Наявність різноманітних визначень середнього класу свідчить про те, що це поняття в наукових колах поки що не сформульовано в остаточному вигляді, що на сучасному етапі йде інтенсивний процес дослідження та визначення цього складного соціально-економічного явища.

Завдання формування середнього класу в України потребує визначення основних його параметрів та забезпечення умов, шляхів і заходів щодо їх формування у переважної більшості населення України.

Аналізуючи середній клас як суспільне явище, більшість дослідників визначають його характерні риси, які виступають і критеріями ідентифікації середнього класу. Е. Лібанова вважає, що середнім класам різних країн притаманні певні загальні ознаки, хоча вони, безумовно, не ідентичні, оскільки віддзеркалюють економічні, культурні, політичні особливості розвитку кожного конкретного суспільства. Відповідно середні класи різних країн відрізняються не тільки за рівнем доходів та стабільністю, але і за роллю в суспільному житті. Водночас такі специфічні риси середнього класу, як наявність спеціальної освіти та високий професійний статус, спостерігаються в усіх країнах [1,С. 36]. Вона вважає, що середній клас як соціальне угрупування характеризується такими рисами:

- рівнем доходів, який забезпечує споживання за прийнятими в суспільстві стандартами; володіння нерухомістю; наявність власної справи;

- високим рівнем освіти і професійною кваліфікацією, які надають високий соціальний статус, визнаний у суспільстві, і гарантують його збереження при економічних зрушеннях (зрозуміло, не йдеться про революції);

- помірним політичним консерватизмом, зацікавленістю у підтримці соціальної стабільності і неприйняттям маргінальної ідеології;

- суб'єктивною ідентифікацією себе із середнім класом.

І. Бондар, Є. Бугаєнко, І. Ярошенко вважають, що основними ознаками середнього класу є рівень матеріального благополуччя, професійно-кваліфікаційний статус, потенціал соціальної мобільності, стиль життя, політична активність, самоідентифікація [7,С. 5].

В. Кузьменко до найбільш характерних рис середнього класу відносить економічну незалежність, сильну професійну орієнтацію, високу громадянську та політичну незалежність [4, С. 87]. О. Аврамова, використовуючи критеріальний підхід, відзначає, що для визначення середнього класу найчастіше використовуються такі критерії-ознаки: ступінь адаптації до існуючих соціально-економічних умов, освіта, професія, доход, самоідентифікація з представниками середнього класу [10,С. 19].

І.П. Булєєв, досліджуючи сутність середнього класу, обґрунтовує, що в якості агрегованих ідентифікованих ознак середнього класу суспільства в ринковій економіці слід використовувати [11,С. 12]:

- якість життя даної соціальної спільності населення, яке відповідає міжнародним нормам;

- успішну економічну поведінку в даних умовах функціонування економіки, здатність адаптації до них;

- професійний, кваліфікаційний статус, освітній рівень;

- політичну участь в становленні громадського суспільства і усвідомлення себе вільним громадянином;

- активну життєву позицію в економічному і соціально-політичному житті, опору на власні сили, здібності і можливості;

- соціально-політичний консерватизм, лояльність до конституційної суспільної системи, заснованої на ринкових відносинах, законопослушність;

- самоідентифікацію себе як представника середнього класу;

- соціальну культуру і цінність, стиль життя;

- здатність усвідомлення свого довгострокового інтересу, орієнтацію на нього, участь в інвестиціях, примноження власності.

Узагальнення різних підходів щодо визначення рис та критеріальних ознак

середнього класу наведено у табл. 1, яка свідчить про багатогранність цього явища. Вказуючи на цю його особливість, О.І. Барановський підкреслює, що поняття середнього класу є складною багатогранною категорією, що обумовлює поєднанням і взаємообумовленістю різнопланових елементів, а відтак - гетерогенністю і розмитістю меж [8, С. 108].

Деякі дослідники розширюють перелік критеріїв віднесення до середнього класу. Так, О. Барановський до них включає сектор економіки, тобто зайнятість у державному або приватному секторі, промисловості чи сільському господарстві тощо [8, С. 109]. Є. Галаєва відносить до них таку психологічну складову як впевненість людей у своєму майбутньому [12, С. 95].

Отже, середній клас характеризується низкою кількісних і якісних параметрів. Для ідентифікації середнього класу необхідно врахувати не один якийсь критерій, а значну кількість характеристик. При цьому слід виходити не лише із об'єктивної статистичної інформації, яка в сучасних умовах в Україні є неповною та у значній мірі викривленою, на що вказують багато дослідників, але й врахувати соціологічну інформацію [12, С. 95], яка відбиває соціальне самопочуття населення.

Аналіз різних точок зору щодо характеристик ознак середнього класу показує, що серед найбільш вагомих дослідники вважають дві ознаки: високий рівень доходів, який забезпечує високий рівень життя цього соціального угрупування; високий рівень освіти і професійної кваліфікації. При цьому на перший критерій, як на основний, вказують більшість дослідників. Так, О.І. Барановський відзначає, що «головним критерієм належності до середнього класу попри все визначається дохід. Причому частіше його визначають не конкретними сумами, і не кількістю речей чи продуктів, які можна купити. Дохід іменується «пристойним». Звичайне уявлення про те, що таке «пристойний» дохід сильно варіюється. Незмінно одне - це такий дохід, що задовольняє того, хто його одержує» [8, С 111].

Аналіз наукових публікацій, присвячених середньому класу, показує, що в більшості із них саме доход виступає головним критерієм соціальної диференціації населення і визначення обсягів середнього класу. Е.М. Лібанова на основі показника доходу виокремила чотири соціальні групи населення України: бідні; потенційно середньодоходні, або протосередні; середньодоходні; заможні. При цьому групу середньодоходних вона розглядала як соціальну базу майбутнього середнього класу [1, С. 44-45], поєднання показників диференціації населення