рівень інфляційної стійкості цін на продукцію галузі. Таку оцінку можна одержати шляхом співвіднесення показників динаміки рівня цін на продукцію галузі з динамікою індексу оптових цін у цілому по країні або індексу інфляції;*

рівень соціальної напруженості в галузі. Деякою мірою про це дозволяє судити порівняння показника середнього рівня заробітної плати працівників галузі з реальним рівнем прожиткового мінімуму в країні.

На основі оцінки трьох перерахованих елементів оцінних характеристик і їхньої рангової значимості в загальній характеристиці інвестиційної привабливості розраховуються інтегральні показники рівня інвестиційної привабливості окремих галузей економіки.

Перш за все розраховується рангова значимість галузей по кожному елементу їх оцінки. На основі рангової значимості галузі по кожному з елементів розраховується інтегральний ранговий показник оцінки їхньої інвестиційної привабливості.

З огляду на те, що окремі елементи оцінки відіграють різну роль у прийнятті інвестиційних рішень, їх значимість диференціюється експертним шляхом. У процесі проведеної автором оцінки інвестиційної привабливості окремих галузей економіки експертним шляхом (на основі опитування інвестиційних менеджерів ряду інвестиційних компаній) установлена така значимість окремих елементів при розрахунку інтегрального рангового показника:*

рівень перспективності розвитку галузі — 20%;*

рівень середньогалузевої рентабельності діяльності підприємств галузі — 65%;*

рівень галузевих інвестиційних ризиків — 15%.

Розрахунок інтегрального рангового показника оцінки інвестиційної привабливості галузей економіки здійснюється по формулі:

На основі розрахованих інтегральних рангових показників оцінки інвестиційної привабливості окремих галузей проводиться відповідне їх угруповання. У процесі такого угруповання встановлюються:*

пріоритетні галузі за рівнем інвестиційної привабливості;*

галузі з високим рівнем інвестиційної привабливості;*

галузі із середнім рівнем інвестиційної привабливості;*

галузі з несприятливими умовами для розвитку інвестиційної діяльності. Здійснюючи галузеву диверсифікацію, інвестору доцільно розподілити

інвестиційні вкладення за такою структурою:

o 55 % інвестицій у галузі з високим рівнем інвестиційної привабливості; o 30 % у р галузі з середніми умовами інвестування ;

o 15 % у галузі з несприятливими умовами для розвитку інвестиційної діяльності .

На четвертому етапі за відібраними галузями проводиться поглиблений аналіз діяльності окремих підгалузей з використанням більш широкої системи показників. Така оцінка потрібна інвестору при визначенні доцільності здійснення капітальних вкладень у розширення та технічне переозброєння діючих підприємств; виборі для придбання альтернативних об'єктів приватизації; купівлі акцій окремих компаній. Поглиблений аналіз дає змогу оцінити можливу дохідність і терміни повернення інвестованих коштів, а також виявити найбільш важливі за фінансовими наслідками інвестиційні ризики.

Висновки та напрямок подальшого дослідження. Представлений механізм визначення галузевої спрямованості та диверсифікації інвестиційної діяльності дозволить проаналізувати отримані в результаті розрахунків траєкторії її розвитку для різних варіантів інвестування. Аналіз розрахункових показників дозволить оцінити сінергетичний ефект здійснюваних інвестицій, за яким загальний ефект полігалузевої інвестиційної спрямованості значно більший, ніж ефект від моногалузевих інвестицій. При цьому, інвестор зможе сприяти прийняттю оптимальних управлінських рішень при визначенні галузевої структури інвестиційного портфеля.

Список літератури

1. Быльцов С.Ф. Настольная книга российского инвестора: Учеб-практ. Пособие.- СПб.: «Изд. дом «Бизнес-пресса», 2000.- 512 с.

2. Інструкція щодо складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1- підприємництво (річна), № 1 підприємництво (коротка) - річна, № 1 підприємництво (квартальна), № 1 підприємництво (малі) - піврічна.

3. Управління банківськими ризиками: Навч посібн./ Л.О. Примостка, П.М. Чуб , Г.Т.Карчева та ін.; Заг ред.д-ра екон.наук, проф. Л.О.Примостка.- К.: КНЕУ, 2007.- 600 с.

4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. - К.: Эльга Н., Ника - Центр, 2001.-448 с.

В статье затронута проблема принятия инвестором обоснованного решения в выборе отрасли инвестирования, представлена характеристика этапов определение отраслевой направленности и диверсификации инвестиционной деятельности на основе анализа и прогнозирования их инвестиционной привлекательности.

The problem of taking a well-founded decision by an investor in the process of making a choice of an investment branch has been discussed in the given article. The description of the stages of branch directivity assessment and investment diversification on the basis of analysis and their investment appeal forecasting has been suggested.