вітчизняних вчених до розуміння активності працівників, термін «інноваційна активність найманих працівників» можна трактувати як «багаторівнева категорія, яка відображає здатність та активне прагнення найманих працівників до розробки і впровадження інновацій у відповідності з ринковим попитом на основі набуття новітніх знань, постійного професійного самовдосконалення та розвитку». Узагальнення наукової думки дозволяє нам у вигляді схеми представити зв'язок інноваційної активності найманого працівника з такими складовими його трудового потенціалу, як наявність освіти, професіоналізму, моральності, творчого потенціалу, здатності до навчання, перенавчання, готовності до інновацій, мотивації досягнень тощо.
Вважаємо, що відсутність або нерозвиненість навіть одного-двох із зазначених на схемі елементів (див. рис.2) може призвести до негативних ефектів інновацій. Прояв інноваційної активності найманих працівників підприємств та організацій знаходиться у значній мірі під впливом зовнішнього середовища і одночасно впливає на динаміку науково-технічного прогресу країни, подальший розвиток суспільства, забезпечення його нових різноманітних потреб. Виходячи з цього, слід мати на увазі, що відбір на ринку праці висококваліфікованих працівників не гарантує прояву такими працівниками однаково високого рівня інноваційної активності. Специфіка такої активності полягає в тому, що вона не може бути притаманна усім людям в однаковій мірі. Причина полягає не тільки в різній силі мотивації, а й в індивідуальних відмінностях творчих та інтелектуальних здібностей, які супроводжуються різною швидкістю протікання розумових процесів. Завдання творчого характеру одні виконавці можуть здійснити за години, інші - за тиждень, для деяких працівників це вимагатиме декілька місяців. Тому прояв творчих здібностей і таланту, як правило, практично неможливо обмежувати в часі інструкціями. Отже, організаторам інноваційного процесу варто враховувати, що інноваційна активність важко піддається регламентації.
До особливостей праці інноваційного змісту відносимо ту обставину, що працівники-інноватори самостійно визначають складність своєї праці, співставляючи свої можливості з очікуваними результатами. До специфічних особливостей прояву інноваційної активності слід віднести роботу з інформацією, точніше невизначеність предмету праці з інформацією, засобів і продуктів, в ролі яких виступає інформація.
Крім того, інформація і робота з нею дослідника завжди супроводжується суб'єктивним підходом, як і безпосередньо обробка інформації, що потребує самостійного пошуку та вибору методів, засобів, інструментарію дослідження, особистої реакції на майбутній результат праці в межах різного часу. На рис. 3 пропонується систематизація уявлень про специфічні особливості інноваційної активності найманих працівників, які доцільно враховувати в організації інноваційної діяльності підприємств та організацій.
Варто акцентувати увагу і на тому, що для праці інноваційного змісту притаманна невизначеність меж інтенсивності праці: в процесі використання інтелектуальних здібностей вони не тільки не вичерпуються, а навіть можуть набути розвитку, особливо в разі постійного використання в інноваційному процесі, постійного оновлення знань, накопичення професійного досвіду (інвестування в людський капітал).
На рівні інноваційної активності найманих працівників суттєво відбивається така особливість інноваційної праці як невизначеність кінцевого результату, дійсної корисності виконаної роботи, термінів її завершення. У свою чергу, ризиковий характер, непередбачуваність побічних ефектів інноваційної активності вносить психологічну напругу в діяльність інноваторів.
Звертання до наукових джерел засвідчує, що вчені України за тенденціями спаду інноваційної активності звертають увагу, зокрема, на гостру потребу в якісному трудоресурсному забезпеченні інноваційної сфери, необхідності створення умов для розвитку людського потенціалу як основи становлення інноваційної економіки [11; 3; 4].
Отже, в Україні, де спостерігається занепад інноваційної діяльності, одним із головних завдань слід вважати вивчення національної специфіки прояву інноваційної активності працівників, вдосконалення існуючої системи сприяння новаторству працівників, розширення можливостей залучення та реалізації творчої компоненти їх трудового потенціалу. Вдосконалення соціально-економічних механізмів підвищення інноваційної активності найманих працівників в Україні має спиратися на всебічну багаторівневу оцінку стану інноваційної активності найманих працівників в Україні.
Специфіка прояву інноваційної активності працівників зосереджує увагу на тому, що підприємствам потрібно не тільки залучати кваліфікованих працівників із творчими здібностями, розвиненим інтелектуальним потенціалом, а й постійно турбуватись про інвестування в розвиток їх людського капіталу, підвищення кваліфікації, оновлення знань та пошук прийнятних методів матеріальної і моральної підтримки творчості.
Перспективи подальших наукових досліджень пов'язані з дослідженням та розширенням кола чинників, методів та важелів, що впливають на інноваційну активність працівників на мікроекономічному рівні.
Список літератури
1. Колот А.М. Мотивація персоналу : [підруч.] / А.М. Колот. - К. : КНЕУ, 2002. - 337 с.
2. Лісогор Л.С. Конкурентність ринку праці: механізми реалізації : [монографія] / Л.С. Лісогор ; відповід. ред. Е.М. Лібанова. - К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАНУ, 2005. - 168 с.
3. Лісогор Л.С. Освітні чинники забезпечення інноваційного людського розвитку НАТО / Л. С. Лісогор // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України [зб. наук. праць]. - Полтава. - 2008. - № 2 (27). - Ч. 2. - С. 421-424.
4. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір : [колективна монографія] / НАН України ; Інститут демографії та соціальних досліджень ; Програма розвитку ООН в Україні / Е.М. Лібанова (ред.). - К., 2008. - 316 c.
5. Семикіна М.В. Інноваційна праця в конкурентному середовищі: загальна методологія, мотиваційні основи регулювання: [монографія] / М.В. Семикіна, Л.А. Коваль. - Кіровоград : «Степ», 2002. - 212с.
6. Шаульська Л.В. Стратегія розвитку трудового потенціалу України : монографія / НАН України. Ін-т економіки промисловості. - Донецьк : 2005. - 502 с.
7. Друкер П.Ф. Инновации и предпринимательство. Практика и принципы. - М. : Изд-во «Деловой мир»,