УДК 338.5 663.1.332

Ю.В. Кернасюк, зав. сектору аграрної економіки та супроводження інноваційних проектів

Кіровоградський інститут АПВ УААН

Науково-методологічні підходи до визначення собівартості виробництва та економічної ефективності продукції біоенергетичної утилізації гною

В статті наведено результати наукових досліджень пошуку методичних підходів до визначення собівартості та оцінки економічної ефективності виробництва біогазу і біодобрив. Розроблено модель раціонального використання органічних відходів (гною) у тваринництві на основі комплексної його переробки та виробництва електроенергії, тепла, газоподібного палива, органічних біодобрив. Визначено економічну ефективність та окупність біогазової установки за двома методиками. собівартість, ефективність, утилізація, біогаз, біодобрива, гній, когенерація

В Україні тривалий час гній сільськогосподарських тварин використовувався переважно в якості органічного добрива. Лише впродовж останніх років почалося широке впровадження сучасних технологій ефективної його утилізації в спеціальних промислових установках для виробництва біогазу та органічних біодобрив.

У той же час в економічній науці не розроблено чіткої методики обліку і калькулювання витрат та визначення економічної ефективності біоенергетичної утилізації гною, що не дозволяє об'єктивно оцінити результативність використання даних технологій, дослідити їх можливий вплив на розвиток галузі тваринництва.

Аналіз останніх досліджень показав, що в більшості робіт науковці частково висвітлюють дане питання, звертаючи основну увагу на технологічні аспекти використання біогазу та шляхи удосконалення обладнання для його виробництва [1-2], або ж розглядають проблему з позиції оцінювання потенціалу розвитку даного виду поновлювальної енергії на загальнодержавному або регіональному рівні [3-4].

Проте певні спроби вивчення окремих економічних аспектів виробництва біогазу все ж таки можна знайти в публікаціях [5-6]. Однак пропоновані в даних роботах підходи не вирішують в цілому зазначену проблему, що є свідченням актуальності вибраного напрямку досліджень.

Ціль нашої наукової роботи полягає в розробці методичних підходів обліку і калькуляції витрат, що виникають в процесі біоенергетичної утилізації органічних відходів в тваринництві, визначенні економічної ефективності і оцінці впливу його на розвиток галузі скотарства.

Біогазові технології отримали значне розповсюдження в світі. Найбільша кількість біогазових установок розміщена в Китаї і Індії. У Європі зосереджено майже 44 % від їх загальної кількості у світі. У Данії, крім фермерських установок, що обслуговують виробничі потреби тваринництва, широке розповсюдження отримали централізовані біогазові установки, які приймають біомасу від декількох фермерських господарств, а також муніципальних і промислових підприємств. На такому підприємстві передбачено централізоване зберігання гною і переробленої органічної продукції, яка на весні і восени використовується фермерами, як добриво. У Німеччині працюють близько 400 сільськогосподарських біогазових установок, будуються централізовані біогазові заводи [7] .

Незважаючи на наявність вагомих економічних і екологічних аргументів на користь впровадження сучасних технологій біоенергетичної утилізації гною та значної сировинної бази в аграрному секторі, у нашій країні даний напрям не отримав належного розвитку.

Станом на 2008 рік в Україні функціонувало лише чотири біогазових установки промислового типу. Одна на свинофермі „Агро Овен" в с. Єленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, де утримується 20 тис. голів свиней. Ця установка має

Л Л

два реактори загальним об'ємом 2000 м і дає змогу отримати 3300 м /добу біогазу. Два когенераційні блоки установки виробляють 30 кВт теплової і 150 кВт електричної енергії. ТОВ „Зорг Україна" у 2007-2008 роках споруджено три біогазові установки у Харківській, Київській і Херсонській областях. Установки мають потужність близько 0,4-1,0 МВт електричної і теплової енергії. Німецькою компанією EnviTec Biogas AG в Україні на сьогодні ведуться перемови по спорудженню та облаштуванню „під ключ" 3-4 біогазових установок у Харківській, Київській, Полтавській та Кіровоградській областях, призначених для отримання електричної і теплової енергії, а також високоякісних біологічно чистих добрив після переробки біовідходів. Компанія виготовляє та встановлює „під ключ" біогазові установки різної потужності від 500 кВт-год і більше [3].

На перспективу, завдяки використанню сучасних технологій переробки гною та когенераційного обладнання для комбінованого виробництва електроенергії і тепла, тваринництво із найбільш збиткової галузі сільського господарства повинно перетворитися у високоефективний сектор вітчизняної економіки. Адже дана галузь крім основної продукції спроможна давати і побічну. І ця продукція в процесі промислової переробки забезпечує надходження додаткового доходу.

У цілому загальна модель раціонального використання органічних відходів у тваринництві, в основу якої покладено комплексний підхід до організації переробки гною, виробництва електроенергії і тепла та газоподібного палива, може бути представлена наступним чином (рис. 1).

Основними біоенергетичними продуктами першого циклу переробки гною є біогаз та органічні добрива, другого - електроенергія і тепло. За умов відповідного очищення біогаз - це сировина для отримання високооктанового газоподібного палива. Останнє в перспективі може замінити природний газ, а за умов створення великих промислових біогазових станцій - використовуватися навіть в трубопроводах.

З економічної точки зору, біогаз слід вважати продукцією промислової переробки органічних відходів тваринництва, яка може дати додатковий дохід товаровиробнику та сприяти підвищенню економічної ефективності галузі. Це особливо важливо в скотарстві, де проблема збитковості виробництва яловичини є однією із причин її занепаду.

До останнього часу в науковій літературі питання визначення собівартості виробництва біогазу залишалося теоретично та методологічно не розкритим, оскільки сама технологія його отримання протягом тривалого періоду не мала значного промислового значення і широко не використовувалася в Україні.

В останні роки у зв'язку із підвищенням цін на викопні паливно-енергетичні ресурси суттєво зріс інтерес до використання нетрадиційних джерел енергії. Одним із їх різновидів є біогаз. Останній,