Отже, для надання менеджерам потрібної інформації в процесі контролінгу необхідно використовувати принципово нові процедури до всебічного пошуку й обробки інформації з конкретних питань, взятої з різних джерел. Ці питання повинні вирішуватися ще на стадії проектування й впровадження системи контролінгу.

Ф. Пісчасов і Є. Попов виділяють чотири етапи впровадження контролінгу, пов'язані з побудовою системи інструментів та інформаційного забезпечення: цілепокладання, введення управлінського обліку й звітності, впровадження процедур і механізмів планування й контролю [4, С.92]. На етапі цілепокладання визначається мета впровадження системи контролінгу. На етапі впровадження управлінського обліку й звітності вирішуються наступні завдання інформаційного забезпечення контролінгу:

- своєчасне одержання керівництвом поточної інформації про діяльність підприємства в зручній для сприйняття формі;

- поліпшення взаємодії між підрозділами;

- скорочення невизначеності, а, отже, більш швидке прийняття управлінських рішень;

- поліпшення мотивації співробітників;

- збільшення продуктивності праці, зниження трудомісткості;

- зменшення величини запасів, оптимізація використання фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів; оптимізація завантаження виробничих потужностей [4, С.94].

Отримана на основі первинних облікових даних інформація піддається подальшій обробці. Вона агрегується, розподіляється по різних об'єктах (наприклад, підрозділах підприємства), може бути перерозподілена з метою аналізу. Дана підготовлена інформація використовується в майбутньому з метою:

- задоволення потреби у внутрішній інформації для прийняття рішень і їх реалізації;

- задоволення потреб зовнішніх споживачів в інформації, обумовленої законодавчо, або в рамках презентації підприємства.

Таким чином, система обліку й інформації може бути поділена на внутрішню й зовнішню. Однак у межах системи контролінгу з метою ефективного інформаційного забезпечення управління система обліку й звітності, як правило, реформуються, зовнішня й внутрішня системи зливаються.

Для цього потрібно впровадити ряд заходів. Вивчається існуюча структура підприємства, на якій показуються вхідні й вихідні інформаційні потоки бази даних. Ця схема показує інформаційне забезпечення системи управління «як є». Далі проектується схема інформаційного забезпечення «як треба», у тому числі визначаються: користувачі різної інформації; періодичність і формат вхідних інформаційних потоків кожного підрозділу (кількість наданої інформації при русі вгору за ієрархічною структурою організації повинна зменшуватися); періодичність і формат вихідних інформаційних потоків кожного підрозділу; облікові форми для використання всередині підрозділів, які повинні відображати всі істотні події, причому в той момент, коли вони відбулися [4, С.96].

Слід зазначити, що така робота передбачає моделювання організаційної структури підприємства. Таким чином, концепція контролінгу свідчить про тісний взаємозв'язок між цільовими настановами, організаційною структурою й інформаційним забезпеченням управління підприємством.

На етапі впровадження процедур планування розробляється форма планів і завдань для різних підрозділів підприємства. На даному етапі обов'язкова участь керівників всіх рівнів. Механізми планування повинні бути засновані на тих же принципах і форматах, що й впроваджений раніше управлінський облік [З, С.96]. Таким чином буде досягатися єдність інформаційного простору організації.

На етапі впровадження процедур контролю розробляються й починають застосовуватися його механізми за відповідністю планових і реальних показників, система раннього попередження про відхилення [4, С.97].

Подібна схема впровадження показує, що контролінг дійсно є «інформаційною методикою». Система контролінгу на підприємстві - це система «інтеграції управлінських рішень і аналітичного апарату» [З, С.97] на основі інформаційного забезпечення управління.

При проектуванні системи контролінгу важливо врахувати інтереси ключових користувачів інформації. Як правило, вони прагнуть одержувати управлінську інформацію з різних сторін. Саме в процесі формування системи контролінгу слід врахувати потреби менеджерів різних рівнів і напрямів, мінімізувавши дублювання обліку й аналітичних процедур. Система контролінгу сприяє міжфункціональній інтеграції управління, тобто досягненню синергетичного ефекту у взаємодії різних підрозділів підприємства, подоланню існуючих між ними розбіжностей та непорозумінь. Багато проблем взаємодії між підрозділами виникають саме в сфері інформаційного забезпечення.

Інтерв'ювання менеджерів повинне передувати побудові системи обліку й створенню пакету управлінської звітності. Найбільші труднощі викликає небажання або нездатність менеджерів сформулювати свої інформаційні потреби й виробити форму одержання потрібної інформації. Необхідна відповідна мотивація з боку керівництва, а також консультації служби контролінгу, щоб менеджери впоралися із цим завданням, успішне вирішення якого повинне полегшити їх подальшу роботу.

Варто звернути увагу на те, що конкретне інформаційне наповнення системи контролінгу задається винятково потребами компанії, а не зовнішніми стандартами. Це, однак, не виключає можливості інтеграції процедур і інструментів обліку й аналізу в контролінгу із процесами бухгалтерського й податкового обліку, внутрішнього аудиту та іншими областями інформаційного забезпечення, які регламентовані ззовні. Так, на малому підприємстві подібна інтеграція дозволяє створити більш економічну систему.

Одна із проблем вітчизняних малих підприємств полягає у звичці працювати без адекватного управлінського обліку й звітності, що ускладнює планування й контроль. Досить часто застосовуються тільки форми бухгалтерської й податкової звітності, іноді

в скороченому вигляді (у зв'язку з використанням спрощеної системи оподатковування). Однак така ситуація зазвичай має місце при послабленні керівництва. Експерти виразили зацікавленість у впровадженні або вдосконаленні системи внутрішнього обліку й звітності своїх організацій. Формальний облік для податкових та інших потреб не відповідає потребам сучасної системи управління. І керівництво успішних малих підприємств цілком усвідомлює це.

Таким чином, лише за неодмінної підтримки й участі керівництва служба або фахівець з контролінгу проектує й впроваджує в організації систему контролінгу. Загалом введенням даних в систему надалі може займатися або окремий підрозділ (бухгалтерія, відділ статистики й т.д.) - при наявності паперового документообігу, або кожний з співробітників, чия діяльність породжує ті чи інші