Все це впливає на показники державної конкурентоспроможності та людського розвитку. За рівнем конкурентоспроможності Україна посідає 75 місце у загальному рейтингу країн, за рівнем людського розвитку 76 місце. Відносно стабільними продовжують залишатися позиції України щодо якості науково-дослідних інститутів - 47 місце. Значне відставання України від країн лідерів інноваційного розвитку (96 позиція) зумовлене недостатньою увагою до використання ліцензованих зарубіжних технологій. Сучасна економіка України все більшою мірою залежить від імпорту нових технологій, тоді як у структурі експорту переважає продукція з відносно невисокою часткою доданої вартості, що, відповідно, послаблює рівень конкурентоспрможності національної економіки. Збереження низького рвівня технологічної готовності економіки країни до сприйняття інновацій (78 позиція). Несприятливість компаній до технологічних нововведень (86 позиція) свідчать про нерозвиненість інфраструктури розвитку інновацій. Консервативність державної політики щодо здійснення державних закупок прогресивних технологічних продуктів (87 позиція), нерозвиненість нормативно-законодавчої бази, інформаційно- комунікаційних технологій (82 позиція) свідчать про недостатню підтримку з боку держави розвитку інноваційних процесів [3, С+. 64-65].

Хоча на державному рівні створюються передумови інноваційного розвитку економіки. На користь цього свідчить значна кількість, прийнятих на державному рівні, законодавчих актів, зокрема, нова редакція Закону України «Про наукову і науково-

технічну діяльність», Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку України, Закон України «Про інноваційну діяльність», Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» та ін.

Чинне законодавство визначає правові, економічні і організаційні основи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, установлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і направлений на підтримку інноваційної моделі розвитку економіки України.

Головний зміст структурної політики держави, зокрема її інвестиційної складової, має полягати у формуванні в України та її регіонів інноваційної моделі економічного розвитку. Формування цієї моделі неможливе без стимулювання створення підприємств у сфері малого та середнього бізнесу, що сприятиме формуванню та створенню певної кількості робочих місць для забезпечення працевлаштування незайнятої частки працездатного населення.

Одним з пріоритетних напрямків держави в сфері політики зайнятості є підтримка малого та середнього бізнесу. Сьогодні цей сектор підприємництва поки що знаходиться практично поза процесами науково-технологічного та інноваційного розвитку. Оскільки малий бізнес є більш гнучким до впровадження та розвитку інноваційної моделі економіки.

Сьогодні малий бізнес забезпечує робочими місцями в Україні близько 20% працівників, в той час як в країнах з розвинутою ринковою економікою цей показник сягає 50-70%. В той же час не більше 5% підприємницьких структур в Україні за основним родом діяльності можна віднести до сфери науки і наукового обслуговування. Середня чисельність таких підприємств і фірм складає 3-5 штатних співробітників. Розвиток малого бізнесу в Україні в даний час в цілому характеризується гіпертрофованою структурою, в якій розподільчі функції переважають над виробничими. В сфері науки і наукового обслуговування реально працює не більше 1500 малих підприємств і фірм з загальною кількістю робочих місць в межах 5-7 осіб. Для порівняння в Німеччині лише фірм, які об'єднані в інноваційні центри, нараховують майже 3 тисячі, в них створено близько 25 тис. робочих місць [1, С. 12-24].

Результати дослідження акцентують увагу на тому, що інноваційна активність в Україні різною мірою торкнулася великих і малих підприємств. Аналіз доводить, що для малих підприємств (з кількістю працюючих до 100 осіб), які в умовах ринкового середовища, економічної нестабільності виявилися більш гнучкими у проявах інноваційної активності, інноваційна діяльність у 2000-2007 рр. дещо пожвавилася. Для підприємств із більшою кількістю найманих працівників притаманні тенденції скорочення інноваційної активності.

Загалом, до заходів, щодо поліпшення ситуації в галузі зайнятості населення, можна віднести:

- макроекономічну політику, спрямовану на удосконалення системи освіти та підготовки висококваліфікованих кадрів, здатних до інновацій;

- здійснення державної підтримки, спрямованої на вдосконалення інфраструктури розвитку інновацій, інноваційної діяльності, особливо у промисловій сфері економіки;

- розробку політики, спрямованої на підвищення рівня зайнятості, за допомогою розвитку малого та середнього бізнесу;

- гнучкість в питаннях заробітної плати;

- зміни системи соціального забезпечення в напрямі стимулювання працевлаштування.

Список літератури

1. Асланян Г., Панцир С. Політика зайнятості Європейського Союзу: перспективи для України // Часопис «Парламент». - №3. - 2004. - С. 12-24.

2. Економічна активність населення України 2007 : стат. зб. - К. : Державний комітет статистики України, 2008. - C. 80, 163.

3. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір : [колективна моно-графія] / НАН України; Інститут демографії та соціальних досліджень; Програма розвитку ООН в Україні / Е.М. Лібанова (ред.). - К.: 2008. - 316 c.

4. Праця України 2007: стат. зб. - К. : Держкомстат України, 2008. - 405 с.

5. Резерви економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів 25-26 листопада 2009 р. - КНТУ. - Кіровоград: ПРВЦ «КОД», 2009. - 344 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. - М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. - 600 с.

7. www/ ukrstat.gov.ua.

8. http:// laborsta.ilo.org.

Т. Рябоволик

Занятость населения в измерении инновационной модели экономики

В статьи рассмотренные проблемы, связанные с взаимосвязью и взаимозависимостью занятости и инновационных процессов. Отражены тенденции инновационной деятельности предприятий и занятости в инновационной сфере научных работников и инженерно-технических работников. Предложены мероприятия, по улучшению ситуации в отрасли занятости населения высококвалифицированных