Природні фактори також можуть здійснювати вплив на структуру управління. До них відносять географічні або кліматичні. Наприклад, їх вплив проявляється в територіальному розташуванні підрозділів і їх відірваності від центрального керівництва, а також в екстремальному характері умов їх діяльності.

Структура управління багато в чому визначається характером діяльності підрозділів які входять до організації. Зрозуміло, що для виробничих організацій вона буде принципово відрізнятись від наукових.

На практиці може мати місце відставання структури управління від реальних потреб, яке має властивість накопичуватись, породжувати дисбаланс, напруженість, і в кінцевому випадку великі проблеми для організації. Ось чому її необхідно постійно вдосконалювати і підтримувати на певному рівні ефективності.

Враховуючи все вищевикладене можна зробити висновок, що подальші дослідження зі створення ефективної організаційної структури будуть направлені на вивчення таких аспектів: економічність — єдність ланок з яких вона складається при чіткому розподілі функцій що виконуються; динамічність та гнучкість — тобто властивість швидко змінюватися і пристосовуватись до нових внутрішніх та зовнішніх умов, для чого управлінська структура повинна бути в мінімальному ступені інерційна; стабільність - властивість зберігати рівновагу при значному впливу внутрішніх та зовнішніх факторів; мінімальну кількість рівнів управління; оптимальний рівень норми керованості; раціональне поєднання централізації та децентралізації.

При проведенні змін головними повинні бути інноваційна спрямованість систем управління, гнучкість виробництва, постійне оновлення, спрямованість на максимально повне забезпечення споживача з метою забезпечення конкурентоспроможності. Впровадження високоефективних технічних засобів та обладнання, комп'ютеризація зв'язку і управління вимагають створення нової структури підприємств, організації малих та середніх високотехнологічних фірм, формування нових автоматизованих систем управління по всій технологічній ланці в межах кожної макротехнології тощо. При цьому основою оцінки ефективності пропонованих рішень має бути соціальний, а не технократичний критерій. Тому обов'язковими є:

- організація системи управління якістю (менеджмент якості) та умов її сертифікації;

- створення ринкове орієнтованих систем управління підприємствами (менеджмент, маркетинг, менеджмент НДДКР, кадрів, фінансів тощо) та їх інтеграція у новий менеджмент підприємства.

Вибір організаційної структури управління виробництвом завжди є сферою компетенції вищого керівництва фірми (організації). Але керівники середнього та нижнього рівнів повинні знати організаційну структуру організації, в якій вони працюють. Організаційна структура визначає відносини, між елементами організації.

Своєрідність сьогоднішнього внутрігосподарського управління на українських підприємствах полягає в його перехідному характері, який виявив невідповідність принципів організації управління, що склалися раніше, умовам господарюванні, які зазнали змін. Нові підходи ще не спираються на цілісну систематизовану теорію. Вона поки що перебуває на стадії моніторингу, початкового опрацювання емпіричного матеріалу. Недоліки в системі внутрішнього управління підприємством у більшості випадків є причиною виникнення кризової ситуації. Вихід підприємства з кризового стану вимагає розробки стратегії антикризового управління, стратегії виживання. Для цього потрібні консолідація його функціонально-управлінської конфігурації, створення гармонійно узгодженої структури, пропорційність обсягів влади та відповідальності кожного з учасників конфігурації на підприємстві. Таким чином, на підприємстві необхідно дотримуватися принципу інституціонального розподілу і функціональної взаємодії влади. При цьому потрібна ефективна система взаємного контролю, стримувань та противаг, що визначають повноваження кожної з "діючих осіб", рівноправність їх взаємовідносин та відносну збалансованість всієї конфігурації.

Для розвитку нового менеджменту потрібні нові спеціалісти та ефективні системи управління. Ось чому на підприємстві повинен бути розроблений комплекс заходів з підвищення науково-технічного рівня і значення людського фактора до сучасних показників, а також з підготовки менеджерів, створення нового інноваційного менеджменту підприємства. [2]

Звичайно, успіх перетворень і подальший розвиток вирішальним чином залежать від рівня та якості професіоналів, а також від ефективності, підвищення інтелектуальності систем управління та їх постійного оновлення. На сучасному етапі повинні бути змінені орієнтири і принципи управління. За допомогою менеджменту слід використовувати об'єднаний розум колективів, які складаються високоосвічених творчих професіоналів.

Усі ці перетворення, як показує зарубіжний досвід, мають вже апробовані технічні рішення та реалізацію. Тому головним для українських підприємств є адаптація зарубіжних рішень з урахуванням українських дійсності та менталітету. Це передбачає наявність знань і вміння (волі) у керівників. Людський фактор, його рівень та якість (професійна підготовка, кваліфікація, управлінські навички, трудовий досвід, традиції, загальна культура і культура праці, соціально-психологічні якості, виховання та освіта, здоров'я і працездатність) стають визначальними умовами успішного перетворення. [6]

Список літератури

1. Базаров Т.Ю. Управление персоналом / Т.Ю. Базаров, Б.Л. Еремин. - Москва: Юнити, 2002. - 397 с.

2. Грилан Ю. Напрями вдосконалення внутрігосподарського управління на підприємствах // Економіка України. - 2001. - №1. - с. 9 - 17.

3. Жигалов В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. - К: Вища школа. - 1994. - 223 с.

4. Кравченко В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забелин П.В. Организационный инжиниринг: Учеб. пособие. - M.: Изд-во ПРИОР, 1999. - 256 с.

5. Маркіна І. А. Методологічні питання ефективності управління // Фінанси України. - 2000. - №6. - с. 24 - 32.

6. Савон Р.Л. Оборотність сукупних активів як фактор ефективності управління промисловим підприємством (зарубіжний і вітчизняний досвід) / Р.Л. Савон // Актуальні проблеми економіки. - 2002. -№12. - С.53-58.

В.Баранов

Современные вопросы участия вопроса по усовершенствованию организационной структуры управления предприятием

В статье описан процесс проектирования структур управления на промышленных предприятиях. Рассмотрено понятие организационной структуры управления, организационного проекта и