в системі, і тому важко прослідкувати динаміку процесу.

Використання нами системного підходу дає можливість виконувати пошук раціонального рішення не лише