УДК 332.145:339.9

В.І. Дармограй, докторант

Рада по вивченню продуктивних сил України HAH України

Порівняльний аналіз соціальних наслідків економічного розвитку регіону в контексті глобалізації

В роботі досліджено методологічні підходи до аналізу соціальних наслідків економічного розвитку в умовах глобалізації і ефективного використання інститутів і інструментів, що позитивно зарекомендували себе при проведенні соціально орієнтованих ринкових перетворень, сформовано авторський підхід, який, на відміну від існуючих, базується на використанні порівняльних компаративних оцінок соціальних наслідків глобалізації, в основу яких покладена їх типологія, представлена на трьома блоками: інноваційним, інвестиційним і організаційним, наслідки, економічний розвиток, глобалізація, ринкові перетворення

Втрата постцентралізованими економіками своїх попередніх економічних позицій супроводжується зростанням соціальних витрат, які викликані збільшенням безробіття, зниженням тривалості та середнього рівня життя населення, спадом народжуваності, зростанням диференціації доходів, деформацією якості та способу життя. Крім того, в умовах неоекономіки зросли динамізм та рухливість умов життя, відносно їх попередньої гарантованості, передбаченості загальним патерналізмом держави. Невирішеність проблем перехідного періоду вимагає пошуку адекватних реакцій на подальше проведення соціально-економічних перетворень при одночасному забезпеченні глобальної конкурентоздатності економіки країни.

Аналізу і оцінці соціальних наслідків економічного розвитку під впливом глобального підприємницького середовища приділялася особлива увага в роботах провідних економістів постцентралізованих держав - Л. І. Абалкіна, О. Т. Богомолова, В. М. Геєця, Б. М. Данилишина, Р. Н. Євстигнєєва, В. В. Івантера, В. І. Куценко, Г. А. Осипова, Л. Г. Чернюк та ін. Водночас, ряд питань з даної проблематики залишаються недостатньо проробленими, зокрема щодо кількісного вимірювання даного впливу.

Метою даної статті є розробка методики оцінки соціальних наслідків економічного розвитку постцентралізованих економік в умовах глобалізації підприємницького середовища з використанням компаративних оцінок результатів глобалізації підприємницької діяльності.

На основі аналізу і узагальнення існуючих методологічних підходів до оцінки процесу глобалізації і рівня залученості в нього окремої країни нами встановлено, що:

в їх основу покладено різні параметри, які формують основу господарського «буття» тієї чи іншої країни (наприклад, рівень економічного розвитку, розвитку людського потенціалу, інвестиційної привабливості, фінансової стабільності, корумпованості тощо);

інтегровані показники конкурентоспроможності країн світу носять переважно політичний характер і не передбачають виявлення найважливіших причин, що обґрунтовують соціально-економічний стан конкретної країни;

існуючі оцінки свідомо відносять країни до відповідної групи (країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою), ігноруючи при цьому чинник глобального підприємницького середовища [1, С. 112-118].

Ми пропонуємо свій методичний підхід до аналізу соціальних наслідків економічного розвитку постцентралізованих економік в умовах глобалізації підприємницького середовища з використанням компаративних оцінок результатів глобалізації підприємницької діяльності, який полягає в обґрунтуванні наступних методологічних положень.

Перше. Об'єктивність процесу глобалізації, який треба приймати, проте на нього можна і впливати. Це дозволяє виявити зв'язок між показником конкурентоспроможності економіки країни і рівнем добробуту населення та отримати можливість здійснити на нього вплив з метою гуманізації ринкових перетворень.

Друге. Прийняття у якості вихідної передумови становлення глобального підприємницького середовища, що висуває загальні вимоги до досягнення глобальної конкурентоспроможності. Проте в даному випадку йдеться про виділення особливої групи об'єктів - країн, які ставлять в якості основної цільової настанови не просто досягнення глобальної конкурентоспроможності будь-якими шляхами, а знаходження розумного поєднання вимог глобальної конкуренції і забезпечення та збереження соціальних гарантій громадян Соис.ІУ

У зв'язку з цим, необхідно знайти компроміс, в основі якого повинні лежати розвиток економічної, фінансової і інституційної системи, адекватної сучасним тенденціям і вимогам глобального підприємницького середовища.

Третє. Узгодження найважливіших пріоритетів соціальної ринкової економіки: основної мети - підвищення рівня добробуту населення - і способу її досягнення, перш за все за рахунок зростання глобальної конкурентоспроможності економіки країни відповідно до основних тенденцій розвитку світової економіки.

Четверте. Проведення кардинальних економічних реформ неможливе без глибинних змін в свідомості, що формують передумови для необхідних інституційних перетворень (розвиток підприємницького духу, ідеології лідерства, ініціативності, відповідальності). Це вимагає тривалішого періоду часу. Кращим підтвердженням тому служить приклад Східної Німеччини, куди була перенесена інституційна система, що

добре функціонувала в західній частині, із сталою нормативно-правовою базою. Проте на практиці на нових землях посилилися утриманські настрої, що обернулися подальшими спотвореннями ринкової структури.

П'яте. Необхідність оцінки в процесі трансформаційних перетворень наслідків у всіх сферах, зокрема культурній, виходячи з того, що наявність відповідного рівня культури і освіти є об'єктивною передумовою для знаходження інтеграційного компромісу.

Шосте. Прийняття до уваги при оцінці наслідків глобалізації того, що інтелектуально орієнтовані культури характеризуються ставленням до знання як до цінності і до інноваційних процесів, як до позитивного явища, що передбачає широку свободу думок і висловів, атмосферу довіри.

Сьоме. Орієнтація на придбання, створення або розповсюдження знань, яка визначається багатьма чинниками, до головних з яких ми відносимо: рівень розвитку і якості системи освіти, вартість навчання і фактора праці, наявність контактів між наукою і виробництвом, місце країни в світовій економіці, рівень розвитку правової бази, залученість до світових господарських зв'язків, наявність досвіду, ступінь індивідуалізму.

У основі оцінки соціальних наслідків глобалізації повинні лежати наступні критерії:

врахування новітніх тенденцій розвитку світових ринків товарів і послуг, капіталу і робочої сили, що забезпечують глобальну конкурентоспроможність і повноправну залученість у весь спектр світових господарських відносин;

- подолання деформованої структури економіки за допомогою активного розвитку галузей «нової економіки», залученість в світові фінансові ринки і відповідність системи корпоративного управління міжнародним стандартам;

- вирішення питань перехідного періоду, пов'язаних з функціонуванням відповідно