постачальників, інфраструктура, соціально-економічні умови, правова база, податкові правила, вартість робочої сили, кваліфікація та відповідність робочої сили, якість життя, державні субсидії і т . д. У табл.4 наведені статистичні дані про прямі іноземні інвестиції, валовий регіональний продукт, а також величину прямих іноземних інвестицій у % до ВРП за окремими регіонами Карпатського економічного району і в цілому по Україні.
З даних табл. 4 видно, що у цілому по Україні у 2008 році прямі іноземні інвестиції, у % до валового регіонального продукт склали 26,60%. Шляхом співставлення регіональних її величин до величини у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Чернівецькій області (0.18). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником (крім Львівської області - 0.92) є нижчим від цього показника у цілому по Україні і знаходиться у межах 0.18 - 0.70. У сучасний період економічної та фінансової кризи великого значення слід надавати правильній політиці залучення прямих іноземних інвестицій, що великою мірою буде сприяти підвищенню регіональної конкурентоспроможності і зміцненню економічної стабільності регіону.
Вихід з економічної та фінансової кризи в Україні та окремих регіонах вимагає першочергового розв'язання проблем забезпечення продуктивної зайнятості населення і ефективного розвитку ринку праці. Кризові явища в економіці неоднозначно вплинули на економічний розвиток в окремих регіонах Карпатського економічного району. Дана проблемна ситуація характеризується неефективним використанням людського ресурсу і його потенціалу в господарюючих суб'єктах, що призводить до зниження конкурентоздатності окремих регіонів. Про неефективне використання людського ресурсу свідчить рівень безробіття. З наведених даних у табл. 5 на 1 січня
Шляхом співставлення регіонального його значення до величини у цілому по Україні встановлено, що досить високий індекс за цим показником мається в Івано- Франківській області (1.23) і Чернівецькій області (1.13). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за рівнем зареєстрованих безробітних у відсотках від населення працездатного віку (крім Львівської області - 0.90) є досить високим і знаходиться у межах 0.90 - 1.23. Слід зазначити, що рівень безробіття є одним із ключових показників для визначення загального стану економіки, а також для оцінки її ефективності і він негативно впливає на величину валового регіонального продукту. Тому в перспективі слід вживати ефективних заходів щодо зниження кількості безробітних.
Важливе значення для підвищення рівня регіональної конкурентоспроможності має також і вартість праці, яка визначається перш за все рівнем оплати праці. Низький рівень заробітної плати негативно впливає купівельну спроможність населення і є негативним чинником розширення виробництва товарів і послуг, що спрямовуються на внутрішній ринок. З наведених даних у табл. 6 видно, що величина середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників у цілому по Україні у 2008 році склала 1806 грн. Шляхом співставлення регіональних її величин до величини у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Чернівецькій області (0.78), а також у Закарпатській області (0.80). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником є не високим і знаходиться у межах 0.78 - 0.87.
На нашу думку, економічне зростання виробництва розпочнеться тільки при високій заробітній платі. Реальним способом підвищення рівня регіональної конкурентоспроможності є зростання продуктивності праці, а в довгостроковій перспективі - і забезпечення високої зайнятості.
Якість людських ресурсів є найважливішим чинником, що визначає появу і поширення нових технологій і передумовою зростання потенціалу економіки відповідного регіону за сприйняттям інновацій. Більш того, розвиток регіональних інноваційних систем, що включають високотехнологічні промислові виробництва та інші підприємства, припускає наявність висококваліфікованого людського капіталу.
Фактором, що сприяють появі якісних людських ресурсів у регіоні є вища освіта. Зростання кількості осіб, що навчається у вищих навчальних закладах (ВНЗ), зокрема ІІІ-ІУ рівнів акредитації, є важливою передумовою зростання потенціалу економіки відповідного регіону за сприйняттям інновацій. У табл. 7 наведені статистичні дані про кількість осіб, що навчалися у вищих навчальних закладах, кількість населення та кількість осіб, які навчалися у ВНЗ у % до кількості населення в цілому по Україні та регіонах Карпатського економічного району.
З наведених даних у табл. 7 видно, що кількість осіб, які навчалися у ВНЗ на 01 січня 2009 року у цілому по Україні склала 2763,8 тис. осіб., чисельність населення склала 46143,7 тис. осіб, а також кількість осіб, які навчалися у ВНЗ, у % до кількості населення склала 5.99%.
Шляхом співставлення регіональних її величин до величини у цілому по Україні встановлено, що досить низький індекс за цим показником мається у Закарпатській області (0.37). Взагалі у всіх регіонах Карпатського економічного району індикатор за цим показником за винятком Закарпатської області є не високим і знаходиться у межах 0.37 - 1.10. Ситуація, що склалася в Закарпатській області щодо підготовки висококваліфікованих фахівців для її економіки вимагає перегляду освітньої політики, направленої на збільшення прийому випускників загальноосвітніх шкіл до вищих навчальних закладів.
Таким чином, на основі отриманих основних регіональних індикаторів на даному етапі нашого дослідження вважаємо, що вага кожного з індексів є однаковою.
12 - розподіл кількості суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на 1 тис. осіб працездатного віку;
13 - обсяги експорту товарів і послуг у відсотках до валового регіонального продукту;
14 -