товарів і задовільною за рівнем життя оцінюється як задовільне, а зворотне становище (оцінка добре за рівнем життя й оцінка задовільно по безпеці товарів) визначається як оцінка добре. З ростом рівня життя пріоритет зміщується до показника безпеки товарів, оскільки відмінне становище можливе тільки при оцінці відмінно за показником безпеки товарів, при цьому, можлива оцінка добре за рівнем життя.
На наступному етапі дослідження, враховуючи оцінку соціальної ефективності, побудуємо матрицю згортки для комплексної оцінки соціально-економічної ефективності (рис. 3).
Матриця відображає зміну системи пріоритетів. При кризовому становищі в економіці й суспільстві пріоритет мають обидва показника - соціальна і економічна ефективність. При задовільному або доброму значенні цих показників пріоритет
зміщується до економічної ефективності. При високих оцінках (добре або відмінно) пріоритет знову має показник соціального рівня.
Межі станів, що відокремлюють незадовільне становище від задовільного, задовільне від доброго, добре від відмінного, можна визначати по різному. Крім того, межі періодично повинні змінюватися. Так, незадовільне становище може відповідати сьогоденному стану щодо економічної ефективності в галузі торгівлі, рівня життя пайовиків, працівників, споживачів, рівня безпеки товарів, які реалізуються; задовільне становище - середнім значенням відповідних показників ОСС, РСС, РСТ по галузі; добре становище - кращим значенням показників ОСС, РСС, РСТ по галузі, а відмінне - середнім значенням по інших країнах у відповідній галузі.
Наведені вище матриці (рис. 2 і 3), об'єднані в графічну схему формування комплексної оцінки соціально-економічної ефективності (рис. 4).
Користуючись деревом згортки критеріїв можна оцінювати будь-який варіант розвитку роздрібної торгівлі споживчої кооперації на засадах концепції управління якістю торговельного обслуговування й на основі цього обирати оптимальний варіант.
Використовуючи інформацію отриману від керівників і фахівців споживчої кооперації, розглянемо задачу вибору програми розвитку, яка забезпечує перехід від незадовільного становища до задовільного. При цьому необхідно визначити поняття напружених варіантів програми. Варіант X є напруженим, якщо не існує іншого варіанта У, що має те ж значення комплексної оцінки, у якого оцінки за всіма критеріями не вищі, ніж у варіанта Х [2].
Кожний варіант розвитку опишемо вектором компоненти якого визначають оцінки по відповідним критеріям (формула 1):
Так, варіант Х = (2, 2, 4), що має комплексну оцінку 3 (КО=3), не є напруженим, тому що існує варіант У = (2, 2, 3), що має таке ж значення комплексної оцінки і водночас його оцінки по критеріям не перевищують оцінок варіанта Х. Тому варіант У є напруженим. Значення напружених варіантів полягає в тому, що варіанти програми розвитку, які забезпечують одержання необхідного значення комплексної оцінки із мінімальними витратами повинні бути напруженими. Напружені варіанти - це оптимальні варіанти у просторі критеріїв. Таким чином, доцільно обмежитися розглядом тільки напружених варіантів.
Опишемо алгоритм побудови всіх напружених варіантів.
Нехай поставлена задача переходу зі стану Х0 = (1, 1, 1) з комплексною оцінкою незадовільно у стан із комплексною оцінкою задовільно. Розглянемо матрицю згорток показників соціальної і економічної ефективності (рис. 4): всі елементи матриці, що мають оцінку 2 (задовільно) є напруженими. Маємо три елементи - (1, 3), (2, 2) і (3, 1), які мають оцінку 1 і ліворуч, і знизу від них. Для досягнення кожного із зазначених станів необхідно отримати відповідні значення по показниках соціальної і економічної ефективності (СЕ і ЕЕ). Так стан (1, 3) можливо отримати при досягненні оцінки 1 за показником соціальної ефективності і оцінки 3 за показником економічної ефективності.
Показник економічної ефективності є вихідним показником, показник соціальної ефективності є агрегованим показником. Тому на основі матриці згортки показників рівня життя пайовиків, працівників, споживачів, рівня безпеки товарів, які реалізуються необхідно вказати всі напружені варіанти, які дають відповідні оцінки за показником соціальної ефективності (див. рис. 4). Так, оцінка задовільно (2) за показником соціальної ефективності може бути отримана трьома способами: (1, 4), (2, 2) і (3, 1); оцінка добре (3) - двома способами: (2, 4) і (3, 2); оцінка незадовільно (1) - одним способом: (1, 1). Це відповідає збереженню існуючого становища в сфері рівня життя й безпеки товарів.
Отриманий граф (модель) називається мережею напружених варіантів (рис. 5). З алгоритму його побудови слідує, що зазначена мережа містить всі напружені варіанти, що мають комплексну оцінку задовільно.
Для отримання якого-небудь напруженого варіанту необхідно розглянути початкову вершину (вхід) мережі, з якої виходять три стрілки (див. рис. 5). Розглянемо стрілку, яка веде в вершину (2; 2). З вершини (2; 2) виходять дві стрілки: стрілка, яка спрямована у вершину 2 по показнику економічна ефективність (ЕЕ) вказує, що по цьому показнику необхідно досягти задовільного стану; стрілка, яка спрямована у вершину 2 по показнику соціальна ефективність (СЕ) вказує, що по цьому показнику також потрібно досягти задовільного стану.
З трьох варіантів досягнення оцінки 2 за показником соціальної ефективності обираємо варіант (3; 1), що відповідає оцінці добре за показником рівень життя пайовиків, працівників, споживачів (РЖ) і оцінці незадовільно за показником рівень безпеки товарів, які реалізуються в роздрібній торгівлі споживчої кооперації (БТ). На рис. 5 жирними стрілками позначено напружений варіант (3; 1; 2).
Користуючись мережею напружених варіантів розвитку для роздрібної торгівлі споживчої кооперації можна визначити число напружених варіантів, які забезпечують одержання необхідної оцінки. При цьому необхідно застосовувати алгоритм індексації (позначення) вершин мережі: спочатку позначаються