УДК 331.102.344 В.І. Гунько, асп.

Кіровоградський національний технічний університет

Резерви ефективного використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення

В статті описано та встановлено взаємозалежність людського розвитку и економічного зростання. Названі чинники які впливають на формування резервів ефективного використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення.

інтелектуальний потенціал, інноваційна діяльність, ефективність, резерви, людський розвиток, зайняті, економічне зростання

У становленні сучасних економічних відносин, які базуються на використанні знань, нових високих мікро- та нано- технологій, розвитку освіти, науки і техніки головну роль відіграє ефективне використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення. Від рівня використання інтелектуального потенціалу залежить конкурентоспроможність економіки країни в цілому. Сьогодні в Україні недостатньо ефективно використовується інтелектуальний потенціал працівників. Визначення взаємозалежності розвитку працівників, інноваційної діяльності підприємств, економічного зростання, а також пошук резервів ефективного використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення є головними завданнями сучасності.

Вивченню проблем ефективного використання інтелектуального потенціалу працівників приділяють увагу як зарубіжні так і вітчизняні вчені. Серед зарубіжних дослідників цих питань найбільш відомими є такі автори, як Г. Беккер, Б. Твисс, Т. Шульц, П. Друкер, Б. Генкін, В. Іноземцев та ін. В Україні необхідність ефективного використання інтелектуального потенціалу людини обґрунтовують у своїх працях О. Амоша, В. Геєць, О. Грішнова, Б. Данилишин, О. Кендюхов, А. Колот, Е. Лібанова, О. Підопригора, Ю. Полунєв, В. Онікієнко, М. Семикіна, І. Терон, В. Черненко, А.Чухно та інші. Між тим критичний аналіз наукових джерел доводить, що наукові уявлення в цьому напрямі все формуються.

До недостатньо вивчених слід віднести низку питань, що стосуються визначення резервів ефективного використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення, визначення наявності взаємозв'язку між станом ефективного використання інтелектуального потенціалу та станом людського й економічного розвитку регіону.

Метою статті є визначення резервів ефективного використання інтелектуального потенціалу зайнятого населення.

Узагальнюючи різноманітні підходи [1, с. 174; 3, с. 72; 5, с. 109; 6, с. 70], вважаємо, що інтелектуальний потенціал зайнятого населення охоплює нематеріальні цінності, інформацію і знання (накопичені і нові), об'єкти інтелектуальної власності, а також накопичені і розвинуті інтелектуальні здібності до розробки і впровадження інновацій в різних сферах трудової діяльності і життя.

Визначено взаємозалежність розвитку працівників, інноваційної діяльності підприємств, економічного зростання. Покращення добробуту зайнятого населення перш за все сприяє виникненню потреб нового рівня та бажання працівником не лише у задоволенні себе благами на фізіологічному рівні, а й отримання відповідного рівня інформаційного забезпечення та спілкування, прагнення до визнання у колективі та визнання результатів його роботи. Такий працівник завжди буде прагнути до самореалізації.

Нами було проведене анкетування, за допомогою якого ми розглядали працівника з позиції трьох вимірів: людина на роботі, людина вдома, людина в суспільстві. Результати анкетування показали, що, чим більші доходи отримує людина і чим кращим є добробут та умови проживання, тим сприятливіші вона має умови для саморозвитку та кар'єрного зростання.

За допомого методу кореляції ми встановили залежність між рівнем добробуту людини, інтелектуальним розвитком працівника, інноваційною діяльністю підприємства, економічним зростанням і розміром валового регіонального продукту та валовим регіональним продуктом на душу населення.

Аналіз засвідчив прямий кореляційний взаємозв'язок між розміром регіонального валового продукту (РВП) та РВП на одну особу (г=0,99), середньомісячною заробітною платою (г=1,00), розміром прожиткового мінімуму на одну особу (г=0,98), та обернений зв'язок з чисельністю населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижчими прожиткового мінімуму (г=-0,98). Останній показник дозволяє зробити висновок, що із зростанням обсягів РВП на душу населення зменшується частка населення з доходами нижчими за прожитковий мінімум.

Так, прагнучи самореалізації та визнання працівник піклується про вдосконалення своїх професійних здібностей, підвищення рівня кваліфікації, отримання більш комфортних умов праці. Саме на цьому етапі сучасний керівник, який прагне до підвищення рівня економічних показників та ефективності діяльності підприємства в довготерміновому періоді, повинен відпрацювати чітку політику раціонального використання виробничого (інтелектуального) потенціалу підприємства. Сьогодні лише ті керівники, які роблять наголос на інвестиціях в працівників та здійснюють інноваційний розвиток підприємства, виробляють кількісні та якісні товари та мають конкурентоспроможні переваги. Результати анкетування працівників підприємств Черкаської області показали, що працівники з вищим рівнем доходів та кращими житловим умовами, як правило, мають вищу освіту, більший досвід роботи, прагнуть до самореалізації та саморозвитку, прагнуть до постійного професійного навчання та мають високу кваліфікацію. Проведені нами розрахунки підтвердили взаємозалежність між показниками покращення добробуту та кількістю науковців, які мають ступень кандидата або доктора наук (г=0,99), чисельністю аспірантів та докторантів (відповідно г=0,98 та г=0,99), чисельністю випускників ВНЗ, а отже і працівників з вищою освітою та кваліфікацією (г=0,75) тощо.

Наступним кроком нашого дослідження є виявлення взаємозалежності між інтелектуальним розвитком працівників, отриманням нових знань та інноваційною діяльністю підприємств. При розрахунках встановлено взаємозв'язок між інтелектуальним розвитком зайнятого населення та кількістю промислових підприємств, які впроваджували інноваційну діяльність (г=0,75), обсягом виконаних наукових та науково-технічних робіт (г=0,98), парком обчислювальної техніки (г=0,93), між освоєнням виробництва нових видів продукції та кількістю підприємств, які впроваджували інноваційну діяльність (г=0,73), зайнятими в економіці регіону з науковими ступенями та освоєнням виробництва нових видів техніки (г=0,89).

Отже, чим більш розвинутий інтелектуальний потенціал підприємства, тим результативнішою є інноваційна діяльність підприємства. В свою чергу впровадження інновацій на підприємстві сприяє кількісному та якісному зростанню, виробництву нової, сучасної, якісної продукції, підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Екстенсивне та інтенсивне зростання