УДК: 341.14 А.М. Науменко, асп.

Кіровоградській інститут комерції, м. Кіровоград

Особливості формування та використання бюджетних коштів у період функціонування земського самоуправління

У статті розглянуто історичні особливості формування сучасних кордонів Кіровоградської області та бюджету місцевого самоврядування Єлісаветградського земства. Проаналізовано джерела формування доходів місцевого бюджету та основні статті доходної частини бюджету. Визначено основні пріоритети щодо витрачання коштів місцевого бюджету за період з 1866 по 1895 роки. бюджет, доходи бюджету, децентралізація, земські бюджети, місцеві бюджети, місцеве самоврядування, фінансова система, централізація, децентралізація

Актуальність проблеми. Вивчення ретроспективи становлення місцевих бюджетів необхідне для визначення напрямів та шляхів подальшого розвитку, удосконалення, реформування бюджетної системи взагалі та місцевих бюджетів зокрема. Важливим також є з'ясування певних історичних етапів, що вирізняються найбільш ефективною системою господарювання регіону та визначення ефективності діючої системи управління місцевими фінансами.

Аналіз останніх наукових досліджень. Питання становлення, сутності та ролі місцевих бюджетів, основ їх формування досліджувалось у працях: С.Булгакової, О.Василика, С. Гасанова, А. Єпіфанова, В. Зайчикової, В. Кравченка, І. Лук'яненко, Н. Ніжняка, В. Опаріна, К.Павлюк, Д. Полозенка, І.Сала, О. Сунцової, С.Слухая, І.Чугунова, С. Юрія та інших. Цінність їх наукових розробок полягає у визначенні економічної сутності місцевих фінансів, обґрунтуванні необхідності існування інституту місцевого самоврядування з власною фінансовою базою, узагальненні теоретичних основ щодо взаємовідносин державного та місцевих бюджетів. Поряд з цим не повною мірою дослідженими є питання узагальнення та періодизації етапів розвитку місцевих бюджетів, зокрема недостатньо приділено увагу впливу інституту місцевого самоврядування на соціально - економічне піднесення території, зокрема Кіровоградської області, наприкінці ХІХ - початку ХХ століття, адже саме цей період виділення земств, на думку багатьох вчених, слід вважати практичним початком розвитку місцевих фінансів та бюджетів на території сучасної України.

Мета роботи. Узагальнення та періодизації етапів розвитку місцевих бюджетів, дослідження особливостей функціонування інституту місцевого самоврядування надає можливість здійснити прикладний аналіз реалій розвитку місцевих фінансів та бюджетів на території сучасної Кіровоградської області у історичній ретроспективі, порівняти склад та оцінити внесок різних джерел поповнення місцевого бюджету та напрямів витрачання коштів на ефективність функціонування системи місцевих фінансів у минувшині та в умовах сьогодення. Дослідження історичних особливостей формування місцевого бюджету надасть основу для розробки рекомендацій з їх удосконалення з урахуванням історичних змін територіального устрою, системи економічних відносин, методів та форм побудови місцевих бюджетів.

Викладення основного матеріалу дослідження. Зародження інституту місцевого самоврядування на території Кіровоградської області датується 1787 року, коли у м.

Єлісаветграді почали обирати міську думу - орган місцевого самоврядування. До неї входили шість гласних [14]. Хоча це й були здебільш заможні купці чи підприємці, все ж до їх інтересів безпосередню входило коло питань, які стосувалися підтримки та розвитку соціально - економічного становища міста та прилеглих територій, а саме: будівництво доріг, підтримка правопорядку, економічне піднесення шляхом будівництва підприємств, розбудова територіальної інфраструктури, тощо.

Але з першими кроками стосовно побудови бюджетних правовідносин на місцевому рівні ці процеси ототожнювати зарано, впродовж до фінансової реформи 1862 р. Ведення фінансів держави до 1785 року знаходилося у повноваженнях Камер - колегії та Штатс - контори, які були усунуті внаслідок реформи обласного управління. На зміну їм створюється казенні палати - губернські фінансові органи, а для прийому та зберігання коштів в кожному місті впроваджується посада - казначей. Повітові та губернські казначеї частину повітових коштів надсилали до Комісаріату, а частину залишали у розпорядження місцевим органам. 2 лютого 1821 році створюються Департамент державного казначейства, а у 1822 році - губернські та повітові казначейства [1, С.75-91].

Та все ж, розвиток місцевих бюджетів, як матеріальної бази належного функціонування місцевого самоврядування, пов'язують з утворенням земств на основі проведення реформ 60-х років XIX ст. - селянська, земська, судова, військова та інші.

Принципи формування управлінської структури на місцях будувалися на засадах актуальних і в наш час: «як господарство приватне надається розпорядженню приватної особи, господарство громадське - розпорядженню самої громади», тобто надати органам місцевого самоврядування як най більше довіри та самостійності, що, в свою чергу, спричинить єдність громади у прагненні до розвитку. Адже, цитуючи пояснювальну записку до Положення про земські установи: "Ніхто не може більш ретельно й турботливо вести господарські справи, як той, кому вони належать, ніхто так не відчуває наслідків нерозумних розпоряджень не несе за них відповідальності, як сам хазяїн" [12]. До того ж «українські» губернії ніколи не спричиняли дефіциту в Державному бюджеті Росії, а навпаки давали доходи, які завжди перевищували витрати, здійснені в Україні [5].

1 січня 1864 року ці принципи було законодавчо запроваджено у «Положении о губернских и уездных земских учреждениях» [7], яке передбачало створення земських виборних органів земського самоврядування - зібрання (міські думи) та виконавчих органів - управи.

Міська дума отримала право:

- визначати власні видатки на ведення міського господарства;

- затвердження міських кошторисів;

- встановлення оцінюючого збору з нерухомого майна;

- встановлення збору з документів на право торгівлі та промислів,збір з трактирів, постоялих дворів та лавок [1,С. 95-96].

До компетенції земств згідно з цим положенням належало здійснювати видатки на:

- організація народної освіти, охорони народного здоров'я, соціальної допомоги;

- розвиток агрокультури, торгівлі, промисловості;

- будівництво і ремонт шляхів і мостів;

- протипожежна служба;

- продовольчі запаси;

- місцеве поштове обслуговування:

-