- забезпечення соціальної захищеності населення і зростання рівня його добробуту в процесі реформ, які обумовлюють підвищення конкурентоспроможності економіки країни і пов'язані зі зростанням особистої відповідальності і ініціативності в користуванні такими соціальними гарантіями, як медичне і пенсійне забезпечення [2].

На основі теоретико-методологічних положень нами розроблений порядок проведення аналізу соціальних наслідків глобалізації. У основу розробленого порядку проведення аналізу соціальних наслідків глобалізації покладена їх типологія, представлена на рис. 2 трьома блоками: (1) інноваційний, (2) інвестиційний і (3) організаційний, які орієнтовані на досягнення наступної мети: залученості в світовий ринок товарів і послуг, капіталу і робочої сили; здійснення структурних перетворень, що відповідають сучасним тенденціям розвитку «нової економіки»; вирішення проблем перехідного періоду, забезпечення соціальної захищеності громадян. їх перетин утворює 12 критеріальних чинників запропонованої нами моделі.

На прикладі компаративних оцінок соціально-економічного стану України і Німеччини згідно даної методики для кожного чинника у відсотках до ВВП даної країни за 2007 р. розраховані відповідні показники (табл. 1).

Проведений компаративний аналіз дозволив виділити блоки, за якими показники двох країн близькі один до одного, і за яких у них спостерігаються значні відмінності. До показників, що мають близькі за значенням параметри, слід віднести:

- коефіцієнт експортоємності (при обопільній необхідності зміни товарної структури експорту);

- витрати на освіту (з обмовкою про те, що в Німеччині вона безкоштовна);

- середню капіталізацію фондового ринку;

- низька частка засобів пенсійного фонду у структурі ВВП;

- високий податковий тягар;

- порівняно висока частка «тіньової» економіки.

За рядом показників в Україні та Німеччині спостерігаються розбіжності:

- частка витрат на інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в Україні майже в 4 рази нижче і поки не дозволяє перетворити галузі „нової економіки" на один з пріоритетів структурних перетворень;

- показник витрат на медичне обслуговування в Україні більше ніж в 2 рази поступається німецькому показнику;

- навіть відносний показник ввезення капіталу в Україну майже в три рази відстає від німецького, не кажучи про незіставність абсолютних обсягів залучення іноземних інвестицій;

- майже п'ятикратне відставання України за часткою банківських кредитів у ВВП свідчить про недостатню розвиненість банківської сфери в країні;

- показник відрахувань на НДДКР в Україні майже в два рази нижче, ніж в Німеччині;

- величезний розрив між двома країнами за величиною соціальних виплат пояснюється їх незначними обсягами в Україні і надлишком різної соціальної допомоги, що є тягарем для бюджету і причиною зростання утриманських настроїв, в Німеччині [4, С.98-99].

Таким чином, запропонований авторський підхід спирається на порівняльний аналіз економічних і широкого кола соціальних наслідків розвитку країни в умовах глобалізації. Виходячи з цього, повинні визначатися основні сфери економіки і суспільства, в яких вони виявляються, на підставі чого обґрунтовуються інструменти нейтралізації негативних соціальних наслідків і підвищення соціально-економічної ефективності ринкових перетворень.

Список літератури

1. Андреева Е.Л. Социальная ориентация рыночных преобразований национальной экономики в условиях глобализации / Е.Л. Андреева. - Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2005. - 245с.

2. Савлук С. Наслідки глобалізації для розбудови України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - http://www.personal.in. ua/article.php?ida=477

3. www.ukrstat.gov.ua

4. Хільчевська І.Г. Зовнішньоекономічні зв'язки та методика їх оцінки / І.Г. Хільчевська // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: 36. наук, праць. - К., 2000. - С.98-99.

В. Дормограй

Сравнительный анализ социальных последствий экономического развития региона в контексте глобализации

В работе исследовано методологические подходы к анализу социальных последствий экономического развития в условиях глобализации и эффективного использования институтов и инструментов, которые положительно зарекомендовали себя при проведении социально ориентированных рыночных превращений. Сформирован авторский подход, который, в отличие от существующих, базируется на использовании сравнительных компаративных оценок социальных последствий глобализации, в основу которых положена их типология, представленная на тремя блоками: инновационным, инвестиционным и организационным.

V. Dormogray

The comparative analysis of social consequences of economic development of region in a context of globalization

The methodological going is in-process investigational near the analysis of social consequences of economic development in the conditions of globalization and effective use of institutes and instruments which positively itself during the leadthrough of the socially oriented market transformations, author approach, which, unlike existing, is based on the use of comparative estimations of social consequences of globalization, is formed, their typology, presented three blocks is fixed is fixed in basis of which: innovative, investment and organizational.