За результатами розрахунків встановлено, що 1 т гною містить: 3,6 кг азоту загального ]ЧГ; 2,0 кг фосфору Р2О5 та 5,5 кг калію К2О. В середньому 1 тонна твердих біодобрив з 20-25 % сухої речовини містить: 1,3 кг азоту загального ]ЧГ; 0,4 кг фосфору Р2О5 та 7,8 кг калію К2О.

*Коефіцієнт перерахунку біогазу в природний газ - 0,6

"Коефіцієнт перерахунку біогазу в електричну енергію - 2,3

подальшим його перетворенням в електроенергію за допомогою когенераційного обладнання.

Крім цього із даних табл. 4 можна побачити, що після анаеробного зброджування хімічний склад органічних добрив змінюється у відсотках до сухої речовини, що відображується на сумарній вартості їх 1МРК.

„Анаеробна ферментація гнойової біомаси супроводжується зменшенням у шламі майже на 50 % сухої органічної речовини порівняно з вихідним гноєм за рахунок включення 10-15 % вуглецю субстрату в мікробну масу, а також у такі компоненти біогазу, як метан і діоксид вуглецю "[4, с. 509].

Проте в цих розрахунках не враховано той факт, що значна частина азоту в процесі анаеробного зброджування переходить в інші легкодоступні форми його засвоювання.

„Відферментована маса, що перебродила, на вигляд не відрізняється від первинної сировини, маючи близьку до неї вологість. Водночас це готове високоякісне знезаражене і позбавлене неприємних запахів органічне добриво, придатне для безпосереднього внесення в ґрунт без додаткового витримування в траншеях і відстійниках. У відферментованій масі знищені патогенна мікрофлора, гельмінти і здатність насіння бур'янів до проростання, але цілком збережена поживна цінність гною за азотом, фосфором, калієм тощо. Втрати загального азоту у відферментованій масі становлять 1-3 %, тоді як після природного дозрівання (перепрівання) гною вони сягають 20-30 %. Завдяки нейтральному значенню рН, застосування відферментованої маси як добрив виключає закислення і вилуження ґрунтів" [8].

За даними [4, с. 510]. при анаеробному зброджуванні зберігаються необхідні для рослин біогенні елементи (14, Р, К), натомість при компостуванні їх втрати складають до 40 %. Головна перевага анаеробного зброджування над аеробним полягає у збереженні в органічній або амонійній формі майже всього азоту, який містився у вихідній гнойовій біомасі. Так, з 37 кг азоту, який містився у гноєві, після його аеробної обробки у ґрунт повертається тільки 12-15 кг, а після анаеробної ферментації у ґрунт повертається 36 кг (Алексєєв В.В., Лямін М.Я., 1985).

Також, за рахунок отримання крім біодобрив додатково і біогазу, технологія біоенергетичної утилізації гною за показником приросту дохідності переважає традиційний метод його застосування в якості звичайного органічного добрива.

Значний економічний ефект для тваринництва можна отримати, змінивши підходи до вартісного оцінювання побічної продукції.

Як зазначають окремі науковці [1-2], застосування методу оцінки гною за вмістом поживних речовин може суттєве збільшити його вартість, а це, в свою чергу, призведе до зменшення собівартості приросту живої маси і підвищення рівня рентабельності.

У той же час проста заміна нормативно-розрахункового методу на вартісний, що враховує вміст поживних речовин в гної, як пропонують деякі вчені, дозволить оцінити його лише за справедливою ціною. Однак, без уваги залишаються витрати на його прибирання з приміщення, амортизація транспортерів і тракторів, електроенергію і пально-мастильні матеріали, які потрібно списувати.

Найбільш доречним в цьому випадку є комплексна оцінка гною за вмістом поживних речовин і ринковою ціною в перерахунку на еквівалент мінеральних добрив, в сумі з нормативно-розрахунковими витратами на його виробництво.

За цих умов цілком реально забезпечити зменшення в бухгалтерському обліку рівня збитковості виробництва м'яса великої рогатої худоби до межі прибутковості шляхом удосконалення методики калькулювання собівартості виробництва побічної продукції в тваринництві з врахуванням усіх зазначених пропозицій

При цьому усі витрати, пов'язані із отриманням і зберіганням гною, будуть також перерозподілені на користь кінцевого споживача цієї продукції із врахуванням її оцінки за справедливою ціною. Таким споживачам може виступати галузь рослинництва господарства, де дану побічну продукцію використано, або будь-який інший сторонній суб'єкт, який її придбав.

Щоб оцінити вплив зміни методики калькулювання собівартості виробництва м'яса великої рогатої худоби на його економічну ефективність, нами використано зведену інформацію по формі 50 - с. г. „Основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області за 2009 р." (табл. 6).

Як видно із даних табл. 6, за діючої методики оцінки побічної продукції виробництво м'яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах області за 2009 р. було збиткове із рівнем рентабельності -26,4 %.

За умов застосування удосконаленої методики оцінки побічної продукції, яка враховує не лише нормативно-розрахункові витрати на отримання і зберігання гною, але й справедливу ціну поживних речовин №>К в його складі, виробництво м'яса великої рогатої худоби є прибуткове із рівнем рентабельності 2,4 %. Розрахунково-нормативну вартість гною взято за 20,1 грн./т, що наближено відповідає середньому значенню даного показника в господарствах області. Вихід гною - 4,3 т на 1 ц приросту.

Висновки і перспективи подальших досліджень. На основі проведених досліджень встановлено, що при біоенергетичній переробці гною на установці потужністю 20 т за добу і виробництві органічних біодобрив та біогазу приріст доходу складає 1369,4 грн. порівняно з традиційною технологією його використання, а за умов подальшого перетворення біогазу в електроенергію - 2689,4 грн.

За діючої