У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


плату, акцизи, збори й відрахування, на автомобілі, коней, собак, продуктивну худобу та птицю, бджіл, подушні податки і податки на неодружених чоловіків, податки на бороду, вікна, двері тощо.

Найбільшого розквіту податки сягають за умов розвинутої ринкової економіки. Вони стають об'єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона включає методи й об'єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням.

Сучасні податкові системи являють собою гнучкий механізм, який активно реагує на зміни в соціально-економічному розвитку країни. Реформування їх в США, Великобританії, Німеччині, Японії у другій половині 80-х років було підпорядковано покращанню фінансового становища промислових компаній, підвищенню ділової активності та прискоренню накопичення шляхом зниження ставки податку на прибуток підприємства, рівня оподаткування діючих підприємств, розширенню рамок неоподаткованого доходу та наданню податкових пільг підприємствам, які будуються. Податковим системам розвинених держав властива багатоканальність вилучення. При цьому передбачаються жорсткі заходи контролю за дотриманням податкового законодавства. Так, у США приховування корпорацією певних даних про доходи загрожує винуватцю штрафними санкціями до 500 тис. дол. У Франції за значного порушення закону про сплату податків у бюджет вилучається весь прихований доход і штрафи у суттєвих розмірах.

При всій різноманітності систем оподаткування в розвинених країнах жодна з них не є досконалою. їх умовно можна поділити на дві групи.

Перша передбачає вплив на процес відтворення і науково-технічного прогресу шляхом використання диференційованих ставок податків, пільг і вирахувань відкритого доходу при високих загальних податкових ставках.

Друга група виходить з необхідності створення оптимальних рівних умов вільній підприємницькій діяльності в усіх сферах економіки шляхом відмови від пільг, вирахувань, щоб розширити податкову базу і знизити загальну ставку оподаткування.

Зараз податкова система в розвинених країнах є дуже складною, навіть заплутаною. Податковий кодекс США до податкової реформи 1986 року складав 9 томів, обсягом 10 тисяч сторінок [3].

Змінюються не тільки види і форми стягнення до бюджету певних сум коштів, а й саме ставлення до податків. Вони стають ефективним знаряддям втілення державної політики з питань економіки та соціального розвитку. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує вади ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості.

Проте не слід забувати, що податки є ще й дуже небезпечним інструментом у розпорядженні держави. Адже без наукової концепції податкової політики вони можуть гальмувати економічний розвиток держави.

Концепція податкової політики держави повинна містити обгрунтовані висновки щодо впливу оподаткування на результати господарської діяльності підприємств та організацій, обсяг, напрямки й характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву й територіальну структуру економіки.

Податкові системи економічно розвинутих країн спираються на детально розроблену теорію податків. Її творцями є видатні представники економічної науки: Адам Сміт, Давид Рікардо, Джон Кейнс, Поль Самуельсон, Кнут Віксель, Йозеф Шумпетер, Джеймс Бюкенен та багато інших. Пошук шляхів удосконалення податкових систем триває [2].

На перший погляд, питання можна вирішити дуже просто. Треба лише постійно стежити за тим, аби дотримувалася рівновага між величиною сплаченого податку та величиною отриманих від уряду благ і послуг, а також створювалися відповідні правові відносини між державою і платниками податків. Проте історія свідчить, що держава ніколи не погоджується на такі відносини не тільки в кожному конкретному випадку, а й загалом, незалежно від того, які політичні сили перебувають при владі. Усвідомлення ознаки справедливості щодо податків змінюється залежно від зміни поняття про сутність завдань держави, а також про системи формування й розподілу доходів. Більшість демократичних сил, яка приходить нині до влади в цивілізованих державах світу, стає на реальне підґрунтя і спрямовує політику податкових систем на благо свого народу. Практика підтверджує, що в більшості європейських країн податки успішно виконують роль економічного знаряддя соціальної справедливості та активізації господарського життя.

Якщо проаналізувати практику побудови податкових систем у багатьох країнах Західної Європи й ознайомитися з науковими розробками вчених-економістів від Петті та Сміта до сьогодення, то головні принципи податкової системи можна сформулювати так:

сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг;

усі податки повинні бути точно визначені щодо ставки податку, строку

сплати;

платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків;

нові податки повинні вводитися лише для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації дефіциту;

об'єктом оподаткування може бути лише дохід, а не його джерело й розмір

витрат;

податок має бути пропорційним доходу;

прогресія оподаткування, залежно від зростання доходу, не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;

умови оподаткування мають бути простими й зрозумілими платникові; податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього

методом;

слід ураховувати «дешевизну» стягування податків.

За додержання цих принципів між урядами країн і платниками податків ведеться жорстока боротьба. Проте, в західних демократичних системах присутні сильні групи представників соціального спрямування, які завжди впроваджують розумні основи оподаткування і домагаються удосконалення системи в цілому. Ось чому дуже важливого значення набуває прийняття податкових кодексів, в яких законодавчо закріплюється рівномірність оподаткування, захист платника від свавілля податкових служб, дотримання податкової таємниці. Усе більшого визнання і підтвердження набуває думка про


Сторінки: 1 2 3