УДК 65.01:334.735:339.37

В.А. Панченко, заст. дир-ра Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права ім. М.П. Сая, асп.

Полтавський університет споживчої кооперації України

Альтернативи розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування

Розробка програми розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування пов'язана з формуванням комплексної оцінки через застосування ієрархічної структури критеріїв (економічна ефективність, рівень життя пайовиків, працівників, споживачів, рівень безпеки товарів, які реалізуються для споживачів). Це створює можливості для побудови мережі напружених варіантів розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації, в тому числі з врахуванням мінімальних витрат та відповідного рівня економічної ефективності.

роздрібна торгівля, споживча кооперація, концепція управління, торговельне обслуговування

Діяльність організацій і підприємств системи споживчої кооперації є соціально орієнтованою не спрямованою на отримання прибутку. Їх діяльність спрямована на задоволення потреб своїх членів, поліпшення їх економічного становища, вирішення проблем зайнятості населення, насамперед сільського, додаткове формування нових робочих місць. Водночас, організації та підприємства споживчої кооперації здійснюють господарську діяльність шляхом використання власного капіталу споживчого товариства і всіх його членів на демократичних засадах. Тому, реалізацію соціальної місії системи споживчої кооперації необхідно пов'язувати із економічною функцією для досягнення фінансової стабільності, соціального благополуччя членів кооперативного руху, зокрема через впровадження сучасної концепції управління якістю торговельного обслуговування споживачів, що передбачає реалізацію господарсько-фінансової і управлінської діяльності.

При застосуванні комплексного та системного підходів до управління якістю торговельного обслуговування необхідно враховувати всі основні цілі розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації, тому доцільно розглянути і обґрунтувати задачу формування програми розвитку з урахуванням всіх критеріїв.

Проблемам управління в організаціях і на підприємствах споживчої кооперації присвячена низка досліджень таких вчених як: А. Мазаракі, В. Апопій, В. Галюк, В. Геєць, В. Жигалов, І. Маркіна, Л. Лігоненко, М. Виноградський, Н. Ушакова, О. Фрідман, П. Саблук, С. Бабенко, С. Гелей, Ф. Хміль, Я. Гончарук. Проте залишаються не висвітлиними питання розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування.

Мета наукового дослідження характеризується пошуком шляхів оцінки варіантів розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування. Для досягнення зазначеної мети автор застосував закони діалектики та загальнонаукові методи, серед них аналіз і синтез, метод експертних оцінок, евристичні методи, метод формування дерева критеріїв.

Цілі розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації щодо торговельного обслуговування споживачів є в деякій мірі суперечливими: досягнення економічних цілей пов'язано з ростом екологічного ризику; реалізація соціальних цілей впливає на зниження фінансово-економічних цілей. Тому задача формування програми розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування є задачею багатокритеріальної оптимізації.

Задачі багатокритеріальної оптимізації пов'язані з формуванням комплексної оцінки, яка в агрегованому вигляді відображає всі цілі програми. Застосуємо метод формування комплексної оцінки на основі побудови ієрархічної структури (дерева) критеріїв. Названий метод досліджували такі вчені як Бешелев С.Д., Бурков В.Н., Ільїна Е.П., Китаєв Н.Н., Корнієнко В.П., Кузьмін В.Б., Литвак Б.Г., Панкова Л.А., Подиновський В.В.[1-9]. Для цього необхідно організувати всі критерії в ієрархічну структуру, на кожному рівні структури побудувати агреговані оцінки критеріїв попереднього рівня (рис. 1).

Для формування програми розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на основі концепції управління якістю торговельного обслуговування створено ієрархічну структуру для трьох критеріїв оцінки - економічної ефективності (ЕЕ), рівня життя пайовиків, працівників, споживачів (РЖ), безпеки товарів, які реалізуються для споживачів (БТ). Це пояснюється викладеним вище обґрунтуванням соціальної і економічної місії системи споживчої кооперації.

Агрегований критерій соціальної ефективності (СЕ) отримали шляхом об'єднання критеріїв рівня життя споживачів (РЖ) та безпеки товарів для споживачів (БТ). На наступному етапі дослідження було одержано комплексну оцінку соціально-економічного рівня, який забезпечує аналізований варіант програми розвитку шляхом поєднання соціальної ефективності із економічною ефективністю.

Оскільки, комплексна оцінка повинна відображати пріоритети розвитку галузі торгівлі системи споживчої кооперації, то позитивною особливістю ієрархічної структури є агрегування в кожному вузлі дерева тільки двох оцінок. Тому що, формування напрямів розвитку та комплексної оцінки роздрібної торгівлі на засадах концепції управління якістю торговельного обслуговування повинне проводитися керуючою системою кожного ієрархічного рівня управління споживчої кооперації, тобто посадовими особами. З психологічної точки зору особа здатна ефективно оцінювати обмежене число цілей, ідеальним випадком є порівняння не більше двох критеріїв на кожному кроці оцінки.

Зазначимо дискретну шкалу оцінок по кожному критерію: оцінювати стан роздрібної торгівлі за кожним критерієм будемо за чотирибальною шкалою, а саме незадовільно, задовільно, добре, відмінно, або в числових оцінках - один, два, три, чотири. Агреговану і комплексну оцінки проведено за аналогічними шкалами.

При проведенні дослідження, а саме для оцінки розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах нової концепції управління якістю торговельного обслуговування, було проведено анкетування і інтерв'ювання 67 працівників Полтавської ОСС, 58 працівників Кіровоградської ОСС, враховуючи керівників і фахівців їх РСС та РСТ.

Порівняння двох критеріїв проведено з використанням матриці. На рисунку 2 наведено згортку критерію безпека товарів для споживачів із критерієм рівень життя пайовиків, працівників, споживачів.

Матриця характеризується таким чином: при критичному становищі в сфері безпеки товарів і в сфері рівня життя пріоритет надається обом критеріям. При задовільному становищі в сфері безпеки товарів пріоритет має показник рівня життя, оскільки становище із доброю оцінкою по безпеці