- проектний етап:

1) технічний проект (ТП) розробка технічної документації: загальносистемна документація, документація лінійного керівництва, функціональних підсистем, підсистем забезпечення і т.д.;

2) робочий проект (РП) - метою робочого проекту є розробка робочої документації, яка необхідна для впровадження системи управління і проведення відповідних документів.

- впровадження проекту - його початок відбувається після офіційного затвердження РП і включає адміністративні, мотиваційні і організаційні дії.

Розвиток - процес постійний, в кожний конкретний момент часу він торкається лише окремих сторін діяльності організації. Ось чому розробка організаційного плану значно менш трудомістка і може здійснюватись власними силами.

Проектування і удосконалення організації, її підрозділів, включає наступні головні напрями: структуризацію, композицію, регламентацію, орієнтацію. Оскільки всі вони тісно взаємопов'язані, то частіше за все здійснюються паралельно. [5]

Композиція полягає в розробці загальної структурної схеми організації з врахуванням технологічних, інформаційних та інших взаємозв'язків між підрозділами і робочими місцями. В її межах формулюються загальні вимоги до механізму функціонування і характеру взаємодії окремих елементів організації, принципи підбору і просування кадрів, оплати праці, матеріального і морального стимулювання.

В процесі структуризації, виходячи з організаційних цілей, визначається склад підрозділів, їх внутрішня структура, задачі, які стоять перед ними і робочими місцями та посадами що поєднуються.

Під регламентацією розуміється розробка правил, процедур, інструкцій, нормативів, якими повинні керуватись працівники організації в своїй діяльності, визначення основних функцій працівників, кола їх посадових обов'язків, нормативів виконання тих чи інших операцій. Важним об'єктом регламентації є інформація, її зміст, періодичність надходження або надання. Регламентація забезпечує однакове здійснення управлінських дій що повторюються, незалежно від персональних особливостей тих, хто їх виконує. Вона може здійснюватись централізовано або самостійно на основі рекомендацій.

Регламентацію можна розглядати в статиці та в динаміці. В першому випадку мова йде про визначення статусу ланок управління цілями, задач кожної ланки, її місця в загальній системі, зв'язків з іншими, прав, обов'язків, відповідальності, умов економічного стимулювання, порядку роботи з кадрами і т. ін. Регламентація в динаміці - це визначення витрат робочого часу на здійснення тих або інших процесів, функцій, процедур. Регламенти розділяють на: організаційні; економічні, які встановлюють межі господарської діяльності; соціальні, які регулюють окремі сторони і види діяльності.

Орієнтація полягає в створенні умов для впорядкування руху суб'єктів та матеріальних об'єктів в межах організації. Вона буває нумераційною, словниковою, словниково-нумераційною, яка представляє собою комбінацію того і іншого, символічною, графічною, кольоровою. [3]

Слід сказати, що на організаційну структуру управління здійснюють істотний вплив кілька факторів. До них слід віднести наступні: розмір організації і види діяльності які вона здійснює, масштаб керованості, технологію, організаційну культуру, оточуюче середовище і фактори національної культури, економічні фактори та інші.

Чим більші розміри організації, тим, при інших рівних умовах в ній більша кількість підрозділів, більше зв'язків між ними, які необхідно контролювати, і відповідно складнішою повинна бути організаційна структура управління.

Розмір організації складається з кількох компонентів: ємність організації (виробничі потужності, кількість технологічних ліній і швидкість переробки сировини); кількість персоналу в організації; випуск продукції або затрат на виробництво; наявність ресурсів для організації у вигляді матеріальних цінностей і чистих активів.

Важливим фактором є норма або масштаб керованості. Організація може мати вузький або широкий масштаб керованості. Тои-менеджмент підприємства повинен визначитись з оптимальним співвідношенням рівнів і масштабів управління. Це співвідношення, як правило, пов'язано зі спеціалізацією і розподілом трудового (технологічного) процесу на окремі операції.

Характер технології також безпосередньо впливає на структуру управління організацією. Від того яка застосовується технологія залежить кількість рівнів в управлінській ієрархії, обсяг повноважень керівників першого рівня і відповідно інших керівників. Технологія не лише впливає на структуру, але і ефективність організації залежить від «відповідності» технологічній структурі.

Внутрішня культура організації може здійснювати істотний вплив, як на формування структури управління, так і на її зміни. Цей фактор впливає на ступінь централізації та децентралізації в управлінні.

Характеристики оточуючого середовища здійснюють вплив на організацію, визначаючи масштаб роботи і спосіб технологічного виробництва. До таких основних характеристик можна віднести: стабільність, різноманіття ринку, ворожість. Чим динамічніше середовище, тим органічніша структура. Висока ступінь зовнішнього середовища приводить структуру до більш децентралізованої форми. Різнобічність ринків організації приводить структуру керування до ринкової орієнтації організаційних одиниць (якщо є можливість, використовується ефект масштабу). Підвищена ворожість оточення спонукає будь-яку організацію до тимчасової централізації структури управління.

Економічні фактори є достатньо вагомими в системі факторів, які впливають на управлінську структуру організації. Наприклад, поєднав схожі види діяльності в один підрозділ, який керується одним органом замість кількох попередніх, можливо значно знизити відповідні витрати.

Структура управління не може не знаходитись під впливом людського фактора — соціальної структури і взаємовідносин між людьми. Так, якщо в організації недостатньо працівників з необхідним рівнем освіти чи кваліфікації, спроба створити той або інший підрозділ, або посаду навряд чи зможе закінчитись успіхом, навіть якщо потреба в них суттєва. І навпаки, вони можуть бути і не потрібними, але створюються, оскільки певну особу потрібно працевлаштувати на гарне місце.

Національна культура впливає на менталітет людей, на їх систему цінностей і стиль керівництва. Організації піддаються впливу культури і середовища, в якому вони знаходяться, в такому ж ступені як і впливу розміру та технології. Багато спеціалістів в галузі управління впевненні що вплив національних культур є додатковими в тому