УДК 331.5

Т.Ф. Рябоволик, асп.

Кіровоградський національний технічний університет

Іенезис трансформації змісту категорії зайнятості в умовах розвитку сучасних ринкових відносин

В статті розглянуто генезис трансформації змісму категорій зайнятості в умовах розвитку сучасних ринкових відносин. Висвітлено окремі результати досліджень наукових праці провідних вчених та зроблено оцінку сучасному ринку праці та зайнятості населення у період складної економічної ситуації в Україні.

зайнятість, безробіття, ринок праці, система ринку праці, трудовий потенціал, трудові ресурси, робоча сила

Зміни у суспільному устрої України у зв'язку з розпадом СРСР та заснуванням України як незалежної держави з розбудовою економічної моделі ринкового спрямування, а також зміни у відносинах власності та працевикористання змінили концептуальні основи зайнятості. Зайнятість перейшла в реальну систему категорій ринку і як її складова відбивала особливості ринкових процесів. Якщо початок ринкових перетворень збігся з кризовими економічними явищами, то зайнятість віддзеркалила саме цей кризовий стан. Саме на цей період припадає увага наукових установ та управлінських структур питанням падіння зайнятості та зростанню безробіття. З'явилося багато наукових розробок з питань зайнятості населення в умовах переходу до ринку.

Теоретичні основи трудового потенціалу та зайнятості в регіональному аспекті висвітлені в роки перехідного періоду в працях багатьох вчених, зокрема зайнятість і ринок праці досліджувались в працях Р.Дж.Еренберга, Р.С.Сміта, В.В.Онікієнка, Л.Г.Ткаченко, Л.М.Ємельяненко, М.І.Долішнього, П.Ю.Буряка, У.Я.Садової, Л.К.Семів, В.С.Васильченко, А.І.Рофе, О.В.Волкової, З.П.Бараник, А.М.Колота [1,2,3,4,5,6,7,8,9,10].

Оскільки дослідженню зайнятості в сучасних умовах розвитку ринку праці приділяється увага, але недостатня, дана проблема є актуальною і в теперішній час.

Метою написання статті є дослідження даної проблеми, зокрема генезису трансформації змісту категорії зайнятості в умовах розвитку сучасних ринкових відносин.

Розвиваючи національний ринок праці за законами соціально орієнтованої ринкової економіки й сприяючи збалансованому та ефективному його функціонуванню, а також формуванню умов для повної продуктивної зайнятості, важливим є глибоке висвітлення його проблем. Для повнішої систематизації проблем ринку праці, з'ясування причин їх появи та повнішого наукового знання його функціонування необхідно висвітлити поняття «ринок праці». Так, основоположники класичної політичної економії - А. Сміт та Д. Рікардо - вважали, що товаром на ринку праці є праця, що «праця має свою природну і свою ринкову ціну» [11, С.9]. В даний час підтримують твердження основоположників класичної політичної економії представники неокласичного напрямку економічної думки. Основоположники політичної економії - К. Маркс і Ф. Енгельс - переконливо довели, що об'єктом купівлі продажу виступає робоча сила [11, С.9].

На думку М.І.Долішнього, ринок праці визначається пропозицією, яка в Україні зростає не тільки внаслідок падіння виробництва, але й в результаті свободи вибору робочого місця [1, С.143]. Р.Дж.Еренбергом та Р.С.Смітом ринок праці трактується як сегмент національної економіки, який забезпечує людей роботою і кординує відносини у сфері праці [2, С.33]. П.Ю.Буряк, Б.А.Карпінський та М.І.Григор'єва відзначають, що ринок праці є невід'ємним елементом ринкової економіки, який складається з ринку робочої сили та ринку робочих місць [3, С.17]. У.Я.Садова та Л.К.Семів, ринок праці, трактують як: форму взаємозв'язку між найманими робітниками і власниками капіталу та засобів виробництва; систему економічних відносин, які виникають у процесі відтворення робочої сили; сферу формування попиту і пропозиції на робочу силу; систему суспільних відносин, пов'язаних з наймом та пропозицією праці, тобто з його купівлею та продажем, механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між працедавцями і найманими робітниками, механізм чи «інститут взаємодії споживачів праці і її постачальників, тобто юридичних або фізичних, з одного боку, і конкретних фізичних осіб, які мають фізичні і розумові здібності, професійні знання та навички - з іншого» [4, С.19]. Отже, аналіз економічної літератури показує, що деякі дослідники визначають «ринок праці» як сферу обміну, місце, «де відбувається купівля-продаж робочої сили». На думку інших економістів, ринок праці являє собою «суспільно- економічну форму руху трудового потенціалу».

Сучасне функціонування вітчизняного ринку праці, елементами якого є: суб'єкти ринку; економічні і юридичні рішення; кон'юнктура, соціальні виплати, інфраструктура, характеризується наявністю суперечностей, яким в Україні та світі приділяють значну увагу тому, що вони стосуються головного суб'єкта ринку праці - людини. З допомогою ринку праці суспільство вибирає з усього спектру здібностей людини ті, які необхідні для виконання певної роботи. До проблем національного ринку праці слід віднести: низький середній рівень заробітків; неконтрольовану міграцію робочої сили; необхідність легалізації українських заробітчан; низьку тенденцію створення робочих місць. Гострою проблемою ринку праці є несприятливі демографічні зміни в нашій країні. Так, згідно з дослідженнями МЦПД, населення України стрімко скорочується: з 1993 до 2007 року - більш як на 10%. До 2050 року прогнозна чисельність населення України скоротиться більш як на третину: з 46 до 29 мільйонів осіб. 2025 року близько чверті населення України буде старше 60 років, тоді як 2050 року - вже майже третина. Причинами такої тенденції, є: низька середня тривалість життя в Україні - 66 років, що на 11 років менше, аніж у країнах Західної Європи; значний рівень дитячої смертності - вдвічі вищий за середній в Європі, один з найнижчих рівнів народжуваності у світі [5]. Болем вітчизняного ринку праці є значне погіршення якості робочої сили та її невідповідності сучасним вимогам щодо професійної підготовки поряд з низькою трудовою та виконавчою