УДК 338.43:330.14:330.43

І.М. Назаренко, здобувач, А.О. Курило, ст. викл.

Сумський національний аграрний університет

Використання багатофакторної лінійно-регресійної моделі в управлінні капіталом сільськогосподарських підприємств

У статті розглянуто практичне застосування багатофакторної лінійно- регресійної моделі в управлінні капіталом сільськогосподарських підприємств Сумської області та залежності його від величини доходу від реалізації продукції, робіт і послуг, необоротного капіталу, фінансових результатів діяльності та розміру землекористування. І таким чином, маємо повне право прогнозувати зміну обсягів результативного показника залежно від зміни пояснюючих факторів на основі побудованої нами багатофакторної регресійної моделі.

регресія, метод найменших квадратів, багатофакторна лінійна модель, коефіцієнт детермінації, критерій Фішера

Вступ. В сучасних умовах господарювання питання ефективності використання капіталу набуває великого значення, оскільки значною мірою впливає на результат господарської діяльності підприємства, його конкурентоспроможність та пристосованість до ринкових умов господарювання. Тому дослідження процесу управління капіталом агропідприємств викликає необхідність в досконалому вивченні.

Аналіз останніх досліджень. Питання управління капіталом підприємств досліджуються тривалий час і активну участь у наукових розробках приймають Баліцька В.В., Канцуров О.О., Капля І.В., Квасницька Р., Лелюк О.О., Музиченко А.О., Поливана Т.М., Слав'юк Р.А., Сопко В.В., Стецюк Л.С., Філіна Г.І.

Результати проведеного дослідження. На підставі даних фінансової (форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати», форма 4 «Звіт про власний капітал») та статистичної звітності (форма 50 - с. - г. «Основні економічні показники діяльності підприємства») були проведені дослідження. Адже, кожна форма фінансової звітності надає інформацію про різні аспекти діяльності підприємства, доповнюючи одна одну, вони дозволяють подивитись на бізнес із різних точок зору і разом з тим - формують цілісну уяву про нього. Сіріл Паркінсон стверджував, коли йдеться про бізнес, про успіх або невдачу можна дізнатися, заглянувши в балансовий звіт [2].

Зокрема, було обрано 335 аграрних підприємств з 18 районів Сумської області, які спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції.

Характерною особливістю діяльності підприємств даної галузі є те, що для них притаманний сезонний характер виробництва. І відповідно в певні періоди відбувається нагромадження коштів на рахунках в банку, а в інші періоди спостерігається дефіцит коштів для забезпечення фінансово - господарської діяльності.

За основу для групування було взято розмір капіталу підприємства (підсумок пасиву форми 1 «Баланс»), оскільки діяльність будь - якого суб'єкту господарювання фінансується одночасно з декількох джерел (власних, позикових та залучених), кожні з яких мають власні переваги та недоліки.

Для дослідження нами було використано показники звітності сільськогосподарських підприємств за 2007 рік, оскільки за цей звітний період фінансові результати даних господарюючих суб'єктів були найбільш оптимальними (було досліджено період з 2000 по 2008 роки).

Відповідно до проведеного аналізу на підставі показників фінансової звітності за 2007 рік були виділені наступні групи підприємств за розміром капіталу:*

перша група - розмір капіталу підприємства до 100 тис. грн.;*

друга група - розмір капіталу підприємства від 101 тис. грн. до 1000 тис. грн.;*

третя група - розмір капіталу підприємства від 1001 тис. грн. до 10000 тис. грн.;*

четверта група - розмір капіталу підприємства від 10001 тис. грн. до 20000 тис. грн.;*

п'ята група - розмір капіталу підприємства від 20001 тис. грн. до 30000 тис. грн.;*

шоста група - розмір капіталу підприємства понад 30000 тис. грн.

Враховуючи раніше проведені дослідження, доречно відмітити, що найбільш

ліквідними і платоспроможними виступають підприємства з розміром капіталу від 10001 до 20000 тис. грн., а найгірші показники рентабельності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності у підприємств з розміром капіталу до 100 тис. грн., оскільки діяльність підприємств даної групи здійснювалась з великими розмірами витрат при незначних доходах і відповідно, сума збитку перекриває весь власний капітал.

В даний час для вивчення економічних процесів широко використовуються методи моделювання і кількісного аналізу. На базі реальних статистичних даних будуються, аналізуються та удосконалюються економіко-математичні моделі, що дозволяє знайти кількісне підтвердження чи спростування того чи іншого економічного закону або гіпотези. Одним з найважливіших напрямків дослідження є побудова прогнозів для різних економічних показників.

Предметом дослідження є теоретичні, правові та практичні аспекти економічного механізму формування та управління капіталом сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є капітал сільськогосподарських підприємств Сумської області.

В процесі вивчення фактів дійсності перед нами постали такі основні задачі:*

побудова эконометричної моделі, тобто представлення економічної моделі у математичній формі, зручної для проведення емпіричного аналізу - етап специфікації;*

оцінка параметрів побудованої моделі, що роблять обрану модель найбільш адекватною реальним даним - етап параметризації;*

перевірка якості знайдених параметрів моделі і самої моделі в цілому - етап верифікації;*

використання побудованої моделі для пояснення поведінки досліджуваних економічних показників, прогнозування.

Наслідки статистичних досліджень, часто кладуть початок наступним застосуванням в різних галузях наукових і практичних проблем з кінцевою метою розробки обґрунтованих прогнозів і прийняття відповідних рішень економічного характеру. В загальних рисах подібна ситуація може скластись і в інших обставинах, коли дослідник з якихось міркувань має підстави вважати, що між двома (декількома) величинами існує лінійна залежність (між площею землекористування та розміром капіталу, розміром капіталовкладень та прибутком від виробництва та ін.), але вона, завдяки різноманітним випадковим впливам, має скоріше характер тенденції, ніж точного функціонального зв'язку. Цілком природно ставити задачу про встановлення числових параметрів підозрюваної тенденції, виходячи знову ж таки зі спостережень за значеннями керованої (невипадкової) змінної (дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг; необоротний капітал; фінансовий