УДК - 656.001

І.К. Пішенін, ст. викладач

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна "

Соціально-економічні аспекти забезпечення безпеки перевезення вантажів морським транспортом

В статті досліджується взаємозв'язок головних чинників радіаційної безпеки вантажу. Змістовно представлені основні категорії економічної системи судноплавних компаній. Проведено аналіз впливу факторів зовнішнього середовища.

безпека, судноперевезення, судноплавні компанії, радіація

Останнім часом особливої актуальності набули проблеми забезпечення гарантій сталого розвитку судноплавних компаній, що є суб'єктами господарської діяльності.

Соціально-економічна безпека судноплавних компаній має розглядатися у рамках країни в цілому та в регіональному аспекті зокрема, що зумовлюється різноманітністю факторів впливу зовнішнього середовища.

Вищеназвані обставини роблять актуальним спеціальне дослідження державного рівня, щодо забезпечення екологічної безпеки з метою виявлення специфічних чинників і механізмів, уточнення критеріїв і показників, що характеризують безпеку економічної системи. Вирішення цих питань дає змогу розробити окремі механізми реалізації стратегії забезпечення соціально-економічної безпеки судноплавних компаній та визначити пріоритетні напрями її забезпечення.

Рівень наукової розробленості проблеми соціально-економічної безпеки судноплавних компаній вітчизняними вченими відповідає початковому етапу досліджень і не повністю - поточним потребам практики державного регулювання системи економічної безпеки.

Дослідження цієї проблеми мають переважно загальнодержавний характер. Комплексний підхід до формування сучасної політики і вибору її пріоритетів для судноплавних компаній, у тому числі у контексті забезпечення їх соціально- економічної безпеки, який би враховував регіональні соціальні та еколого-економічні особливості, виявився нерозробленим. Не склалася науково обґрунтована система прийняття рішень щодо оцінки радіаційної небезпеки вантажів, включаючи оцінку ефективності й аналіз майбутніх наслідків впливу на членів екіпажу. На сьогодні не існує єдності поглядів щодо питань забезпечення національної безпеки, їх місця в державній стратегії регулювання відтворення в судноплавних компаніях та економічній політиці в цілому.

Незавершеність наукових розробок державного регулювання забезпечення соціально-економічної безпеки та істотна практична значущість цієї проблеми для держави підтверджують об'єктивний характер актуальності теми дослідження.

Мета нашого дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні застосування нормативно-правового регулювання соціально-економічної безпеки судноплавних компаній при забезпеченні радіаційної безпеки перевезення вантажів на морському транспорті.

Аналізуючи існуючі концепції вирішення проблеми забезпечення безпеки вантажу з урахуванням всіх факторів, ми визначили відповідний спектр проблем, які пов'язані з чинником радіаційного фону вантажу, що не контролюється, коли вантаж завантажується на судно та протягом всього рейсу. Ми дослідили значення і взаємозв'язок чинників радіаційної небезпеки вантажу на всіх рівнях її існування; розробили методику, критерії і показники оцінки рівня радіаційної безпеки вантажу.

На основі практичних вимірів радіаційного фону ми запропонували систему заходів, що сприяють підвищенню соціально-економічній безпеці судноплавних компаній.

У відповідності до обраної нами схеми аналізу радіаційної безпеки вантажу при розгляді специфічних особливостей судовласної компанії що є суб'єктом господарської діяльності як об'єкта управління, на наш погляд, потрібно перш за все зосередити увагу на виділені загальних, інваріантних характеристиках та ознаках, які описуючи систему економічної безпеки у цілому, набувають специфічного відображення у діяльності кожної окремо взятої підсистеми, зокрема, рівня вантажоперевезення.

Характеристики такої економічної системи уявляється доцільним зафіксувати у таких основних категоріях:

1. Цілісність. Категорія «цілісність» визначається як узагальнена характеристика об'єктів, що мають складну внутрішню структуру. Найбільш характерною властивістю цілісної системи є набуття нею нових інтегративних якостей, що не зводяться до суми властивостей та якостей, притаманних взятим окремо компонентам системи. У цілісній системі зв'язок між компонентами настільки щільний, що зміна одного з них викликає зміну іншого, а доволі часто і системи у цілому. Це виступає передумовою того, що у взаємодії із середовищем система завжди виступає як дещо єдине, якісне визначене. Єдність і цілісність економічної системи судновласної компанії закріплені законодавчо. Вона забезпечується дією відповідних системоутворюючих соціально-економічних факторів, найважливішим з яких є спрямованість усіх ланок транспорту вантажу на створення необхідних умов для всебічного розвитку компанії, а також створення позитивного іміджу на різних етапах її життєвого циклу.

2. Наступність. Категорія «наступність» визначається як неперервний зв'язок між явищами у процесі розвитку, зберігаючи у собі деякі його елементи. Наступність є одним із проявів діалектики закону заперечення і переходу якісних змін у кількісні. Вона носить об'єктивний та всезагальний характер та має свій вияв у суспільстві.

В судноплавній компанії наступність передбачує неперервний зв'язок між різними етапами розвитку компанії. Вона уявляє собою інтегративну властивість, що виникає в наслідок цілісності системи завантаження, перевезення та вивантаження вантажу.

3. Прогностичність. Система управління судновласною компанією у цілому, кожна її ланка працює на майбутнє. Гї цілі й завдання відображують не лише актуальні, але й перспективні запити та потреби в економічній та соціальній сфері суспільного розвитку. Тому на будь-якому рівні діяльність по визначенню небезпеки вантажу, а конкретно радіаційної безпеки має носити випереджальний характер. Для теорії й практики управління судновласною компанією як суб'єкта господарської діяльності, важливого значення набуває прогностичний підхід до визначення радіаційного фону вантажу, що дозволяє передбачувати поточні зміни в локальному

середовищі - території судна (палуби), та у різних інших напрямках - території порту завантаження, території порту вивантаження.

Такий підхід дає можливість певним чином долати притаманну системі інерційність, прискорювати адаптацію системи управління безпекою при перевезенні вантажу до змін зовнішнього середовища, узгоджувати дію соціально-економічних факторів.

4. Гнучкість та мобільність. Система управління економічною безпекою при перевезенні небезпечних вантажів повинна реагувати на нові потреби споживчої практики, передбачувати їх, створювати сприйнятливі до змін структури управління. Це стосується зокрема,