Термін регіональна конкурентоспроможність використовується рідше, і визначений слабше. У Шостій періодичній доповіді Європейської Комісії (1999) дано наступне визначення конкурентоспроможності регіону, яке буде взято за основу в даній статті: «Конкурентоспроможність визначається як здатність виробляти товари та послуги, які відповідають вимогам міжнародних ринків, і в той же час забезпечувати високі і стійкі рівні доходів. У більш загальному сенсі - це здатність регіонів генерувати відносно високі доходи і рівень зайнятості під дією зовнішньої конкуренції. Іншими словами, для того, щоб регіон був конкурентоспроможним, важливо забезпечувати якість і кількість робочих місць» [18].

Одним із найбільш важливих етапів стратегічного планування є оцінка поточної конкурентної позиції регіону та його потенціалу. Конкурентоспроможність регіону може вимірюватися різними способами: аналізуючи один або кілька факторів конкурентоспроможності, використовуючи теоретичні моделі

конкурентоспроможності, створюючи зведені індекси та ін.

Перед тим як перейти до оцінювання рівня конкурентоспроможності Закарпатської області, варто зазначити, що аналізуючи конкурентоспроможність регіонів в межах однієї країни і, тим більше, одного економічного району, можна зробити припущення, що вплив центральної влади країни на розвиток регіонів однаковий і відсутнє будь-яке цілеспрямоване регулювання. Така точка зору дозволяє аналізувати регіон як складну, відкриту і діючу систему, робить рівними стартові умови для конкуренції і дозволяє відмежовувати чинники національної і регіональної конкурентоспроможності.

Для порівняння регіонів один з одним і визначення їх рівня розвитку та конкурентоспроможності, нами запропонована наступна класифікація основних регіональних індикаторів, що базується на індикаторах економічної ефективності регіональної економіки, запропонованих ВЕЯЯ [19] (Міністерство підприємництва, промисловості і управлінських реформ Сполученого Королівства), та регіональних індикаторах, відображених у звіті про економічну та соціальну інтеграцію Комісії Європейських Спільнот [20], а також на доступності статистичних даних:

валовий регіональний продукт (далі ВРП) у розрахунку на одну особу; розподіл кількості суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі ЄДРПОУ) на 1 тис. осіб працездатного віку;

обсяги експорту товарів і послуг у відсотках до валового регіонального

продукту;

прямі іноземні інвестиції (далі ПІІ) у відсотках до валового регіонального

продукту;

рівень зареєстрованого безробіття;

середньомісячна номінальна заробітна плата (далі СНЗП) найманих

працівників;

кількість осіб, які навчалися у вищих навчальних закладах (далі ВНЗ), у відсотках до загальної кількості населення.

Традиційною мірою конкурентоспроможності та рівня життя є розрахунок ВРП на душу населення, незважаючи на те, що необхідний ще ряд індикаторів для обліку параметрів соціальної сфери, охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я і добробуту.

Продуктивність вважається гарним показником конкурентоспроможності, виходячи з положення про те, що зростання продуктивності підвищує конкурентоспроможність, що в свою чергу сприяє більш високим темпам зростання ВРП. Також, позитивно є те, зростання ВРП підвищує зайнятість. У табл.1 наведені статистичні дані про величину валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу за окремими регіонами Карпатського економічного району і в цілому по Україні. Цей показник у найбільшій мірі характеризує критерій економічного розвитку регіону. З наведених даних у табл. 1 видно, що величина валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу у цілому по Україні у 2008 році склала 15496 грн. Шляхом співставлення регіональних її величин до величини у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Чернівецькій області (0.48), а також у Закарпатській області (0.55). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником є не високим і знаходиться у межах 0.48-0.70.

З даних табл. 2 видно, що у цілому по Україні у 2008 році кількість суб'єктів ЄДРПОУ у розрахунку на 1000 населення у працездатному віці склала 42.37 одиниць. Шляхом співставлення регіональних її величин до величини у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Закарпатській області (0.48). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником (крім Львівської області - 0.92) є не високим і знаходиться у межах 0.62 - 0.68. Слід зазначити, що розвиток малого і середнього підприємництва свідчить про прозорість, привабливість і потенційну прибутковість економічного середовища країни, а тому й великою мірою сприяє регіональній конкурентоспроможності і пов'язаній з нею економічним зростанням окремих регіонів.

Важливим індикатором, що позитивно впливає на загальний індикатор регіональної конкурентоспроможності, є експортні позиції окремих регіонів країни. У табл.З наведені статистичні дані про величину експорту товарів, експорт послуг, валового регіонального продукту (ВРП), а також обсяги експорту товарів і послуг у % до ВРП за окремими регіонами Карпатського економічного району і в цілому по Україні.

З даних табл. З видно, що у цілому по Україні у 2008 році обсяги експорту товарів і послуг у % до ВРП склав 58.60%. Шляхом співставлення регіонального їх обсягу до обсягу експорту у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Чернівецькій області (0.23) та Івано-франківській області (0.37). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником.

Нагадування про те, що для економічного зростання регіону необхідні інвестиції, будь то іноземні або вітчизняні, здається тривіальним. Тому, чим більш привабливий регіон для інвесторів, тим більше він буде конкурентоспроможним. Дійсно, перед вибором місця розташування підприємства інвестор повинен зважити переваги різних потенційних місць розташування. Рішення приймається з урахуванням поєднання критеріїв, таких як відстань від ринків і зв'язок з ними, доступність